Войти
Закрыть

Практичне заняття. У чому цінність культури Стародавнього Риму

6 Клас

Найбільшого розквіту — свого так званого «золотого віку» — римська література досягла за часів Августа. У цей час жили і творили видатні поети і письменники Вергілій, Горацій, Овідій, чию мову називають «золотою латиною». Август намагався прихилити письменників і поетів на свій бік. У цьому йому допомагав Меценат, відомий багатій і покровитель мистецтва. Меценат згуртував навколо себе найвидатніших поетів і письменників, щедро винагороджуючи їх. Найвідомішим поетом того часу був Вергілій, який уславився своєю поемою «Енеїда». Видатним твором Горація є ода «Пам’ятник», ідея якої надихнула багатьох поетів. Адже найкращим пам’ятником людині, як стверджував митець, є її творчість. Ода — невеликий ліричний твір, присвячений видатній особі або події. Поет Овідій у своїй знаменитій поемі «Метаморфози» розповідає про чудесні перетворення людей на рослини і тварин. 2. ДОСЯГНЕННЯ РИМЛЯН В АРХІТЕКТУРІ 1) Спираючись на текст і малюнки, поміркуйте: у чому ви вбачаєте взаємозв’язок римської та грецької архітектури? У чому виявилась їх відмінність? 2) Випишіть у зошит, які відкриття римської архітектури збереглися в сучасному будівництві. Які враження на вас справляють давньоримські архітектурні пам’ятки?...

Коли і як виникло християнство

6 Клас

В останнє століття до нашої ери в Палестині було багато мандрівних проповідників та пророків, які провіщали пришестя на Землю Божого посланця — Месії, грецькою мовою — Христа. Пришестя Христа мусило ознаменуватися перемогою добра та справедливості. Саме в таких умовах в Палестині виникла віра в Ісуса Христа. Згодом вона поширилася серед багатьох людей у Римській імперії. Про народження та земне життя Ісуса Христа розповідають Євангелія (від грецького — «блага звістка»). Вони були написані учнями Христа і супутниками його учнів наприкінці І — у II ст. Із часом Євангелії та інші християнські твори увійшли до Нового Заповіту — другої частини Біблії. В Євангеліях розповідається, що приблизно 2 тисячі років тому Бог послав на Землю свого сина — Ісуса Христа, щоб показати людям кращий шлях у житті. Ісус учив людей, як треба жити, щоб досягти царства Божого. Він проповідував любов до ближнього, милосердя, всепрощення, рівність усіх перед Богом. У мандрах Ісуса супроводжувало 12 учнів — апостолів, тобто посланців. У Єрусалимі одного з них — Іуду — підкупили за 30 срібних монет, і він зрадив свого Вчителя. Ісуса звинуватили в заколоті проти римського імператора та засудили до страти. Його розіп’яли на хресті на схилі гори Голгофа, що поблизу Єрусалима. Через три дні Ісус Христос воскрес. Через сорок днів Ісус вознісся на небо, пообіцявши повернутися для Божого суду, і дав своїм учням Заповіт: проповідувати Євангелія всім народам....

У чому особливості Римської імперії в III — на початку IV ст.

6 Клас

З кінця II ст. Римська імперія вступає у тривалу кризу. Після смерті останнього представника династії Антонінів основна роль у призначенні імператора належала армії або сенату. Тому правителів того часу називали «солдатськими» або «сенатськими» імператорами. Армія перестала підкорятися законам, солдати навіть продавали престол тому, хто обіцяв їм більше заплатити. Правителі змінювалися кожні 2-3 роки, а іноді через кілька місяців. Як правило, їх убивали змовники або незадоволені легіонери. Підкорені народи не бажали миритися зі своєю долею і весь час піднімалися на визвольну боротьбу. Міжусобні війни за владу в середині держави, напади сусідніх племен порушили її єдність і традиційні зв’язки між провінціями. Прийшли в запустіння землі, зменшилися врожаї, почався занепад ремесел і торгівлі. Використання рабів перестало давати рабовласникам звичний прибуток, адже ті не були зацікавлені в результатах своєї праці, оскільки нічого за неї не отримували. За першої-ліпшої нагоди вони втікали або повставали. У III ст. власники великих земельних маєтків почали роздавати рабам невеликі ділянки землі для обробітку. Таким рабам дозволяли мати сім’ю, будинок, власне невелике господарство. Їх називали рабами з хатинами. За користування землею вони платили орендну плату та віддавали певну частину врожаю....

