Войти
Закрыть

Практичне заняття. Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента

7 Клас

Працюючи над першим пунктом тексту, складіть словничок «Середньовічні школи та університети», використовуючи слова, набрані курсивом і жирним шрифтом. У розвитку середньовічної освіти велику роль відігравало християнство. При монастирях і храмах відкривали перші школи, головним предметом у яких було письмо. Зошитів тоді ще не було, й учні вчилися писати загостреною паличкою на покритих воском дощечках. У V-Xст. освічених людей в Європі було мало, і навіть не всі королі вміли читати й писати. В ХІ-ХІІ ст. з’явилися школи для всіх бажаючих, незалежно від їхньої національності й походження, де викладали «сім вільних мистецтв». Вільними їх називали тому, що опановувати їх могли лише вільні люди, а мистецтвом вважалася діяльність, спрямована на осмислення, творче сприйняття навколишнього світу, що також робить людину вільною. Створена ще в Давньому Римі, така освіта діяла протягом усього Середньовіччя. Цикл навчальних предметів складався з двох частин — тривіума6 і квадривіума....

Вплив церкви на середньовічне суспільство

7 Клас

Християнська церква європейського Середньовіччя впливала на всі сфери життя суспільства: брала участь в управлінні державами, допомагала світським правителям урегульовувати складні стосунки між людьми, опікувалася хворими, старими й сиротами, відкривала школи. Усі уявлення середньовічної людини були сформовані під впливом церкви. Християнська релігія давала віруючим, особливо гнобленим, особисту розраду, адже майнова, соціальна нерівність в їхніх уявленнях перетворювалась на рівність у гріхах і стражданні. Християнство об’єднувало народи та країни Європи навіть тоді, коли вони воювали між собою. Проте всередині самої церкви єдності не було. В XI ст. стався вже відомий вам розкол християнства. Конфлікт між римською та візантійською церковними гілками загострювався вже кілька століть. Пояснювалося це відмінностями у тлумаченні християнського вчення, в обрядах і церковній організації, а також суперництвом за найвищу владу між папою римським та патріархом константинопольським. Отже, у 1054 р. церква остаточно розділилася на римо-католицьку та православну. Розкол вплинув на спосіб життя, традиції й культуру різних країн. У Східній Європі серед слов’янських народів католицизм прийняли поляки й чехи, а серед неслов’янських — угри. Київська держава, Сербія та Болгарія прийняли візантійську форму християнства — православ’я. Відносини між Римом і Константинополем іноді поліпшувалися, але перебороти розкол так і не вдалося. Щоправда, і в середині католицької церкві не завжди панувала єдність. Через суперечки між кардиналами наприкінці XIV — на початку XV ст. її водночас очолювали два і навіть три папи. Цей період відомий в історії як «велика схизма» католицької церкви....

Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування

7 Клас

Який підхід до науки засуджував, а який — схвалював учений? Які відкриття чи передбачення вдалося йому зробити? Припустіть, чому скульптор зобразив Бекона саме так. УРИВКИ З ТВОРІВ РОДЖЕРА БЕКОНА • У старовинних книжках сказано, що алмаз можна розколоти за допомогою козячої крові. Я змочував алмаз козячою кров’ю, і в мене нічого не вийшло. Проте спосіб розколювати алмаз добре знають ювеліри... • Можна зробити візки без будь-якої худоби, які можуть котитися з неймовірною швидкістю; літальні машини, сидячи в яких, людина зможе приводити в рух крила, що ударяють по повітрю, подібно до пташиних. Прозорі тіла можна так обробити, що далекі тіла здаватимуться близькими, і навпаки. На неймовірній відстані можна буде читати найдрібніші літери, розглядати зорі. • ...Нема нічого гіднішого, ніж вивчення мудрості, яка відганяє темряву неуцтва, від цього залежить благо всього світу. Якою є людина у вивченні мудрості, такою вона є й у житті... Твори Р. Бекона викликали жорстке неприйняття з боку католицького духовенства. За вироком церковного суду він майже 14 років просидів у в’язниці. Вагомий внесок у розвиток дослідних знань зробила середньовічна алхімія, яка займалася пошуками «філософського каменю» — способу виготовлення універсальних ліків, та перетворенням звичайних металів на срібло чи золото. Досліджуючи хімічні й фізичні властивості багатьох речовин, алхіміки отримали чимало сплавів і хімічних сполук, зокрема соду....

