Войти
Закрыть

Радянський Союз

10 Клас

Нова економічна політика. В перші роки після приходу до влади більшовиків ними здійснювалася політика «воєнного комунізму» — політика, спричинена громадянською війною та іноземною інтервенцією, у якій прийняли участь як країни Четверного союзу, так й недавні союзники по Антанті. Небезпека військової поразки у поєднанні з проблемою голоду, змусила більшовиків вдатися до концентрації всіх наявних ресурсів в руках держави. Складові політики «воєнного комунізму»: • націоналізація (перехід до державної власності засобів виробництва); • продовольча, а згодом й взагалі суцільна розкладка (вилучення «надлишків» зерна, картоплі, сіна, м’яса та ще 20 видів харчів й сировини); • заборона будь-яких, крім державної, видів торгівлі, впровадження безгрошових розрахунків; • перехід до системи зрівняльного (однакового) розподілу продуктів та промислових товарів серед працюючих, шляхом видачі харчових пайків та за спеціальними карточками; • обов’язкове залучення до праці всіх працездатних громадян. 2. Причини переходу до нової економічної політики. Політика «воєнного комунізму» дозволила зосередити всі ресурси в період боротьби з інтервентами та внутрішньою контрреволюцією. Проте відхід від товарно-грошових відносин та інших економічних стимулів надала розвитку економіки однобічного характеру і став гальмом на шляху відновлення господарства, зруйнованого тривалою війною....

Німеччина

10 Клас

Листопадова революція та становлення Веймарської республіки. Перша світова війна та її наслідки відіграли вирішальну роль в усій подальшій історії Німеччини XX ст. Війна катастрофічно вплинула на економічне становище країни та до краю загострила суспільно-політичну ситуацію. Війна дорого коштувала німецькому народові: 2 млн осіб було вбито, понад 4,5 млн поранено, 1 млн потрапили у полон. Німеччина ледве дихала в лабетах розладу господарства, дорожнечі, голоду, неймовірно зросли податки. Було запроваджено трудову повинність, робочий день збільшився, заробітна платня не гарантувала трудівникам та їхнім родинам прожиткового мінімуму. 3 листопада 1918 р. у Кілі вибухнуло повстання моряків і солдатів, з якого почалася революція в Німеччині. Повсюдно створювалися робітничі та солдатські ради. 9 листопада сталося збройне повстання в Берліні, учасники якого негайно оволоділи містом. Було утворено коаліційний уряд - Раду народних уповноважених (РНУ), до якої ввійшли представники СДПН та НСДПН. Очолив уряд правий соціал-демократ Ф. Еберт. Новий уряд здійснив низку демократичних реформ: скасував військовий стан, деякі реакційні закони, проголосив свободу слова, друку, зборів. Цей уряд закінчив війну, підписавши 11 листопада угоду про перемир’я з державами Антанти. Створення РНУ завершило перший етап Листопадової революції. У Німеччині було скинуто монархію та проголошено «соціальну республіку». 16—21 грудня відбувся 1-й загальнонімецький з’їзд рад, що виніс рішення про вибори до Установчих зборів і передачу всієї повноти влади РНУ Цим з’їздом завершився другий етап революції, який іще давав можливість її мирного розвитку....

Італія

10 Клас

Становище Італії після Першої світової війни. Італія вийшла з Першої світової війни сильно послабленою. Правлячі кола Італії не зуміли домогтися здійснення своїх територіальних вимог. На Паризькій мирній конференції колишні союзники зробили все можливе, щоб урізати територіальні домагання Італії. Зрештою, Італія здобула лише західну частину Істрії з Трієстом, Цолу, Горицію, прикордонну територію з Австрією. Вона не одержала ані Далмації, ані Фіуме, що було однією з головних цілей у війні. Італія, за тогочасним висловом, почувала себе «переможеною в таборі переможців». Країна втратила у війні 635 тис. убитими, майже 500 тис. скаліченими та понад 1,5 млн полоненими. 65,5 млрд лір золотом поглинули витрати. Італія багато заборгувала союзникам, переважно США та Великій Британії. Водночас перебудова економіки на воєнний лад зумовила значне зростання важкої промисловості. За роки війни Італія з країни аграрної перетворилася на аграрно-індустріальну. Особливо сильного розвитку набули металургійна, машинобудівна та хімічна галузі промисловості. Після війни італійська промисловість опинилась у скрутному становищі. Почалося різке падіння виробництва, що спричинило економічну кризу 1920 р. В сільському господарстві почався процес скорочення посівних площ, основна маса селянських господарств зубожіла та розорялася. Заробітна платня робітників у 1918 р. не досягла рівня довоєнної. Інфляція різко погіршила становище службовців і чиновників. Незважаючи на те, що Італія була у стані переможців, абсолютна більшість суспільства не мала підстав бути задоволеною повоєнним життям....