Яким було повсякденне життя римлян

6 Клас

У перші століття нашої ери Рим став одним із найбільших міст Середземномор’я. У ньому на той час проживало майже мільйон мешканців. Рим потерпав від перенаселення, адже з усіх кінців імперії сюди стікався люд. Крім власне римлян, у місті можна було зустріти євреїв, сирійців, фінікійців і представників інших народів. Економічним і політичним центром Рима був форум. За часів Римської республіки на форумі відбувалися народні збори. За наказом імператорів тут зводилися величезні храми, пам’ятники та інші громадські споруди. Які зображення на ілюстрації підтверджують, що форум був економічним, політичним і культурним центром Рима? Поблизу форуму, на Палатинському пагорбі, розташувалися розкішні імператорські палаци, на іншому пагорбі — Капітолії — величні храми римських богів. Щоб полегшити пересування Римом, була створена спеціальна служба, яка охороняла порядок на вулицях. Так, зі сходу сонця і до кінця робочого дня заборонявся проїзд по Риму приватних колісниць, екіпажів, возів. А приїжджі взагалі мали залишати транспорт за містом....

Як і коли розпочався період імперії

6 Клас

Убивство Цезаря не могло врятувати Римську республіку. В Італії знову спалахнули громадянські війни. На владу в Римі претендував родич Цезаря — Октавіан, якого Цезар усиновив перед смертю. Тож він став іменуватися Гай Юлій Цезар Октавіан. У 43 р. до н.е. три полководці, прибічники політики Цезаря — Октавіан, Марк Антоній і Лепід уклали союз правителів, відомий під назвою Другого тріумвірату. Тріумвіри дістали необмежені права «для впорядкування Республіки». Вони ввели війська в Рим і розправилися зі своїми противниками. Тріумвіри поділили між собою Римську державу. Октавіан узяв собі Італію і західні провінції. Антоній вирушив у східні провінції. Одружившись із єгипетською царицею Клеопатрою, він оселився в столиці тогочасного Єгипту — Александрії. Лепіду дісталася Африка. Але такий розподіл влади тривав недовго. Незабаром Октавіан позбавив Лепіда влади тріумвіра. А за кілька років розгромив війська Антонія в битві біля мису Акцій. Улітку 30 р. до н.е. Октавіан почав наступ на Єгипет і зайняв Александрію. Вважаючи своє становище безнадійним, Антоній заколов себе мечем, а Клеопатра загинула від укусу отруйної змії і цим урятувала себе від приниження....

Практичне заняття. Як скласти історичний портрет Цезаря

6 Клас

Ось що він зробив за дев’ять років свого командування. Усю Галлію, за винятком союзних племен, перетворив на провінцію. Першим з римлян напав на зарейнських германців і переміг їх. Він напав і на британців, до тих пір незнайомих, вимагаючи з них викупу і заручників. Серед великих успіхів він лише тричі зазнав невдачу. По завершенні війни він відсвяткував п’ять тріумфів. Під час понтійського тріумфу несли напис: «Прийшов, побачив, переміг». Воїнів він цінував не за рід чи багатство, а лише за мужність. Цезар-полководець ...бойовий дух і славолюбство воїнів Цезар... підтримував насамперед тим, що щедро роздавав нагороди й почесті, даючи цим зрозуміти, що нагромаджує на війнах багатства не для власної розкоші й утіхи, а береже їх як загальне добро для відзначень за ратні заслуги. Він добровільно йшов назустріч будь-якій небезпеці й не цурався ніяких труднощів. Якщо його готовності наражатися на небезпеку не дивувалися, знаючи його честолюбність, то всіх вражала його здатність витримувати знегоди, які, на перший погляд, перевищували його тілесні сили, бо він був слабої будови тіла, з білою й ніжною шкірою, страждав від головних болів, та ще й був схильний до падучої... Незважаючи на це, він не посилався на слабке здоров’я, аби вести розніжене життя... Він намагався походами, простим харчуванням, постійним перебуванням під відкритим небом і труднощами подолати свою кволість і загартувати своє тіло. Спав він переважно на возі або на ношах, щоб використати для справ і час відпочинку. Об'їжджаючи вдень міста, укріплення, сторожові пункти, Цезар мав при собі лише одного раба, який занотовував те, що він диктував, та одного воїна ззаду, який тримав меч....

