Войти
Закрыть

Практичне заняття. Суспільні наслідки промислової революції (перевороту). Зміни у житті і побуті різних верств населення

9 Клас

XIX ст. називають інколи «буржуазним віком», пов’язуючи це з тим, що внаслідок руйнації «старих порядків» саме буржуазія стала новою панівною верствою у суспільстві, її смаки і уподобання були у ньому визначальними. Це знайшло відображення і в повсякденному житті населення. Переважна частина сіл і селищ у цей час, як і за попередньої доби, зберігала свій традиційний вигляд. У XIX ст. стали відбуватися зміни в містобудуванні. Міста складалися тепер з центральної частини, де мешкали заможні люди, і передмістя, де селилася біднота, Майже всі міста тогочасної Європи поступово забудовувалися спорудами, що відповідали новим умовам життя. Старі будівлі зникали одна за одною, а нові «шикувалися» у довгі вулиці. У зв’язку із зростанням цін на землю стало дедалі більше багатоповерхових будинків. Документи розповідають Із опису подорожнім вигляду Берліна на початку XIX ст. «Більшість вулиць (міста) широкі й обставлені будинками у чотири і більше поверхів. Також не бракує просторих площ. Від цього тут навіть дихається легше, ніж у Відні, Гамбурзі та інших містах, де будинки і люди скупчені на невеликих територіях. Широкі вулиці і взагалі красива архітектура споруд надають Берліну такого вигляду, котрим можуть похвалитися небагато великих міст. Вільгельм-штрассе, що майже вся забудована палацами, Лейпцигерштрассе, Унтер дер Лінден, так як і надзвичайно гарні площі — Оперна, Вільгельмова та інші — викликають здивування іноземців...»....
0 Переглянути

Початок становлення індустріального суспільства. Спроби осмислення нової дійсності: основні ідеологічні концепції

9 Клас

Як ви вже знаєте, промислова революція (переворот) — система економічних і соціально-політичних змін, в яких знайшов вираження перехід від заснованої на ручній праці мануфактурного виробництва до крупної машинної індустрії. Початок їй (йому) поклав винахід і застосування робочих машин, а завершення — виробництво машин машинами, тобто розвиток машинного виробництва. Промислова революція (переворот), розпочалася в останній третині XVIII ст. в Англії і завершилася в 60-80-х роках XIX ст., охопивши країни Європи, США та Японію. У результаті було сформовано аграрно-промислове господарство, створено економічні передумови для утвердження індустріального суспільства. Відображенням спроб осмислення людством нової дійсності стало формування основних ідеологічних концепцій — консерватизму, лібералізму, націоналізму, соціалізму. Значного поширення в тогочасних країнах Заходу набули ідеї консерватизму. Його прибічники віддавали перевагу тому, що вже виправдане часом, з обережністю ставилися до реформ, категорично відкидали будь-які радикальні, революційні методи перетворення суспільства й держави. Визнаючи природу людини недосконалою, консерватори вважали, що в суспільстві мають діяти сили, які будуть її обмежувати. Наявність приватної власності та нерівність між людьми були для консерваторів природними. Дуже важливою для них була стабільність. Концепція (від лат. conceptio — розуміння) — система поглядів, розуміння певних явищ, процесів. Ідеологія (від грец. idea — прообраз, logos — слово, вчення) — система політичних, правових, етичних, художніх, філософських, релігійних поглядів. Прибічником консерватизму був англійський історик Томас Карлейл (1795-1881), автор «Історії Французької революції». Незважаючи на свавілля дворян, він вважав «старий порядок» більш справедливим, ніж ті взаємини, що існували між тогочасними європейськими підприємцями та найманими робітниками. Швейцарський економіст та історик Жан-Шарль Сисмонді (1773-1842) у дусі консерватизму засуджував промислову революцію. Застосування машин, на його думку, збільшило кількість безробітних, погіршило ставлення підприємців до найманих робітників, розширило обсяги застосування дитячої праці. Сисмонді вважав, що життя більшості населення за «старого порядку» було набагато кращим....
0 Переглянути