Франція

10 Клас

Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920- 1930 рр. Франція більше, ніж інші великі держави, постраждала підчас Першої світової війни. Перемога дісталася країні дорогою ціною: 1,4 млн французів було вбито і 750 тис. поранено. Північні, найбільш промислово розвинені департаменти, де точилися воєнні дії, були зруйновані. Країна втратила 6 тис. км залізничних колій, 52 тис. км шосейних доріг, половину торговельного флоту. Занепало сільське господарство — 325 тис. га орної землі стали непридатними для використання. Фінансову систему було підірвано, в результаті революцій і розпаду імперій французи втратили кошти, які віддали у борг Росії, Туреччині, Австро-Угорщині. Військові позики перетворили Францію з кредитора на боржника Великої Британії та США. Водночас війна значно вплинула на економіку Франції. Військове виробництво вимагало розвитку низки галузей промисловості, спричинило зростання загального промислового потенціалу країни. Повернення Ельзасу та Лотарингії подвоїло потужність металургії, сприяло швидкому розвиткові хімічної й текстильної промисловості. До 1935 р. Франція експлуатувала вугільні запаси Саару. Країна швидко перетворювалася з аграрно-індустріальної на індустріально-аграрну....

Велика Британія

10 Клас

Фінансовий тягар військових витрат уряд намагався перекласти на платників податків: за роки війни податки зросли в шість разів. Але цього було явно недостатньо. Фінансові потреби покривалися з внутрішніх і зовнішніх військових позик. Це призвело до величезного (майже у 11 разів по відношенню до 1914 р.) зростання державного боргу. З кредитора американських банкірів Велика Британія вперше у своїй історії перетворилася на їхнього боржника. На політичній сцені діяли три найбільші партії: • консервативна партія в основу своєї діяльності ставила прихильність до усталених цінностей англійського суспільства, непорушність приватної власності, свободу підприємництва, парламентаризм у поєднанні з монархічними традиціями; • ліберальна партія проповідувала демократичні свободи, оптимальне поєднання інтересів власників і держави; • лейбористська партія проголосила своєю метою демократизацію політичного ладу, розширення соціального законодавства, перевагу державної та суспільної власності над особистою, широкі соціальні реформи. Перші повоєнні вибори до парламенту відбулися у грудні 1918 р. За їх підсумками було сформовано коаліційний уряд із консерваторів і лібералів, очолюваний Девідом Ллойд Джорджем....

Сполучені Штати Америки

10 Клас

Зростання ролі США на міжнародній арені. Перша світова війна надала потужного поштовху економічному розвиткові США й посилила їхній політичний та економічний вплив у світі. Країна максимально використала ситуацію, що склалася, для подальшого збагачення. США виступили в ролі головного постачальника військових матеріалів, харчів і сировини країнам, що воювали. Отримані завдяки цьому гігантські кошти забезпечили нові великі капіталовкладення в американську економіку, частка США у світовому промисловому виробництві значно збільшилася. На початку 1920-х років Сполучені Штати забезпечували майже половину світового видобутку кам’яного вугілля, близько 3/5 світового виробництва чавуну і сталі, 2/3 світового видобутку нафти, 85 % світового виробництва автомобілів. Та найбільше змінився фінансовий статус США. З боржника європейських країн вони перетворилися на найбільшого кредитора. Нью-Йорк став індустріально-фінансовим центром світу. Величезну роль у зміцненні могутності країни відіграла еміграція до США. У перші два десятиріччя XX ст. до США з Європи прибули мільйони іммігрантів, переважно з Польщі, Росії, Австрії, Італії, Ірландії, Великої Британії, Німеччини. Рятуючись від політичних катаклізмів, переслідувань, безпросвітних злиднів, відсутності перспективи, на американській землі люди досить швидко знаходили застосування своїм силам і ставали активними громадянами суспільства, посилюючи потенціал нової батьківщини....

Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя

10 Клас

Комунізм. Термін «комунізм» часто асоціюється з конкретними політичними партіями, але за своєю суттю комунізм — це ідеологія економічної рівності, яка, на думку її прибічників, має досягатись через усунення приватної власності на природні ресурси (землю, копалини тощо) та засоби виробництва (заводи, фабрики, устаткування), адже завдяки їм власники експлуатують працівників, які змушені продавати свою працю за заробітну платню. Головний ідеолог марксизму К. Маркс вважав, що відновити соціальну справедливість може лише робітничий клас, якщо він повстане проти капіталістичних власників (або «буржуїв») і зможе заснувати нове суспільство без приватної власності, економічних класів та статків. Особливості теорії комунізму: • прагнення до побудови безкласового суспільства, заснованого на загальнонародній власності на засоби виробництва; • соціальна рівність всіх, без винятку, членів суспільства і забезпечення їх потреб; • забезпечення населення за принципом: «від кожного за можливостями, кожному - за потребою; • ідеологічні концепції на основі праць К. Маркса і В. Леніна. Після завершення Першої світової війни в багатьох країнах світу були утворені комуністичні партії. За цих умов більшовики на чолі з В. Леніним вирішили створити новий Інтернаціонал. У березні 1919 р. у Кремлі відбувся І (установчий) конгрес Комінтерну. На конгресі були присутні 52 делегати від 21 країни. На II конгресі було прийнято статут і 21 умову вступу до Комінтерну. Серед умов, за яких можна було вступити до Комінтерну, - підтримка радянської Росії, визнання необхідності соціалістичної революції та диктатури пролетаріату....

