Войти
Закрыть

Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування

7 Клас

Який підхід до науки засуджував, а який — схвалював учений? Які відкриття чи передбачення вдалося йому зробити? Припустіть, чому скульптор зобразив Бекона саме так. УРИВКИ З ТВОРІВ РОДЖЕРА БЕКОНА • У старовинних книжках сказано, що алмаз можна розколоти за допомогою козячої крові. Я змочував алмаз козячою кров’ю, і в мене нічого не вийшло. Проте спосіб розколювати алмаз добре знають ювеліри... • Можна зробити візки без будь-якої худоби, які можуть котитися з неймовірною швидкістю; літальні машини, сидячи в яких, людина зможе приводити в рух крила, що ударяють по повітрю, подібно до пташиних. Прозорі тіла можна так обробити, що далекі тіла здаватимуться близькими, і навпаки. На неймовірній відстані можна буде читати найдрібніші літери, розглядати зорі. • ...Нема нічого гіднішого, ніж вивчення мудрості, яка відганяє темряву неуцтва, від цього залежить благо всього світу. Якою є людина у вивченні мудрості, такою вона є й у житті... Твори Р. Бекона викликали жорстке неприйняття з боку католицького духовенства. За вироком церковного суду він майже 14 років просидів у в’язниці. Вагомий внесок у розвиток дослідних знань зробила середньовічна алхімія, яка займалася пошуками «філософського каменю» — способу виготовлення універсальних ліків, та перетворенням звичайних металів на срібло чи золото. Досліджуючи хімічні й фізичні властивості багатьох речовин, алхіміки отримали чимало сплавів і хімічних сполук, зокрема соду....
0 Переглянути

Держави Середземномор'я в Середні віки

7 Клас

Так само, яків Німеччині, в Італії не було сильної королівської влади. За Північну Італію конкурували папи та німецькі імператори. У центральній Італії існувала Папська держава, яка претендувала на роль лідера, а на півдні — весь час хазяйнували загарбники. В Італії ніколи не згасали традиції міської культури, тож за першої нагоди тут відродилися ремесла й торгівля. Найбільшими містами були Венеція, Генуя, Флоренція, Болонья. Заснована в V ст. Венеція була одним із найбільших торговельних міст-держав Італії. Розташоване на численних острівцях, місто дивувало всім: і каналами-«вулицями», якими венеціанці пересувалися на човнах-гондолах, і великим собором Святого Марка, і традиціями дожів. За переказами, щороку дож виходив у море, кидав каблучку і промовляв: «Ми обручаємося з тобою, море!», адже основним заняттям венеціанців була морська торгівля. Вони не лише привозили відомі східні товари, а й продавали власну продукцію: шовкові тканини, скло, зброю, бурштинові намиста та дзеркала, які славилися по всій Європі. Венеціанські купці торгували з усіма країнами Середземномор’я. Особливо могутність Венеції посилилася під час Хрестових походів. У Чорному морі панувала Генуя, купці якої зводили нові і захоплювали вже існуючі торговельні порти — Кафу (нині Феодосія), Солдайя (Судак), Чембало (Балаклава). Одним із найбагатших було місто Флоренція (у перекладі — «квітуча»), яка також славилася своїми ремеслами. Місто було відоме в Європі як центр лихварських і банківських операцій. Визнаною валютою став флорин, названий на честь Флоренції....
0 Переглянути

Священна римська імперія

7 Клас

Німецька держава з’явилася на карті середньовічної Європи в IX ст., а вже через століття постала Німецька імперія, творцем якої був Оттон І (936-973). Об’єднуючи державу, Оттон І застосовував для боротьби з непокірними німецькими феодалами і військову силу, і вдалі династичні шлюби. До того ж він заручився підтримкою церкви, якій дарував багато земель і численні привілеї. Створивши сильне кінне військо, Оттон І завдав нищівної поразки угорцям і назавжди припинив їхні набіги на Німеччину. Зміцнивши становище всередині країни, король звернувся до ідеї відновлення Римської імперії. Для цього він здійснив походи в Північну Італію, а також допоміг папі приборкати римську знать. Вдячний за допомогу, папа в 962 р. в соборі Святого Петра в Римі увінчав Оттона І імператорською короною. Так 962 р. в Європі постала нова імперія. Як і Карл Великий, Оттон І вважав свою державу спадкоємицею Римської імперії. Тому згодом вона стала Священною Римською імперією. Але, попри гучну назву, виявилася неміцною. Імператор відновив «Академію» Карла Великого і в дорослому віці навчився читати, щоб розуміти Біблію. За словами сучасників, велич сили поєднувалася в Оттоні І з величчю душі. Недарма в історії він прозваний Великим....
0 Переглянути

Англія в XI-XV ст.

