Войти
Закрыть

Походи вікінгів та їхні завоювання

7 Клас

На основі тексту й зображень археологічних знахідок опишіть життя скандинавів у Середні віки. У VIII IX ст. господарями північних морів Європи стали вікінги — воїни середньовічної Скандинавії, які брали участь у походах в інші країни. У Західній Європі їх називали «північними людьми» — норманами, а на Русі-Україні — варягами. Вікінги — скандинавські воїни-мореплавці, які у VIII—XI ст. здійснювали напади на європейські країни. Водночас — відкривачі нових земель, колоністи й торговці. Батьківщина норманів — Ютландський і Скандинавський півострови на півночі Європи. Суворі природні умови — гори, густі ліси, бідність ґрунтів і значна висота над рівнем моря — мало сприяли заняттю землеробством. Держави в норманів на той час не було. Вони жили племенами, кожне з яких очолював військовий вождь — ярл, або конунг. Руське слово «князь» пішло саме від скандинавського «конунг — вождь». Вождь мав постійну дружину, яка приносила йому клятву вірності. Над могилами своїх співвітчизників скандинави насипали кургани, у яких археологи знаходять останки людей, тварин, кораблі, предмети домашнього начиння й навіть санчата — усе, чим користувалися люди за життя....

Світ середньовічного міста

7 Клас

Попри бурхливий розвиток міст навіть наприкінці середньовічної історії Західної Європи, городяни становили не більше, ніж 15 % усього населення. Необхідність ховатися за фортечними мурами змушувала городян заощаджувати кожний метр землі, тому вулиці були вузькими. Іноді їхню ширину визначав вершник зі списом, якого тримав упоперек перед собою. Якщо спис зачіпляв фасад якогось будинку, його господар мав сплатити в міську казну великий штраф або взагалі знести будівлю. Земля у місті була дуже дорогою, тож для збільшення площі будинку городяни зводили верхні поверхи, які виступали над нижніми. Будинки не мали нумерації, її замінювали розпізнавальні знаки: символи професій, скульптурні портрети господарів і навіть барельєфи на релігійні сюжети. До речі, перший загальноміський водопровід з’явився в Європі, у Парижі, лише наприкінці XII ст. А бруківка на вулицях європейських міст ще й пізніше була рідкістю. Зі зміцненням міст їх мешканці перетворилися на окремий стан. Повноправних городян називали в Німеччині бюргерами (від німецького «бург» — фортеця), у Франції — буржуа. Вони мали в місті своє помешкання, формували міське самоуправління, вели судочинство. Серед бюргерів виділилася міська верхівка — великі землевласники, заможні купці та майстри. Разом із сеньйорами вони становили патриціат....

Практичне заняття. Життя и традиції рицарів і селян

7 Клас

Прочитайте наведені письмові джерела та розгляньте ілюстрації. Поставте одне одному не менше 3-5 запитань щодо рицарських традицій. ІЗ ПРАЦІ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКІВ В. О. ВАЛУХА, В. П. КОЦУРА Німецьке слово «рицар» (лицар3) спочатку означало «вершник» і через польську мову ввійшло до української. Так називали вояка — феодала, який ніс військову службу для свого сеньйора, зазвичай кінну. Пізніше, в XI—XII ст., термін «рицар» набув ширшого значення. Він став синонімом знатності й шляхетності... Рицар мав боротися за християнську віру, оберігати слабшого, дотримувати слова, бути вірним своєму сеньйору, вміти постояти за себе. Для того щоб стати рицарем, слід було пройти процедуру посвячення, яка найчастіше здійснювалася на свята: Різдво, Великдень, Вознесіння. ІЗ ПРАЦІ УКРАЇНСЬКОГО ІСТОРИКА XX ст. І. П. КРИП’ЯКЕВИЧА Це відбувалося дуже святочно. Кандидат перебував ніч на молитві, а потім одягався в білий і червоний одяг на знак того, що готовий жертвувати кров за віру. Після богослужіння один зі старших лицарів ударяв його тричі в рам’я зі словами: «Вибиваю тебе на лицаря в ім’я Бога, Св. Михаїла, Св. Георгія»4. У Франції був звичай, що молодий лицар вскакував на коня, об’їздив довкола подвір’я й списом ударяв манекен......