Держави Середземномор'я в Середні віки

7 Клас

Так само, яків Німеччині, в Італії не було сильної королівської влади. За Північну Італію конкурували папи та німецькі імператори. У центральній Італії існувала Папська держава, яка претендувала на роль лідера, а на півдні — весь час хазяйнували загарбники. В Італії ніколи не згасали традиції міської культури, тож за першої нагоди тут відродилися ремесла й торгівля. Найбільшими містами були Венеція, Генуя, Флоренція, Болонья. Заснована в V ст. Венеція була одним із найбільших торговельних міст-держав Італії. Розташоване на численних острівцях, місто дивувало всім: і каналами-«вулицями», якими венеціанці пересувалися на човнах-гондолах, і великим собором Святого Марка, і традиціями дожів. За переказами, щороку дож виходив у море, кидав каблучку і промовляв: «Ми обручаємося з тобою, море!», адже основним заняттям венеціанців була морська торгівля. Вони не лише привозили відомі східні товари, а й продавали власну продукцію: шовкові тканини, скло, зброю, бурштинові намиста та дзеркала, які славилися по всій Європі. Венеціанські купці торгували з усіма країнами Середземномор’я. Особливо могутність Венеції посилилася під час Хрестових походів. У Чорному морі панувала Генуя, купці якої зводили нові і захоплювали вже існуючі торговельні порти — Кафу (нині Феодосія), Солдайя (Судак), Чембало (Балаклава). Одним із найбагатших було місто Флоренція (у перекладі — «квітуча»), яка також славилася своїми ремеслами. Місто було відоме в Європі як центр лихварських і банківських операцій. Визнаною валютою став флорин, названий на честь Флоренції....

Священна римська імперія

7 Клас

Німецька держава з’явилася на карті середньовічної Європи в IX ст., а вже через століття постала Німецька імперія, творцем якої був Оттон І (936-973). Об’єднуючи державу, Оттон І застосовував для боротьби з непокірними німецькими феодалами і військову силу, і вдалі династичні шлюби. До того ж він заручився підтримкою церкви, якій дарував багато земель і численні привілеї. Створивши сильне кінне військо, Оттон І завдав нищівної поразки угорцям і назавжди припинив їхні набіги на Німеччину. Зміцнивши становище всередині країни, король звернувся до ідеї відновлення Римської імперії. Для цього він здійснив походи в Північну Італію, а також допоміг папі приборкати римську знать. Вдячний за допомогу, папа в 962 р. в соборі Святого Петра в Римі увінчав Оттона І імператорською короною. Так 962 р. в Європі постала нова імперія. Як і Карл Великий, Оттон І вважав свою державу спадкоємицею Римської імперії. Тому згодом вона стала Священною Римською імперією. Але, попри гучну назву, виявилася неміцною. Імператор відновив «Академію» Карла Великого і в дорослому віці навчився читати, щоб розуміти Біблію. За словами сучасників, велич сили поєднувалася в Оттоні І з величчю душі. Недарма в історії він прозваний Великим....

Англія в XI-XV ст.

7 Клас

Гобелен з Байо — настінний вишитий килим (0,5 на 68,38 м), який зображує події, що передували завоюванню Англії нормандцями, і власне завоювання; має пояснювальні написи (латиною). Вважається національним скарбом Франції. Вікінги постійно нападали на Британські острови. У другій половині IX ст. герцогство Нормандія вступило в боротьбу за англійську корону. Скориставшися смертю короля Англії, герцог Нормандії Вільгельм (1066-1087) заявив про свої претензії на англійський престол. Восени 1066 р. Вільгельм, зібравши рицарів із різних країн Європи, висадився на півдні Британії. Долю Англії та її принца Гарольда було вирішено в битві біля Гастінгса. З «ВЕЛИКОЇ ІСТОРІЇ АНГЛІЇ, або ХРОНІКИ ВІД 1066 ДО 1259» (XIII ст.) Англи... піші, озброєні своїми двогострими сокирами, і, з’єднавши свої щити... утворили непроникну стіну... Гарольд — також піший стояв разом із братами біля свого прапора, щоб... нікому не спало на думку втікати... Билися несамовито... Обидві сторони... не хотіли поступатися... Раптом з’явився Вільгельм і дав своєму війську сигнал до удаваної втечі. Побачивши це, англи розладнали свої щільні ряди і швидко погналися за втікачами... Нормандці, повернувши проти ворогів, напали на них і, у свою чергу, змусили втікати англів... Утім, перемога не схилялася рішуче ні на один, ні на другий бік... Врешті-решт Гарольда було поранено стрілою в голову, і він упав на полі битви і тим надав перемогу нормандцям......

Франція в XI-XV ст.

