У грецькому міфі про створення світу йдеться про період, коли існувала безодня Хаос. У ній народився Ерос (сила кохання), що постав зі світового яйця. Він призвів рух у Всесвіті. Богиня землі Гея народила Урана (небо) та Понта (море). Згодом, вона народила однооких велетнів - циклопів і дванадцятьох титанів. Головним серед них був Кронос. Згодом його син - Зевс - скинув титанів і став верховним богом, царем і батьком богів та людей. Бог неба, покровитель грому й блискавки Зевс, сидячи на високому троні, поділяв владу над світом з братами та сестрами. Його брат Посейдон став володарем моря, покровителем мореплавства. Він здіймав або гамував на морі бурю, викликав землетруси. Своїм тризубцем Посейдон підіймав кораблі, що сіли на мілину, а тим, хто зазнав кораблетрощі, посилав швидкі течії, які несли їх до безпечних берегів. Інший Зевсів брат, Аїд, став володарем у підземному світі. За віруваннями давніх греків, ворота в царство Аїда охороняв триголовий пес Цербер. Коли душа людини проходила крізь браму царства мертвих, вона потрапляла на суд Аїда, де зважували її вчинки за час земного життя. Душі праведників потрапляли в країну вічного щастя та вічної весни. Грішників доправляли в Тартар, оточений вогненною рікою. Тут на кожного з них чекала доля відповідно до його провини. З грецьких міфів дізнаємося, що Аїд з дозволу Зевса викрав дочку Деметри й Зевса - Персефону, зробивши її своєю дружиною. Розгнівана Деметра наслала на землю неврожай, тому Зевс, аби врятувати життя на Землі, наказав Аїдові відпускати Персефону до матері на три чверті року. Саме на цей час природа щороку оживає. На землі розцвітають та плодоносять дерева, трави. Коли Персефона повертається до Аїда, життя завмирає. Так давні греки пояснювали зміни пір року....
|