Середньовічне європейське суспільство

7 Клас

Нові європейські держави, що сформувалися після Великого переселення народів, зазвичай воювали між собою. Тому правителі були зацікавлені в постійному війську, що складалося з людей, для яких військова справа ставала професією. Аби створити регулярну армію, королі за виконання людиною військової чи іншої служби надавали їй наділ землі разом із селянами, які на ній жили та працювали. Спочатку такі володіння були тимчасовими, лише на період несення служби, але поступово перетворювалися на спадкові. Такий наділ став називатися феодом, а його власник — феодалом або сеньйором. Феодалізм — суспільний устрій Середньовіччя, основою якого є власність феодалів на землю та працю селян; характеризується особливими феодальними відносинами між різними верствами населення. Протягом раннього Середньовіччя формувалося нове феодальне суспільство, його структура2 та відносини між верствами населення. Суспільство розділилося на три стани. Середньовічні богослови, намагаючись обґрунтувати новий устрій, стверджували, що суспільство розділено на три стани Богом, який визначив місце кожної людини в одному з них. 2 Структура (від латинського) — внутрішня будова чогось. Структура суспільства — наявність у ньому відмінних за правами, майновим становищем та іншими ознаками груп людей....

Зв’язок людини і природи. Дух середньовічного населення

7 Клас

Ландшафт, як і раніше, впливав на життя людей. На рівнинах вони будували села, а пагорби використовували для зведення оборонних споруд, неприступних замків. Природні рубежі, передусім річки, слугували кордонами між державами. Виходи до морів та океанів, наявність зручних бухт і повноводних річок сприяли розвиткові мореплавства, водного транспорту, рибальства й торгівлі. Основними торговельними шляхами Середньовіччя стали Середземне та Балтійське моря. Упродовж майже всієї епохи Середньовіччя Західну Європу вкривали дрімучі, непрохідні ліси. Деревина значною мірою замінювала людям залізо, камінь, вугілля, була основним будівельним матеріалом. їстівні дари лісу: дичина, мед, гриби, ягоди, дикі трави тощо — складали основу харчування середньовічної людини. Дедалі більше освоюючи природу, люди ціною величезних зусиль створювали новий — штучний ландшафт: копали канали, насипали греблі, зводили мости, осушували болота, корчували ліс під ріллю, будували нові поселення. Природу бездумно нищили — і це негативно відбивалося на довкіллі. Так, в Англії, Франції, Іспанії, Голландії вирубка лісів призвела до зменшення родючості ґрунтів, обміління річок та інших водойм, збіднення флори та фауни. У XV ст. було в основному вичерпано й непоодинокі поклади металевих руд та інші природні багатства....

Практичне заняття. Вплив Візантії, імперії Карла Великого, Арабського Халіфату на становлення середньовічної Європи

7 Клас

Поява перших імперій Середньовіччя пов’язана, з одного боку, із грандіозними завоюваннями, а з іншого, — зі становленням двох світових релігій. У перші століття існування християнства зародилися Візантія і Франкська імперія, з появою ісламу постав Арабський Халіфат. Зусиллями трьох імперій були значною мірою збережені твори Давньої Греції і Давнього Риму. Взаємодія держав, створення народами, які населяли імперії, унікальних культур не тільки заклали основу єдиної і різнобічної середньовічної цивілізації, а й вплинули на подальший розвиток людства. Щоправда, жодна з цих імперій «не вийшла» за межі Середніх віків. Об’єднайтесь у 6 груп по 3-5 осіб. Із кожним пунктом параграфа працюватимуть по 2 групи протягом 10-12 хвилин. Ви маєте прочитати текст і обговорити відповіді на поставлені запитання. Після завершення роботи доповідач кожної групи представляє її думки класові. 1. КАРОЛІНГСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ Завдання групи 1 1. Розгляньте карту на с. 28. Назвіть території, завойовані Франкською імперією. Закінчіть речення: Територія імперії простягалася від... — до.... Які народи об’єднала імперія? На які народи, що жили поряд, вона могла впливати? 2. Що називають Каролінгським відродженням? На основі тексту визначте основні риси цього періоду й запишіть їх у зошит....

Арабський світ

7 Клас

Переважна частина Аравійського півострова, за винятком вузької смуги вздовж узбережжя, — це пустелі й сухі степи. Тому численні племена арабів, які здавна жили тут, займалися здебільшого скотарством — розводили коней, верблюдів, овець. У давнину арабів-кочовиків називали бедуїни, що означає «степовики». Вірним другом кочовика був верблюд — «корабель пустелі». Адже він може переносити вантаж у 250 кг, долати відстань до 160 км за день (для порівняння: у середньому інші навантажені тварини можуть пройти лише 40 км). І це за + 40 °С і 8 днів без води! Молоко верблюдів замінювало арабам воду в пустелі, м’ясо йшло в їжу, а з вовни робили одяг. Спираючись на середньовічні малюнки та сучасні фото (с. 39-40), опишіть спосіб життя арабів у Середні віки. Осілі племена арабів жили в невеликих оазисах. На родючих землях урожай збирали 2-3 рази на рік. Маючи воду, вони вирощували пшеницю, ячмінь, бавовну, дині, фінікові пальми, створювали чудові сади та виноградники. Араби були також умілими купцями, адже через Аравію проходив важливий торговий шлях, що з’єднував Візантію зі Східною Африкою та Індією. На цьому шляху ще за давнини виникли міста, де перепочивали купецькі каравани....