Імперія Наполеона Бонапарта та її падіння. Віденський конгрес

9 Клас

Після здійснення перевороту 18 брюмера вся влада у Франції фактично опинилася в руках однієї людини — першого консула Наполеона Бонапарта Він виступав за створення міцної централізованої влади, умов для розвитку промисловості та сільського господарства, поліпшення фінансового становища, досягнення примирення з тими представниками старого суспільства, які визнають зміни в післяреволюційній Франції. Організація державної влади в країні доби Консульства визначалася новою конституцією 22 фрімера VIII року Республіки (13 грудня 1799 р.), за якою зберігалася республіканська форма правління. Систему місцевого управління було реорганізовано — департаменти очолили префекти, а міста — мери, яких призначав уряд. ► Між якими державними інституціями поділялася законодавча влада в період Консульства? Особливо складною була ситуація в економіці. Країна стояла на межі банкрутства: у державній скарбниці залишалося 150 тис. франків. За ініціативи Наполеона у 1800 р. великі паризькі банкіри утворили Французький банк із капіталом у 30 млн франків, який надавав кредити державі під заставу від збору податків. Інфляцію було подолано запровадженням нових паперових грошей (асигнацій), забезпечених золотом....
0 Переглянути

Революція кінця XVIII ст. у Франції

9 Клас

У промисловості панувало мануфактурне виробництво. Промислова революція у Франції ще не відбулася, машини на підприємствах використовували мало. У 70-х рр. XVIII ст. економічне становище країни погіршилося. Частими стали неврожаї і голод. Війни в Європі, у яких брала участь Франція, не принесли їй перемог, але зовсім спустошили скарбницю. Чимало французьких селян через зубожіння стали жебраками й волоцюгами. Періодично спалахували «хлібні бунти» (напади на хлібні крамниці та захоплення возів Із хлібом), відбувалися виступи проти податкового гніту. За політичним устроєм Франція залишалася абсолютною монархією. Наявний державний і суспільний устрій країни називали «старим порядком», в основі якого було поєднання абсолютизму зі становими привілеями духівництва й дворянства. За правління короля Людовіка XVI (1774-1792 рр.) ситуація у Франції вимагала рішучих дій центральної влади. Грошей у скарбниці не було, державний борг досяг 140 млн ліврів. Новий генеральний контролер (міністр) фінансів Жак Тюрго запропонував королю програму реформ, яка передбачала залучення духівництва й дворянства до сплати податків, ліквідацію всіх феодальних прав сеньйорів щодо селян, внутрішніх митниць, ремісничих цехів тощо. Проте під тиском прибічників «старого порядку» реформи провалилися, а самого міністра відправили у відставку....
0 Переглянути

Вступ. Світ наприкінці XVIII ст. - на початку XX ст. 9 клас Сорочинська, Мартинюк, Гісем

9 Клас

Залежно від змісту і форми, дослідники розрізняють декілька типів суспільної модернізації. Зокрема, за формою вона буває мирною, еволюційною — у вигляді реформ, які здійснює влада, і революційною — у вигляді докорінної насильницької руйнації того, що заважає розвитку суспільства. За змістом модернізації поділяють на первинну, що здійснюється відповідно до вимог часу, і вторинну, або «наздоганяльну», яка передбачає подолання відставання від провідних країн. 2. Економічне життя індустріального суспільства У країнах Заходу початок становлення індустріального суспільства був пов’язаний із розгортанням промислової революції, яка поступово поширювалася Європою із заходу на схід. Як ви вже знаєте, промислова революція почалася в Англії. Нове промислове виробництво розвивалося на засадах вільної конкуренції, коли виробники товарів вели боротьбу один з одним за кращі умови виробництва та збуту товарів. Періоди економічного зростання чергувалися з економічними кризами, зумовлені перевиробництвом (виготовлення більшої кількості продукції, аніж потребує ринок). Внаслідок останніх зростало безробіття, а отже, соціальна напруженість, що виливалася в чисельні протести....
0 Переглянути

