|
Історичну епоху, що настала після найдавніших часів і тривала із середини V ст. до кінця XV ст., називають Середньовіччям. Відлік цієї епохи розпочинається з падіння Західної Римської імперії в 476 р. Саме поняття «Середньовіччя» «подарували» світові італійські поети й філософи. Вони вигадали його лише тоді, коли ця епоха вже завершувалася і розпочалася Нова доба, нова історія (про неї ви дізнаєтеся в наступному класі). Варто запам'ятати! Середньовіччя — період всесвітньої історії, що тривав із середини V ст. до кінця XV ст. Італійці вважали, що в історії людства між «світлими часами» і Новою добою тривали «похмурі століття». «Світлими часами» назвали розквіт Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, коли високого рівня розвитку досягли освіта, наука та мистецтво. Розвиток людства, не гірший ніж за Античності, продовжився в Нову добу. А століття, які відмежовують Стародавній світ і Нову епоху, відзначилися, на думку мислителів, виявами дикунства, забобонів і жахів та призвели до загального занепаду Європи. Так виник образ «похмурого Середньовіччя». Згодом люди почали відзначати і переваги середніх віків порівняно з тим часом, у якому вони жили. Дехто навіть вважав, що епоха Середньовіччя була чи не найкращою в історії. Адже тоді, мовляв, повітря не було забруднене викидами із фабричних труб, людей не знищували смертоносною зброєю, створеною на основі новітніх технічних досягнень. Люди почали ідеалізувати середні віки, уявляючи, що тоді нібито справді панували шляхетність, мужність, цінувалася гідність. Ці часи сприймалися як доба рицарства, поетично зображеного в романах....
|
