Войти
Закрыть

Велика грецька колонізація

6 Клас

У 8-6 ст. до н. е. греки колонізували узбережжя Середземного та Чорного морів. Про розмах переселень свідчить і кількість закладених греками поселень (кілька сотень), і кількість переселенців (близько 2 млн осіб). Саме тому вчені називають це переселення Великою грецькою колонізацією. До переселення на чужину греків спонукали різні причини. Настав час, коли земля вже не могла прогодувати всіх, а вільних ділянок у Греції бракувало. Тож багато хто з греків, потерпаючи від злиднів на батьківщині, шукав краї, де міг би зажити багатшим життям. Хтось сподівався закладати міста - своєрідні торговельні бази, використовуючи які прагнув збувати у віддалені землі вироби грецьких майстрів. Хтось сподівався знайти джерела сировини для свого ремесла. Сприяла колонізації й боротьба між аристократами та демосом. Грецька колонізація відбувалася в трьох основних напрямках. Найбільше колоній виникло на захід від Еллади: у Південній Італії та на острові Сицилія, а також на узбережжі сучасної Франції та Іспанії. Першою колонією на цих землях стало місто Куми (Італія), закладене в середині 7 ст. до н. е. Невдовзі виникли інші колонії: Сиракузи, Регій, Тарент (єдина колонія Спарти), загалом близько 500. Не менш потужним був й інший напрямок колонізації - північно-східний. Спочатку греки опановували узбережжя Фракії та землі біля проток між Середземним і Чорним морями. Потім було заселено північне узбережжя Малої Азії. Після колонізації цих земель елліни почали організовувати поселення в Західному та Північному Причорномор’ї....

Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Виникнення грецьких полісів

6 Клас

Як і в інших народів, у давніх греків міфи та легенди спершу жили в усній формі. Їх переказували, точніше переспівували, поклавши на музику, мандрівні співці, яких у Греції називали рапсодами. Від тих часів збереглася пам’ять про сліпого співця Гомера. Він жив у 8 ст. до н. е. Гомерові належить слава першого поета Греції. Він створив дві епічні поеми - «Іліаду» та «Одіссею». Поеми е не лише високохудожніми літературними творами, а й надзвичайно цінними історичними джерелами. Адже автор, розповідаючи про події чотирьохсотлітньої давнини, водночас відтворював сучасну йому дійсність. Саме тому в «Іліаді» й «Одіссеї» визначають два історичних плани: уславлену «ахейську давнину» та добу післямікенського занепаду. В основу «Іліади» покладено Троянський цикл міфів. Назва цієї поеми походить від грецької назви міста Трої - Іліон. «Іліада» розповідає тільки про п’ятдесят один день з 10-річної облоги Трої військом ахейців. Головним героєм поеми є фессалієць Ахілл — син богині Фетіди та грецького героя Пелея....

Ахейська палацова цивілізація

6 Клас

За часів розквіту на Криті мінойської цивілізації в материковій Греції набирають сили племена ахейців. Саме з ними пов’язують нову грецьку цивілізацію, яку ще називають мікенською — від назви столиці наймогутнішого з ахейських царств, міста Мікени. Мікени були торговельним і ремісничим центром Греції. Помітну роль у житті Греції з 16-15 ст. до н. е., окрім Мікенського царства, відіграють держави зі столицями Пілос, Тіринф, Афіни та Фіви. Так само як і на Криті, центрами влади й культури ахейської Греції були палаци. Проте ахейські палаци захищали міцні кам’яні мури. Особливо потужні стіни мав Тіринф. їх було складено з величезних брил, завтовшки 4,5 м, заввишки 7 м. На відміну від критських, ці палаци мали планомірне розташування приміщень. Зразком такої споруди є палац у Пілосі. У центрі палацу розташовано розкішно оздоблену настінним розписом парадну залу з культовим вогнищем, до якої прилягали численні житлові та господарські приміщення. У коморах палацу знайдено кілька тисяч посудин для зберігання оливкової олії та інших продуктів. Пілоський палац, так само як і критський, мав ванні кімнати, водогін і каналізацію. Проте найцікавішою знахідкою є архів, що зберігав відомості про господарське життя палацу. Архів налічував близько тисячі глиняних табличок....