Виклики міжвоєнного часу

10 Клас

Європа поміж економічною стабільністю та світовою кризою. Після хаосу та безладдя, спричинених Першою світовою війною та революційним рухом, країни світу починаючи з 1924 р. входять у стан стабілізації. Настали «золоті 1920-ті». Серед основних рис соціально-економічного та політичного розвитку країн у ці роки слід виокремити такі: • зростання промислового виробництва за рахунок модернізації, впровадження нової техніки, нових галузей і методів організації праці (конвеєризація, стандартизація, масове виробництво); • стабілізація кредитно-фінансової системи; • зменшення державного регулювання, яке було притаманне періоду війни; • встановлення авторитарних режимів у країнах Центральної та Південно-Східної Європи, утвердження фашистського режиму в Італії; • суттєві зміни в ідейно-політичній, культурній, соціально-психологічній і моральній атмосфері західного суспільства (зростання ролі засобів масової інформації, демократизація одягу, особливо жіночого, розвиток спорту, туризму, кіно, поява нових жанрів мистецтва: джазу, мюзиклів тощо). Особливо процес стабілізації економіки був характерним для США. Наприкінці 1920-х років промисловість цієї країни випускала майже стільки товарів, скільки решта країн світу. Велику роль у відновленні економіки Німеччини, і перш за все її військово-економічного потенціалу, відіграли країни Заходу, і зокрема американські кредити....

Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи та її суперечності

10 Клас

Вашингтонська конференція. Крім Європи, найважливішим об’єктом по воєнного мирного врегулювання був далекосхідний вузол міждержавних протиріч. Японія, яка не брала активної участі у війні, скористалася з того, що головні її суперники - США та Велика Британія - були зайняті на європейському театрі воєнних дій, зміцнила свої позиції на Тихому океані та Далекому Сході, особливо в Китаї. За Версальським договором, Японія отримала низку островів у Тихому океані - колишніх німецьких володінь, що серйозно зачіпало інтереси США в цьому регіоні. Протидія США та Великої Британії була активною і наполегливою. США вимагали «інтернаціоналізації» Китаю під гаслами «відчинених дверей», «рівних можливостей»; Велика Британія обстоювала традиційний принцип поділу Китаю на «сфери впливу». Атмосфера відносин між США, Великою Британією та Японією була настільки складною, що у Вашингтоні й Токіо не виключали навіть можливості воєнного конфлікту. У цих складних політичних і дипломатичних протиборствах розпочала свою діяльність конференція у Вашингтоні, яка тривала з 12 листопада 1921 р. по 6 лютого 1922 р. У ній брали участь США, Велика Британія, Китай, Франція, Нідерланди, Бельгія та Португалія, були присутні також делегати, які виступали від імені британських домініонів та Індії. Ініціаторами дипломатичної зустрічі у Вашингтоні виступили США, що розраховували на сприятливе для себе вирішення питання про морські озброєння і закріплення нового співвідношення сил у Китаї та басейні Тихого океану. За роки війни Японія приблизно в 4 рази збільшила обсяг випуску промислової продукції, наблизившись за своєю часткою у світовому промисловому виробництві до показників Франції. Вона не тільки захопила більшу частину німецьких володінь, але й нав’язала Китаю кабальний договір, так звану «21 умову». Договір перетворив Китай у залежну від Японії державу....

Паризька мирна конференція

10 Клас

«14 пунктів» В. Вільсона. Після підписання Комп’енського договору гармати замовкли. Боротьба за переділ світу переміщувалася до дипломатичних канцелярій та за столи переговорів. Представники держав-переможниць з’їхалися до столиці Франції — Парижа — для остаточного підбиття підсумків війни. 18 січня 1919 р. президент Франції Р. Пуанкаре офіційно відкрив Паризьку мирну конференцію. «Панове, — заявив він, — рівно сорок вісім років тому у Дзеркальній залі Версальського палацу було проголошено Німецьку імперію. Сьогодні ми зібралися тут для того, щоб зруйнувати та змінити все, що було створено того дня». Пленарні засідання конференції мали формальний характер, бо всі важливі питання повоєнного устрою світу опинилися в руках так званої «ради десятьох», до якої входило по двоє представників від США, Франції, Великої Британії, Японії та Італії. З березня 1919 р. її заступила «рада чотирьох», до якої входили прем’єр-міністр Великої Британії Д. Ллойд Джордж, французький прем’єр Ж. Клемансо (його було обрано головою Паризької конференції), президент США В. Вільсон та прем’єр-міністр Італії В. Орландо. Конференція почала працювати в умовах нового співвідношення сил на міжнародній арені. США виходили на передові позиції у світі, їхня економічна й військова могутність у період війни дуже зросла. Якщо раніше американці, дотримуючись заповітів свого першого президента Дж. Вашингтона, намагалися не втручатися до справ неспокійної Європи, то після закінчення світової війни США претендували на роль лідера повоєнного світу....

Навігація