7 Клас

Гобелен з Байо — настінний вишитий килим (0,5 на 68,38 м), який зображує події, що передували завоюванню Англії нормандцями, і власне завоювання; має пояснювальні написи (латиною). Вважається національним скарбом Франції. Вікінги постійно нападали на Британські острови. У другій половині IX ст. герцогство Нормандія вступило в боротьбу за англійську корону. Скориставшися смертю короля Англії, герцог Нормандії Вільгельм (1066-1087) заявив про свої претензії на англійський престол. Восени 1066 р. Вільгельм, зібравши рицарів із різних країн Європи, висадився на півдні Британії. Долю Англії та її принца Гарольда було вирішено в битві біля Гастінгса. З «ВЕЛИКОЇ ІСТОРІЇ АНГЛІЇ, або ХРОНІКИ ВІД 1066 ДО 1259» (XIII ст.) Англи... піші, озброєні своїми двогострими сокирами, і, з’єднавши свої щити... утворили непроникну стіну... Гарольд — також піший стояв разом із братами біля свого прапора, щоб... нікому не спало на думку втікати... Билися несамовито... Обидві сторони... не хотіли поступатися... Раптом з’явився Вільгельм і дав своєму війську сигнал до удаваної втечі. Побачивши це, англи розладнали свої щільні ряди і швидко погналися за втікачами... Нормандці, повернувши проти ворогів, напали на них і, у свою чергу, змусили втікати англів... Утім, перемога не схилялася рішуче ні на один, ні на другий бік... Врешті-решт Гарольда було поранено стрілою в голову, і він упав на полі битви і тим надав перемогу нормандцям......
0 Переглянути

Франція в XI-XV ст.

7 Клас

У X ст. західнофранкське королівство стало називатися Францією. В XI ст. влада монархів була слабкою і поширювалася лише на домен — землі навколо Парижа і Орлеана. Правителі не мали права видавати загальні закони і карбувати єдину монету. Важливу роль у житті королівства Франції у ХІІ-ХІІІ ст. відіграли королі Філіпп II Август і Людовик IX Святий. Обидва монархи намагалися подолати роздробленість країни, зміцнити королівську владу, суд і грошову систему. їхнього наступника Філіппа IV (1285-1314) за гарну зовнішність прозвали Красивим. Він був рішучим та жорстоким політиком і досягав мети будь-якою ціною. За часи його правління до королівства були приєднані багаті графства на півдні Франції — Шампань і Наварра. Філіппу IV постійно бракувало грошей. Він навіть оподаткував землі монастирів, за що був відлучений від церкви папою римським. У 1302 р. Філіпп IV, щоб заручитися підтримкою всіх станів у своїй політиці, уперше скликав Генеральні штати. Генеральні штати — станово-представницький орган Франції, де окремо засідали представники трьох станів. У перших Генеральних штатах були представлені духівництво, дворянство та бюргери із значних міст. Традиційно основна функція зводилася до питань прийняття нових податків....
0 Переглянути

Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій

7 Клас

Франкська нація сяяла в очах усього світу. Іноземні королівства... посилали до неї посольства. [У] Римі її голова, міцний підтримкою Христа, отримав свою діадему як апостольський дарунок... Але тепер ця велика держава в занепаді, втратила відразу і свій блиск, і найменування імперії; держава, яка ще недавно була єдиною, поділена на три частини, і нікого вже не можна вважати імператором; замість государя — дрібні правителі, замість держави — один лише шматочок. Загальний добробут зник, кожен переймається власними інтересами... Роздробленість держав було спричинено кількома важливими процесами, що відбувалися в країнах Європи. У кожному феодальному володінні залежні селяни забезпечували власника продуктами харчування та ремісничими виробами. Торгівля була розвинута слабко, адже феодали купували тільки те, що не вироблялося в них у маєтку. Тож феодальне землеволодіння перетворювалося на маленький замкнений світ, де панувало натуральне господарство. Такий спосіб господарювання надавав феодалам майже повну економічну незалежність, а зв’язки між окремими частинами держави були вкрай слабкими. Посиленню феодальної роздробленості значною мірою сприяла і практика наділяти всіх синів монархів частиною батьківських земель....
0 Переглянути