Мінойська палацова цивілізація

6 Клас

Найдавніша цивілізація в Європі виникла на острові Крит. Критську цивілізацію називають палацовою, бо саме царські палаци уособлювали державу. Вони були не тільки резиденцією володарів, а й місцем здійснення релігійних культів. У критських палацах також розташовувалися продовольчі склади, майстерні гончарів та різьбярів. Згуртовані навколо палацу критяни навіть не будували захисних мурів, докладаючись на захист моря та флоту. Цивілізація Криту проіснувала приблизно 600 років (2000-1400 рр. до н. е.). Держава на острові Крит досягла розквіту в 16 — першій половині 15 ст. до н. е. за часів правління царя Міноса. Саме за нього відбулося об’єднання палаців. Кносський палац став центром царства. Від імені цього володаря й походить назва критської цивілізації - мінойська. Критська держава за часів правління Міноса панувала в східній частині Середземного моря, а інші народи платили їй данину. Головне місто острова - Кносс — було одним з найбільших міст Середземномор’я. Критські торговельні й військові кораблі були на той час найшвидшими та найміцнішими. Критяни продавали оливкову олію, вино, кераміку, вовну, а купували метали та знаряддя праці для розвитку ремісничого виробництва. Не тільки на Криті, але й в інших місцевостях археологи знаходять мідні злитки у формі розтягнутої бичачої шкіри вагою 29 кг. Це були гроші давніх мінойців....

Давньогрецька міфологія та релігія. Практичне заняття 6

6 Клас

У грецькому міфі про створення світу йдеться про період, коли існувала безодня Хаос. У ній народився Ерос (сила кохання), що постав зі світового яйця. Він призвів рух у Всесвіті. Богиня землі Гея народила Урана (небо) та Понта (море). Згодом, вона народила однооких велетнів - циклопів і дванадцятьох титанів. Головним серед них був Кронос. Згодом його син - Зевс - скинув титанів і став верховним богом, царем і батьком богів та людей. Бог неба, покровитель грому й блискавки Зевс, сидячи на високому троні, поділяв владу над світом з братами та сестрами. Його брат Посейдон став володарем моря, покровителем мореплавства. Він здіймав або гамував на морі бурю, викликав землетруси. Своїм тризубцем Посейдон підіймав кораблі, що сіли на мілину, а тим, хто зазнав кораблетрощі, посилав швидкі течії, які несли їх до безпечних берегів. Інший Зевсів брат, Аїд, став володарем у підземному світі. За віруваннями давніх греків, ворота в царство Аїда охороняв триголовий пес Цербер. Коли душа людини проходила крізь браму царства мертвих, вона потрапляла на суд Аїда, де зважували її вчинки за час земного життя. Душі праведників потрапляли в країну вічного щастя та вічної весни. Грішників доправляли в Тартар, оточений вогненною рікою. Тут на кожного з них чекала доля відповідно до його провини. З грецьких міфів дізнаємося, що Аїд з дозволу Зевса викрав дочку Деметри й Зевса - Персефону, зробивши її своєю дружиною. Розгнівана Деметра наслала на землю неврожай, тому Зевс, аби врятувати життя на Землі, наказав Аїдові відпускати Персефону до матері на три чверті року. Саме на цей час природа щороку оживає. На землі розцвітають та плодоносять дерева, трави. Коли Персефона повертається до Аїда, життя завмирає. Так давні греки пояснювали зміни пір року....

Природа та населення Давньої Греції

6 Клас

Роздивіться карту на с. 123. Знайдіть на ній Балканський півострів, Егейське та Іонічне моря. У якій частині Європи розташовані ці географічні об’єкти? Покажіть історичні області Греції: Епір та Фессалію, Беотію та Аттику, Мессенію та Лаконіку. Які острови Егейського моря належали до території поширення грецької цивілізації? Назви Греція та греки вживали римляни. Греки за давнини йменували себе за назвами племен (данайцями, ахейцями), згодом почали називати свою країну Елладою, а себе еллінами. Південна частина Балканського півострова, острови Егейського та Іонічного морів й узбережжя півострова Мала Азія - землі, які населяв цей народ. Терени Давньої Греції, розташовані на півдні Балканського півострова, поділяються на три частини: Північну, Середню та Південну (півострів Пелопоннес). Це переважно гориста місцевість. Північна частина, відділена горами й гірським хребтом, поділяється на 2 області: Епір на заході та Фессалію на сході. Землями Фессалії протікає ріка Пеней - найбільш повновода в Греції. Родючі ґрунти долини сприяли землеробству. Найвища гора Греції - Олімп (2917 м). Вона височить на північно-східному кордоні Греції. Потрапити з Фессалії до Середньої Греції можна було лише через вузький Фермопільський прохід між горами та узбережжям Егейського моря....

