Мухаммад промовив до них: «...Аллах направив мене до вас посланцем, подарував мені книгу (Коран) і наказав мені бути для вас благовісником і застережником. Якщо ви приймете від мене те, що я приніс вам, то це буде щастя ваше в цьому житті й у майбутньому. Якщо ж ви покинете мене, то я витерплю заради справи Аллаха, поки Аллах не стане суддею поміж мною та вами...» Джерело 2 Повернувшись після тривалої відсутності, Карл наказав, щоб з'явилися до нього хлопчики, яких він доручив (учителю) Клименту, і представили йому свої листи та вірші. Діти середнього та нижчого стану принесли твори, підсолоджені всіма приправами мудрості, знатні ж представили убогі та безглузді. Тоді мудрий Карл відділив тих, хто добре працював, і звернувся до них з такими словами: «Я дуже вдячний вам, що ви намагалися в міру своїх сил виконати мій наказ для вашої ж користі. Старайтеся досягти досконалості, і я дам вам чудові єпископства та монастирі, і ви завжди будете в моїх очах людьми, гідними поваги». Повернувши потім своє сповнене великого осуду обличчя до тих, хто стояв ліворуч, він кинув їм грізні слова: «Ви, синки знатних, ви, розпещені красунчики! Розраховуючи на своє походження і статок, ви знехтували моїм повелінням і своєю доброю славою. Якщо ви негайно не надолужите попередню безтурботність невтомною старанністю, ніколи ніякої милості не дочекаєтеся ви від Карла»....
|