Практичне заняття. Наслідки Хрестових походів

7 Клас

Хрестові походи, що тривали близько 200 років, мали міжнаціональну спрямованість, адже в них брали участь рицарі з багатьох країн Європи: французи, німці, англійці, іспанці та ін. Але, попри всі намагання хрестоносців, відвоювати Святу землю їм так і не вдалося. До того ж, усі їхні походи супроводжувалися зруйнуваннями, грабунками і вбивствами тисяч людей. Незалежно від релігії, що її сповідували хрестоносці, їх жертвами ставали і християни, і мусульмани, й іудеї. Однак Хрестові походи сприяли й позитивній взаємодії європейської та східної цивілізацій. Значно пожвавилася і завдяки створенню нових карт стала безпечнішою торгівля на Середземному морі, що було вигідно і Сходу, і Заходу. Різні народи більше дізнавались один про одного, про навколишній світ, обмінювалися знаннями, що сприяло піднесенню національних культур. Від арабів європейці навчилися виготовляти сталь і дзеркала, килими й шовкові тканини. Після Хрестових походів у Європі набувають поширення вже відомі вітряки і голубина пошта. Відбулися зміни в господарстві та способі життя європейців. У результаті Хрестових походів у Європі почали споживати рис, гречку, лимони, абрикоси та кавуни. Хрестоносці, які побували на Сході, уперше скуштували тростинний цукор й ознайомилися з його виробництвом. У європейські звичаї увійшли лазні й корисна звичка мити руки перед їжею. У результаті Хрестових походів частина селян звільнилася від кріпацтва. Католицька церква сприяла утворенню духовно-рицарських орденів....
0 Переглянути

Хрестові походи

7 Клас

Народ чужоземний, далекий від Бога, спустошив землі християн... а храми Божі знищив. Вас надихає на подвиги велич і слава Карла Великого... та інших властителів. Особливо ж вас закликає свята гробниця Спасителя і Господа нашого, якою володіють нечестиві народи... Вирушайте до Святого Гробу, вихопіть Святу землю в нечестивого народу, підкоріть її собі. Єрусалим... не припиняє молитви, аби ви допомогли йому... Усім, які йдуть туди, у разі їхньої смерті на суші, чи на морі, чи в бою з поганцями, віднині хай буде відпущення гріхів. Цю обіцянку я даю тим, котрі йдуть як уповноважені Бога. Цей заклик був гаряче підтриманий, а слова «Так хоче Бог!» об’єднали найрізноманітніші стани європейського суспільства. На знак готовності негайно вирушити в похід чоловіки нашивали на одяг хрести з червоної тканини. Відтак воїнів стали називати хрестоносцями. Розпочалася епоха Хрестових походів. Хрестові походи — організований і підтриманий католицькою церквою масовий військовий рух ХІ-ХІ II ст., що здійснювався під гаслом «Визволення Гробу Господнього від мусульман»....
0 Переглянути

Походи вікінгів та їхні завоювання

7 Клас

На основі тексту й зображень археологічних знахідок опишіть життя скандинавів у Середні віки. У VIII IX ст. господарями північних морів Європи стали вікінги — воїни середньовічної Скандинавії, які брали участь у походах в інші країни. У Західній Європі їх називали «північними людьми» — норманами, а на Русі-Україні — варягами. Вікінги — скандинавські воїни-мореплавці, які у VIII—XI ст. здійснювали напади на європейські країни. Водночас — відкривачі нових земель, колоністи й торговці. Батьківщина норманів — Ютландський і Скандинавський півострови на півночі Європи. Суворі природні умови — гори, густі ліси, бідність ґрунтів і значна висота над рівнем моря — мало сприяли заняттю землеробством. Держави в норманів на той час не було. Вони жили племенами, кожне з яких очолював військовий вождь — ярл, або конунг. Руське слово «князь» пішло саме від скандинавського «конунг — вождь». Вождь мав постійну дружину, яка приносила йому клятву вірності. Над могилами своїх співвітчизників скандинави насипали кургани, у яких археологи знаходять останки людей, тварин, кораблі, предмети домашнього начиння й навіть санчата — усе, чим користувалися люди за життя....
0 Переглянути

Світ середньовічного міста

7 Клас

Попри бурхливий розвиток міст навіть наприкінці середньовічної історії Західної Європи, городяни становили не більше, ніж 15 % усього населення. Необхідність ховатися за фортечними мурами змушувала городян заощаджувати кожний метр землі, тому вулиці були вузькими. Іноді їхню ширину визначав вершник зі списом, якого тримав упоперек перед собою. Якщо спис зачіпляв фасад якогось будинку, його господар мав сплатити в міську казну великий штраф або взагалі знести будівлю. Земля у місті була дуже дорогою, тож для збільшення площі будинку городяни зводили верхні поверхи, які виступали над нижніми. Будинки не мали нумерації, її замінювали розпізнавальні знаки: символи професій, скульптурні портрети господарів і навіть барельєфи на релігійні сюжети. До речі, перший загальноміський водопровід з’явився в Європі, у Парижі, лише наприкінці XII ст. А бруківка на вулицях європейських міст ще й пізніше була рідкістю. Зі зміцненням міст їх мешканці перетворилися на окремий стан. Повноправних городян називали в Німеччині бюргерами (від німецького «бург» — фортеця), у Франції — буржуа. Вони мали в місті своє помешкання, формували міське самоуправління, вели судочинство. Серед бюргерів виділилася міська верхівка — великі землевласники, заможні купці та майстри. Разом із сеньйорами вони становили патриціат....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 159 160 161 162 163 164 165 166 167 ... 317
Назад

Навігація