Писемність, освіта та наукові знання у Давньому Китаї. Практичне заняття 5

6 Клас

У Давньому Китаї для письма послуговувалися ієрогліфами. Китайських ієрогліфів налічувалося близько 10 тисяч. їх писали вертикальними стовпчиками згори донизу (стовпчики розміщували справа наліво). Аби вважатися грамотним, китаєць мав вивчити щонайменше 7 тис. ієрогліфів. Запам’ятати написання ієрогліфа, а тим більше відтворити його на матеріалі для письма досить складно, адже кількість рисок в одному ієрогліфі в різних комбінаціях могла сягати 52. Для письма давні китайці спершу використовували кістки тварин і панцири черепах. Пізніше писали на бамбукових чи дерев’яних дощечках. Згодом китайці почали використовувати для письма шовкові стрічки, а від 1 ст. - папір. Освіченим у Китаї вважався той, хто опанував «шість мистецтв»: ритуал, музику, умів стріляти з лука, правити колісницею, читати, писати й рахувати. Здобували освіту китайці в численних приватних школах, у яких «учителі-мудреці» самі набирали собі учнів. Проте існували й державні школи. Шкільництво в Китаї отримало поштовх для розвитку після запровадження імператором У Ді конкурсних іспитів. Мета іспиту - відкрити шлях для чиновницької кар’єри найздібнішим, найкомпетентнішим випускникам. Оскільки до уваги брали знання претендентів, охочих навчатися ставало більше, тож китайці почали масово записувалися в приватні конфуціанські школи....

Суспільне та культурне життя давніх китайців

6 Клас

Ви вже знаєте, що основним заняттям давніх китайців було землеробство. Сіяли пшеницю, ячмінь, проте найбільше вирощували рису, який і досі є для китайців найважливішим продуктом харчування. Важливою галуззю господарства було тваринництво. Розводили китайці велику рогату худобу, яку використовували як тяглову силу, також свиней, овець. Займалися вони й городництвом та садівництвом. З городини вирощували часник, цибулю, черемшу, бамбук, гарбузи, ріпу тощо, а із садових культур - груші, сливи, суничне дерево, абрикоси, апельсини, каштани, хурму, персики. Культивували китайці ще одну рослину, яку за давнини не знали в інших краях, - чай. У ті часи Китай був єдиною країною, яка виготовляла шовк. Технологію виготовлення шовку китайці тримали в суворій таємниці. Зрозуміло, що серед ремесел особливе місце посідало ткацтво. Вдосконалюючи ткацький верстат і барвники, китайці виробляли багато видів шовкової тканини. Шовкові тканини вироблялися майже в кожному селянському господарстві, а також у приватних та державних ткацьких майстернях. Неабиякої майстерності досягли китайці у виплавленні металів. На початку нашої ери для виробництва заліза вони вже почали використовувати міхи*, які діяли за допомогою водяного двигуна. Китайські майстри вміли...

Піднебесна імперія та перші володарі Давнього Китаю

6 Клас

Давній Китай обіймав тільки частину тієї території, на якій розташовано сучасний Китай. Місцеві жителі називали свою країну Піднебесною. Верховним божеством давні китайці вважали Небо. Саме тому свою країну називали Піднебесною. У центрі країни розпросторилася Велика Китайська рівнина, якою несла води Жовта ріка (таку назву вона мала через колір води), або Хуанхе. Південніше височіли вкриті лісами гори, а за ними - долина іншої великої ріки - Блакитної, або Янцзи. Долини цих річок заросли тропічними лісами. У лісах водилися слони, носороги, буйволи, тигри, антилопи, леопарди й інші тварини. Так само як Ніл, Хуанхе несла зі своїми водами величезну кількість родючого мулу і, розливаючись, затоплювала великі прибережні низовини. Часом повені Жовтої ріки супроводжувалися зміною річища. Через таку примхливу вдачу Хуанхе називали «рікою тисячі бід», «лихом Китаю», а також «такою, що блукає»....

Суспільне, релігійне та культурне життя Давньої Індії

6 Клас

Після приходу аріїв в індійському суспільстві утвердився поділ на варни. Так називали великі групи людей із чітко визначеними правами та становищем у суспільстві. Усього варн було чотири: брахмани - члени жрецьких родів, кшатрїї - члени царських родин та військова знать, вайш'ї - рядові вільні общинники. Четверта варна - шудри (неповноправні) - розорені співплемінники та нащадки підкореного доарійського населення, дрібні ремісники тощо, зобов’язані служити першим трьом варнам. Належність до будь-якої варни визначалася походженням. Так, син брахмана міг бути лише брахманом, а син шудри міг належати тільки до варни шудр. Брати шлюби між представниками різних варн було заборонено. Жителі Індії вважали, що брахмани постали з вуст верховного божества Брахми, кшатрії - з рук, вайш’ї - зі стегон, а шудри - зі стоп. Неповноправність шудр виявлялася в низці обмежень: їм було заборонено навіть слухати Веди. Вони не проходили обряд посвячення як духовного народження. Власне, тому брахманів, кшатріїв та вайні’їв називали «двічі народженими», а шудр - «раз народженими». Люди, які належали до однієї варни, мали той самий спосіб життя, будували схожі житла, споживали однакову їжу. На самому дні суспільства перебували недоторкувані - навіть дотик до них ритуально оскверняв «двічі народженого». За Ашоки в межах варн та разом з ними почали виникати касти. У касти об’єднувалися переважно люди однієї професії. Діти належали до касти батьків....

Навігація