Чому занепала Західна Римська імперія (відповіді)

У 70-х роках IV ст. на північних берегах Чорного моря з’явилися кочові племена гунів, які прийшли в Європу із Центральної Азії. Рухалися вони на захід величезною ордою верхи на конях та повозках. По дорозі підкорювали інші племена, утворюючи потужне об’єднання кочових племен. Під їх натиском деякі європейські народи мусили переселятися на інші території. Згодом гуни створили свою державу, яка простягалася від Дунаю до Волги. Вторгнення гунів стало поштовхом для потужного руху, який учені називають Великим переселенням народів.

У 895 р. римський імператор Феодосій розділив імперію між двома синами. Утворилися Західна Римська та Східна Римська імперії. Східна Римська імперія називалася Візантією. До її складу входили Балканський півострів, Єгипет та римські володіння в Азії.

Під владою Західної імперії залишились Італія та західні провінції в Європі й Африці.

Розвиток на Заході та Сході пішов різними шляхами. У Східній Римській імперії центральна влада імператора зберегла своє значення. Великого поширення тут набули грецька мова й традиції еллінізму.

По-іншому розвивалася Західна Римська імперія, державною мовою якої залишалася латинська. Тут влада імператора була слабшою, міста занепадали, селяни розорювались, на дорогах розбійницькі ватаги грабували купців та місцеве населення, часто виникали повстання.

Як наслідок, Західна Римська імперія вже не могла давати відсіч вестготам і змушена була відкуповуватися від варварів. А коли в 410 р. Рим відмовився платити, один із готських вождів Аларіх за допомогою рабів, що відчинили вночі міську браму, захопив «вічне місто» - Рим 

3. З якою подією пов’язане слово «вандалізм»?

У 455 р. племена вандалів оволоділи Римом. Два тижні вони грабували палаци та храми, майстерні ремісників і домівки простих жителів. Величезна кількість пам'яток мистецтва та прекрасних архітектурних споруд були знищені. Відтоді «вандалізмом» називають безглузде нищення культурних пам'яток і цінностей. Мешканців міста вбивали або захоплювали в полон, а потім продавали в рабство.

Відтак місто Рим прийшло в занепад. 

Думаю, що карфагенському полководцю Ганнібалу не вдалося завоювати Рим тому, що Ганнібал розумів, що римський флот сильніше, і тому вирішив провести свою армію з півночі, сухопутним шляхом, через Альпи. Похід виявився тяжким, невдалим, карфагенці втратили майже 2/3 своєї армії і тому в результаті штурму, було втрачено ще багато воїнів Карфагену і не маючи підкріплень, Ганнібал змушений був відступити. У вирішальній же битві, задум Ганнібала з використанням бойових слонів, як вирішальний фактор, римський полководець Сципіон Африканський розгадав і був готовий до удару. Бойових слонів римляни зустріли зливою каміння та дротиків. Ганнібал, намагаючись врятувати ситуацію, кинув у бій кінноту, яку солдати Сципіона не тільки зупинили, а й змусили повернути назад...

Аларіх І, германський вождь напав на Рим на той час, коли він занепав, влада імператорів сильно ослабла. Аларіх І не пішов на прямий штурм міста, а взяв в оточення Рим і почав брати змором місто. В результаті цих дій римляни змушені були здати місто... 

В III ст. крім господарської кризи, в Римській імперії додались інші неприємності - розпочався наступ варварських племен на прикордонні провінції, утворюючи для цього потужні союзи. Ослабла імперія не могла вже чинити опір ворогам і змушена була укладати з варварами мирні угоди, надавати їм землі для поселення, набирати з них легіони. Варвари не були патріотами Риму. Водночас армія, що складалася із колонів та селян, втрачала боєздатність, тож дедалі частіше доводилося залучати солдат з варварів. Що більшою була та допомога, то більшого впливу командири варварів набували при дворі імператорів, а військо деколи не чинило дієвого опору

іншим варварам, які спустошували сільські місцевості. Це й було головною причиною невдач римлян в боротьбі з варварами, а також суттєвому послабленню римської армії й початку падіння імперії. На території Римської імперії лютували голод та епідемії, спалахували повстання рабів та колонів. Солдати самі вибирали імператорів. І навіть деякі римські полководці в цей час мали варварське походження. Послаблення центральної влади в Римі, постійна зміна правителів, призвело до того, що імперія почала розпадатися. Одна за одною провінції робили спроби вийти з її складу. Намісники не бажали підкорятися імператорові й прагнули стати повноправними володарями в провінціях, почалися громадянські війни. Коли ж могутня імперія розділилась і утворилися Західна Римська та Східна Римська імперії, це прискорило їх захід, хоча Східна імперія проіснувала довше.