Візантійська імперія

7 Клас

Східна Римська імперія, яка утворилась у IV ст., зуміла захистити свої кордони і встояла перед натиском варварів. В епоху Середньовіччя вона мала назву Римська (Ромейська) імперія. І жителі себе гордо іменували римлянами (ромеями), хоч і розмовляли здебільшого грецькою. До речі, слов’яни їх часто називали греками, як і християнську релігію, завезену з Візантії, — грецькою. А Візантією цю державу почали називати лише в XV ст.: від імені колишньої грецької колонії Візантій, на місці якої було побудовано Константинополь. Кілька століть поспіль Константинополь був найбільшим містом у Європі, уособленням величі та процвітання, недарма сучасники називали його «Другий Рим» або «око і центр Землі», а на Русі-Україні — Царгород. У різні періоди Східна Римська імперія володіла територіями в Європі, Азії та Африці. Держава перебувала на перехресті торговельних шляхів: суходолом простували сотні караванів, у місцеву гавань — Золотий Ріг — заходили десятки кораблів, навантажених різноманітними товарами. Від початку Візантія була багатонаціональною державою. Тут жили греки й італійці, слов’яни й германці, тюрки, сирійці й араби, і кожен із цих народів зробив свій внесок у візантійську історію. Константинополь — із грецької — «місто Константина», назване на честь імператора-християнина Константина Великого, столиця Східної Римської імперії....

Імперія Карла Великого

7 Клас

З’ясуйте, чому франкського короля Карла назвали Великим. Розгляньте репродукцію картини Альбрехта Дюрера та прочитайте уривок із біографії Карла Великого, написаної за його життя середньовічним істориком Ейнгардом. Які риси його характеру здаються вам привабливими? Чому? Найбільшої могутності Франкська держава досягла за правління Карла Великого (768-814). СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ІСТОРИК ЕЙНГАРД ПРО КАРЛА ВЕЛИКОГО Карл був широкої й міцної статури, високий на зріст... Хода Карла була твердою, всі його риси — мужніми, він мав міцне здоров’я. Старанно вправлявся у верховій їзді й полював, часто тренував своє тіло плаванням, у якому був настільки вмілим, що не мав собі рівних. Невибагливий до їжі та питва, він був особливо поміркований щодо напоїв, оскільки вельми ненавидів пияцтво в будь-яких проявах... Наділений красномовством, він міг чітко висловити все, що хотів. При цьому... не задовольнявся лише національною мовою, а докладав зусиль до вивчення мов іноземних... Володів латиною настільки, що міг висловлюватись нею, як рідною. Він вивчав мистецтво обчислень і зі старанністю мудреця допитливо вивідував шляхи зірок....

Становлення середньовічної Європи

7 Клас

Перші століття після Р.Х, стали особливим періодом в історії людства. На великому історичному просторі, що пов’язав Європу, Азію та Африку, відбувалося Велике переселення народів — одне з наймасштабніших і найзагадковіших явищ світової історії. Велике переселення народів — рух племен і народів у IV—VIІ ст. унаслідок якого виникли нові народи та нові держави. У цей час десятки племен, сотні тисяч людей залишали обжиті місця й вирушали на завоювання нових земель. Хоча Велике переселення народів почалося ще у II-IV ст., проте масштабності воно набуло саме в V ст. Поштовхом до цього стало вторгнення азійських кочовиків — гунів. Очолювані ватажком Аттілою, вони спустошили Європу. Під тиском гунів германське плем’я вестготів уторглося на територію Римської імперії. Услід за вестготами активізувалися й інші варварські племена, насамперед, германські (англи, лангобарди, франки, сакси, свеви тощо) й слов’янські. Варвари — 1) назва племен і народів, які вдерлися на територію Римської імперії й заснували на її землях свої держави; 2) у переносному значенні — неосвічена, груба людина, яка знищує культурні цінності. Протягом V ст. германські племена двічі захоплювали Рим. У 476 р. один із германських воєначальників скинув останнього римського імператора й відправив символи імператорської влади до Константинополя — на знак того, що імперії на Заході більше не існує. Падіння Західної Римської імперії означало, що розпочався новий період всесвітньої історії — доба Середньовіччя....

Навігація