|
Ландшафт, як і раніше, впливав на життя людей. На рівнинах вони будували села, а пагорби використовували для зведення оборонних споруд, неприступних замків. Природні рубежі, передусім річки, слугували кордонами між державами. Виходи до морів та океанів, наявність зручних бухт і повноводних річок сприяли розвиткові мореплавства, водного транспорту, рибальства й торгівлі. Основними торговельними шляхами Середньовіччя стали Середземне та Балтійське моря. Упродовж майже всієї епохи Середньовіччя Західну Європу вкривали дрімучі, непрохідні ліси. Деревина значною мірою замінювала людям залізо, камінь, вугілля, була основним будівельним матеріалом. їстівні дари лісу: дичина, мед, гриби, ягоди, дикі трави тощо — складали основу харчування середньовічної людини. Дедалі більше освоюючи природу, люди ціною величезних зусиль створювали новий — штучний ландшафт: копали канали, насипали греблі, зводили мости, осушували болота, корчували ліс під ріллю, будували нові поселення. Природу бездумно нищили — і це негативно відбивалося на довкіллі. Так, в Англії, Франції, Іспанії, Голландії вирубка лісів призвела до зменшення родючості ґрунтів, обміління річок та інших водойм, збіднення флори та фауни. У XV ст. було в основному вичерпано й непоодинокі поклади металевих руд та інші природні багатства....
|