Словник основних термінів і понять 9 клас Д’ячков, Литовченко

9 Клас

Антанта (франц. — сердечна згода) — домовленості між Францією, Англією та Росією, спрямовані на мирне розв’язання територіальних суперечок і стримування агресії з боку Німеччини. Антимонопольно законодавство — закони кінця XVIII — початку XX ст., що обмежували діяльність монопольних об’єднань у США. «Болото» — умовна назва депутатів Конвенту, які під час Великої французької революції не приєдналися до жодного з політичних угруповань. «Весна народів» — умовна назва революційних подій у Європі 1848—1849 рр., що проявлялися у вигляді збройних повстань, маніфестацій, непокори владі в боротьбі за демократичні перетворення й державну незалежність. Гомруль — рух за відновлення діяльності ірландського парламенту для вирішення питань внутрішнього самоврядування в межах Британської імперії. Громадянське рівноправ’я — рівноправність громадян однієї держави перед законом незалежно від статі, віку, походження, майнового й соціального стану. Громадянські права — основні права людини, що забезпечують її гідне існування: право на життя, свободу, особисту власність і недоторканність, право на судовий захист і правосуддя, вибір місця проживання, пересування тощо. Дуалістична монархія — різновид конституційної монархії, у якій влада монарха обмежена конституцією, але фактично монарх має великі владні повноваження. (У 1867 р. в Австро-Угорщині виникла унікальна дуалістична імперія із двома центрами: Австрією та Угорщиною, парламенти й уряди яких мали рівні права. Австрійський імператор приймав корону Угорщини.) Емансипація — звільнення від якої-небудь залежності, обмежень, гноблення, забобонів. У XIX ст. набув впливу й популярності суспільний рух за емансипацію жінок. Ідеологія — система ідей і поглядів, політичних, моральних, релігійних вчень, що відображає інтереси яких-небудь суспільних груп і класів. Імпресіонізм (від франц. — враження) — напрямок у європейському живописі, що виник у другій половині XIX ст. Імпресіоністи за допомогою художніх засобів прагнули передати особисте враження про навколишній світ у певний момент часу....
0 Переглянути

Світ у XIX ст.: крок у майбутнє

9 Клас

Збільшення кількості населення в XIX ст. насамперед пояснюється природними причинами: зростання народжуваності та тривалості життя, покращення його якості. Крім того, склад населення країн і континентів змінювався завдяки постійним потокам міграції, які за своєю потужністю можна порівняти лише з Великим переселенням народів. Кількість населення Європи, що стала найсприятливішим в економічному відношенні континентом, збільшилася удвічі (із 200 до 400 млн осіб). Виникла відносна перенаселеність континенту. Мільйони європейців залишили межі своїх країн і в пошуках кращої долі рушили «за океан» у Північну й Південну Америку та Австралію. Міграція працьовитих і кваліфікованих селян та робітників із європейських країн дозволила освоїти величезні простори Американського континенту та збільшити кількість населення США, Канади й Мексики більш ніж у 10 разів (мал. 1). Як і раніше, азіатські країни значно перевершували інші континенти за кількістю населення. Однак фахівці відзначають, що темпи приросту народонаселення в Азії істотно сповільнилися, що було пов’язано зі збільшенням числа колоній. Африка залишалася відсталим континентом, найбільш ворожою за умовами життя територією для «білої» людини, і приріст населення тут був незначним....
0 Переглянути

Зародження масової культури. Практичне заняття

9 Клас

Промисловий переворот, що охопив усі провідні країни світу, супроводжувався бурхливим зростанням міст, розквітом усіх напрямків культури й появою великої кількості освічених людей. Підвищилися рівень і якість життя городян. У них з’явилося дозвілля й стійкі культурні потреби, а також можливості витрачати певні кошти на задоволення цих потреб (мал. 1). Досягнення культурного життя еліти суспільства були недоступні простим громадянам, тому в другій половині XIX ст. виникло нове історичне явище — масова культура. Безпосереднім проявом масової культури став небувалий злет майже всіх жанрів літератури. У чому ж причина розквіту літературної творчості? Важливим наслідком епохи Просвітництва було поширення грамотності серед усіх верств населення. Тому читання літературних творів стало найпопулярнішим видом дозвілля. Технічні вдосконалення в типографській справі дали змогу видавати книги великими накладами за доступними цінами. Тепер навіть не дуже заможні люди знаходили кошти для придбання книг. Літературні твори публікувалися національними мовами й були зрозумілі для пересічних людей. Читання не вимагало глибоких додаткових знань і спеціальної наукової підготовки. Газети і журнали сприяли поширенню інформації про новинки літератури. Критичні статті підвищували інтерес читачів до творчості письменників і поетів. Наклади періодичних видань зросли в багато разів, що робило широко відомою будь-яку культурну подію того часу. Літературні гонорари (грошові винагороди) успішних письменників могли конкурувати з доходами великих підприємців. Залучення до досягнень культури мало значний розмах та охоплювало всі види культурного життя. Освічені люди багато читали, тому особливим попитом користувалися публічні бібліотеки, які відкривалися в університетах, наукових товариствах, просвітницьких установах багатьох міст....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 237 238 239 240 241 242 243 244 245 ... 317
Назад

Навігація