Як з’явився Перший тріумвірат і чому було встановлено диктатуру Цезаря

6 Клас

Найпоширенішими видовищами в Римі були бої гладіаторів. Для них будували амфітеатри, схожі на сучасні стадіони. У центрі такої споруди розміщували посипаний піском майданчик — арену (від латинського — «пісок»). Гладіатори (від латинського — «меч») — спеціально навчені бійці в Стародавньому Римі, які виступали на видовищах з іншими гладіаторами або з тваринами. У гладіатори віддавали найсильніших рабів-військовополонених або засуджених на смерть злочинців. Для участі в боях їх готували в спеціальних школах. Крім піших гладіаторів, у боях брали участь вершники та колісничі, які проводили бої на колісницях. Особливим видом розваг було цькування звірів, яких спеціально привозили з Африки і випускали на арену амфітеатрів. Опишіть, що ви бачите на ілюстраціях....

У чому особливості суспільно-політичної боротьби в Римі в ІІ–І ст. до н.е.

6 Клас

Завойовницькі війни значно вплинули на життя римлян: вони збагачували римську знать, водночас розорюючи селян Італії. Селян, які служили у війську, надовго відривали від роботи на землі, тому їх господарства поступово занепадали. Вільна селянська праця витіснялася працею рабів, бо виготовлені ними товари були значно дешевші. Розорення селян ослаблювало громадянську общину і відповідно римську армію. Крім того, війни мали ще один негативний наслідок. Селяни-воїни з часом неохоче займалися тяжкою хліборобською працею, починаючи жити за рахунок військової здобичі та солдатської платні. Тому між походами вони вважали за краще байдикувати в місті, аніж працювати в полі. Міську бідноту, яка жила за рахунок суспільства та продавала свої голоси на виборах, називали пролетаріатом. Усіма справами в державі керувала купка знатних сімей, яким народ за звичаєм доручав вищі посади. Лише з їхнього середовища обирали чиновників і поповнювали сенат. Так влада поступово зосередилася в руках найбагатшої знаті....

Якими були релігія і традиції давніх римлян

6 Клас

У житті римського громадянського суспільства велику роль відігравали релігія та звичаї. Кожен громадянин був зобов’язаний брати участь в обрядах своєї фамілії та общини. Римські боги були дуже схожі на грецьких: їх навіть називали і латинськими, і грецькими іменами. Головний бог римлян — Юпітер. Він вважався божеством денного світла та блискавки. На його честь римляни щороку влаштовували Великі Римські ігри. Із часом храм Юпітера на Капітолії став головним храмом Рима. Діва Мінерва була покровителькою наук, ремесел, мистецтв. Юнона (грецька Гера) — богинею заміжніх жінок. Селяни вшановували богів землеробства. Господаркою хлібних полів була Церера. Богиня Діана вважалася покровителькою всіх латинян і захисницею простих людей — плебеїв і навіть рабів. Храм цієї богині на пагорбі Авентин був притулком для рабів-утікачів....

Як утворилася Римська середземноморська держава

6 Клас

Римляни не обмежилися завоюванням Апеннінського півострова і прагнули вийти за його межі аж до Середземного моря. Насамперед вони намагалися захопити багату на хліб Сицилію, на території якої у II ст. до н.е. були володіння держави Карфаген. Саме в районі Сицилії зіткнулися інтереси двох сильних держав — Риму і Карфагену, що призвело до кровопролитних Пунічних воєн, які з перервами тривали 118 років (264—146 рр. до н.е.). У 264 р. до н.е. Рим і Карфаген вступили у війну за володіння островом Сицилія. Розпочалася Перша Пунічна війна. Римляни мали значну сухопутну армію, проте в них не було великого військового флоту. Карфаген, навпаки, мав перевагу на морі і невелику сухопутну армію з найманців. За роки Першої Пунічної війни римляни побудували і втратили п’ять флотів. Зрештою вони навчилися споруджувати добротні бойові кораблі, вести морські битви і перемогли карфагенян на морі. Коли римські війська висадилися в Африці, Карфаген визнав себе переможеним. У 241 р. до н.е. Рим і Карфаген уклали мирну угоду, за якою Карфаген віддав римлянам острів Сицилію та виплачував римлянам велику контрибуцію. Саме острів Сицилія став першою римською провінцією....

Навігація