7 Клас

У X ст. західнофранкське королівство стало називатися Францією. В XI ст. влада монархів була слабкою і поширювалася лише на домен — землі навколо Парижа і Орлеана. Правителі не мали права видавати загальні закони і карбувати єдину монету. Важливу роль у житті королівства Франції у ХІІ-ХІІІ ст. відіграли королі Філіпп II Август і Людовик IX Святий. Обидва монархи намагалися подолати роздробленість країни, зміцнити королівську владу, суд і грошову систему. їхнього наступника Філіппа IV (1285-1314) за гарну зовнішність прозвали Красивим. Він був рішучим та жорстоким політиком і досягав мети будь-якою ціною. За часи його правління до королівства були приєднані багаті графства на півдні Франції — Шампань і Наварра. Філіппу IV постійно бракувало грошей. Він навіть оподаткував землі монастирів, за що був відлучений від церкви папою римським. У 1302 р. Філіпп IV, щоб заручитися підтримкою всіх станів у своїй політиці, уперше скликав Генеральні штати. Генеральні штати — станово-представницький орган Франції, де окремо засідали представники трьох станів. У перших Генеральних штатах були представлені духівництво, дворянство та бюргери із значних міст. Традиційно основна функція зводилася до питань прийняття нових податків....

Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій

7 Клас

Франкська нація сяяла в очах усього світу. Іноземні королівства... посилали до неї посольства. [У] Римі її голова, міцний підтримкою Христа, отримав свою діадему як апостольський дарунок... Але тепер ця велика держава в занепаді, втратила відразу і свій блиск, і найменування імперії; держава, яка ще недавно була єдиною, поділена на три частини, і нікого вже не можна вважати імператором; замість государя — дрібні правителі, замість держави — один лише шматочок. Загальний добробут зник, кожен переймається власними інтересами... Роздробленість держав було спричинено кількома важливими процесами, що відбувалися в країнах Європи. У кожному феодальному володінні залежні селяни забезпечували власника продуктами харчування та ремісничими виробами. Торгівля була розвинута слабко, адже феодали купували тільки те, що не вироблялося в них у маєтку. Тож феодальне землеволодіння перетворювалося на маленький замкнений світ, де панувало натуральне господарство. Такий спосіб господарювання надавав феодалам майже повну економічну незалежність, а зв’язки між окремими частинами держави були вкрай слабкими. Посиленню феодальної роздробленості значною мірою сприяла і практика наділяти всіх синів монархів частиною батьківських земель....

Практичне заняття. Наслідки Хрестових походів

7 Клас

Хрестові походи, що тривали близько 200 років, мали міжнаціональну спрямованість, адже в них брали участь рицарі з багатьох країн Європи: французи, німці, англійці, іспанці та ін. Але, попри всі намагання хрестоносців, відвоювати Святу землю їм так і не вдалося. До того ж, усі їхні походи супроводжувалися зруйнуваннями, грабунками і вбивствами тисяч людей. Незалежно від релігії, що її сповідували хрестоносці, їх жертвами ставали і християни, і мусульмани, й іудеї. Однак Хрестові походи сприяли й позитивній взаємодії європейської та східної цивілізацій. Значно пожвавилася і завдяки створенню нових карт стала безпечнішою торгівля на Середземному морі, що було вигідно і Сходу, і Заходу. Різні народи більше дізнавались один про одного, про навколишній світ, обмінювалися знаннями, що сприяло піднесенню національних культур. Від арабів європейці навчилися виготовляти сталь і дзеркала, килими й шовкові тканини. Після Хрестових походів у Європі набувають поширення вже відомі вітряки і голубина пошта. Відбулися зміни в господарстві та способі життя європейців. У результаті Хрестових походів у Європі почали споживати рис, гречку, лимони, абрикоси та кавуни. Хрестоносці, які побували на Сході, уперше скуштували тростинний цукор й ознайомилися з його виробництвом. У європейські звичаї увійшли лазні й корисна звичка мити руки перед їжею. У результаті Хрестових походів частина селян звільнилася від кріпацтва. Католицька церква сприяла утворенню духовно-рицарських орденів....

Хрестові походи

7 Клас

Народ чужоземний, далекий від Бога, спустошив землі християн... а храми Божі знищив. Вас надихає на подвиги велич і слава Карла Великого... та інших властителів. Особливо ж вас закликає свята гробниця Спасителя і Господа нашого, якою володіють нечестиві народи... Вирушайте до Святого Гробу, вихопіть Святу землю в нечестивого народу, підкоріть її собі. Єрусалим... не припиняє молитви, аби ви допомогли йому... Усім, які йдуть туди, у разі їхньої смерті на суші, чи на морі, чи в бою з поганцями, віднині хай буде відпущення гріхів. Цю обіцянку я даю тим, котрі йдуть як уповноважені Бога. Цей заклик був гаряче підтриманий, а слова «Так хоче Бог!» об’єднали найрізноманітніші стани європейського суспільства. На знак готовності негайно вирушити в похід чоловіки нашивали на одяг хрести з червоної тканини. Відтак воїнів стали називати хрестоносцями. Розпочалася епоха Хрестових походів. Хрестові походи — організований і підтриманий католицькою церквою масовий військовий рух ХІ-ХІ II ст., що здійснювався під гаслом «Визволення Гробу Господнього від мусульман»....

Навігація