§ 22. Практичне заняття. Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента

1. СЕРЕДНЬОВІЧНІ ШКОЛИ ТА УНІВЕРСИТЕТИ

Працюючи над першим пунктом тексту, складіть словничок «Середньовічні школи та університети», використовуючи слова, набрані курсивом і жирним шрифтом.

У розвитку середньовічної освіти велику роль відігравало християнство. При монастирях і храмах відкривали перші школи, головним предметом у яких було письмо. Зошитів тоді ще не було, й учні вчилися писати загостреною паличкою на покритих воском дощечках. У V-Xст. освічених людей в Європі було мало, і навіть не всі королі вміли читати й писати.

Проаналізуйте схему та поясніть, як пов’язані зміни у суспільстві та виникнення потреби в освічених людях.

Роздивіться ілюстрації та опишіть клас середньовічної школи. Хто навчає школярів? Скільки дітей учиться? Які методи навчання використовують?

Школа в Середні віки (середньовічні зображення)

В ХІ-ХІІ ст. з’явилися школи для всіх бажаючих, незалежно від їхньої національності й походження, де викладали «сім вільних мистецтв». Вільними їх називали тому, що опановувати їх могли лише вільні люди, а мистецтвом вважалася діяльність, спрямована на осмислення, творче сприйняття навколишнього світу, що також робить людину вільною. Створена ще в Давньому Римі, така освіта діяла протягом усього Середньовіччя. Цикл навчальних предметів складався з двох частин — тривіума6 і квадривіума.

Порівняйте зміст середньовічної та сучасної освіти.

Середньовічна освіта 7 вільних мистецтв

На основі тексту й ілюстрацій (с. 154) визначте, що таке університет. Чим навчання в ньому відрізнялося від школи?

У ХІІ-ХІІІ ст. викладачі й студенти міських шкіл почали створювати особливі об’єднання, що називались університетами.

Університет (від латинського — «сукупність, спільнота») — вищий навчальний заклад, де готують спеціалістів із різних галузей знань, ведуть наукову роботу.

Університети не тільки давали високий рівень освіти та свободи, а й забезпечували розвиток науки, міста і навіть держави, у якій вони діяли. Найперші з них виникли в Болоньї (Італія), Парижі (Франція), Оксфорді (Англія). До кінця XV ст. у Європі було засновано понад 60 університетів. Університети самі обирали свого очільника — ректора, самостійно визначали склад викладачів і могли судити своїх учнів. Учні називалися студентами, що на латиниці означає « старанно вчитися».

6 Тривіум — перші три науки, які мали опанувати студенти, від цього слова походить слово тривіальний — дуже простий, звичайний.

В університетах так само вивчали «сім вільних мистецтв», але на вищому рівні. Провчившись п’ять-сім років, можна було вступити на старші факультети — богословський, юридичний і медичний. Основними заняттями вважалися лекції, що читалися вранці та ввечері. Одягнений у чорну мантію магістр-викладач читав уголос яку-небудь учену книгу, не дозволяючи собі ні на букву відступити від тексту.

Інший вид занять — диспути — словесні двобої, під час яких студенти вже мали право не тільки поставити запитання викладачу, а й виступити самі й навіть запропонувати будь-яку тему для обговорення. Перемагав на диспуті не той, хто більше знав, а той, хто переконливіше доводив свою точку зору.

Які традиції навчання відображають ілюстрації?

1. Лекція в Болонському університеті (деталь гробниці Дж. да Леньяно, Болонья, XIV ст.)

2. Печатка Кембриджського університету (зображений ректор, який сидить між двома наглядачами, внизу міст через р. Кем, XIII ст.)

3. Клас в університеті Німеччини (середина XIV ст.)

4. Зустріч професорів Паризького університету (XIV ст.)

5. Вид на Старий університет Болоньї (сучасне фото)

6. Диспут в університеті (мініатюра XIV ст.)

2. ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СТУДЕНТА

Ознайомтеся з документами. Дізнайтеся, як студенти ставилися до навчання, яким було їхнє майнове становище. Обговоріть у загальному колі, про які подробиці життя середньовічних студентів можна дізнатися з ілюстрацій (с. 154).

Чимало студентів походили з городян, селян і небагатих рицарів, тому, аби заплатити за навчання і житло, вони змушені були заробляти уроками чи просити милостиню.

Навчання в усіх університетах велося латиною, тому студент міг почати своє навчання в одному університеті, а закінчити його в іншому місті чи в іншій країні. Аби підтримати один одного, студенти різних країн об’єднувалися в земляцтва.

ІЗ ТВОРУ НЕВІДОМОГО АВТОРА ПРО НАВЧАННЯ В ПАРИЖІ НА ПОЧАТКУ XIII ст.

Майже всі паризькі школярі [студенти] займалися виключно тільки тим, щоб учитися й досліджувати щось нове.

Одні навчалися виключно для того, щоб знати, але це тільки цікавість, інші — аби прославитись, але це марнославність; нарешті, дехто вчився, щоб діставати пізніше вигоду, але це користолюбність. Дуже небагато хто з них навчався, щоб здобувати науку або навчати інших.

GAUDEAMUS7 (ВЕСЕЛІМОСЯ!)

Carmen scholasticum (Школярський гімн) (Уривок)

Хай живуть нам виші всі,

Вся наша еліта:

Професори і доценти,

Аспіранти і студенти, —

«Многая їм літа!»

Хай живе республіка

І той, хто керує;

Хай живе наша спільнота

І благодійників щедрота,

Що про всіх нас дбає.

Всякий смуток геть від нас,

Песимізму досить;

Всякий біс нехай сконає,

Що студентам не сприяє,

На глум їх підносить.

Переспів М. Білика

1 Гаудеамус (від латинського — «веселімося») — середньовічна студентська пісня, студентський гімн.

Одним із найвідоміших докторів середньовічних університетів був П’єр Абеляр (1079-1142). Лекції Абеляра користувалися неабиякою популярністю. Послухати їх та поспілкуватися з викладачем прагнули студенти з різних університетів Європи. Доводячи, що людина має мислити та прагнути до нових знань, він пропонував учням не боятися захищати власну точку зору. Проте для багатьох сучасників Абеляр був цікавим через палке кохання до своєї учениці Елоїзи, яке він описав у книзі «Історія моїх поневірянь».

1) Уявіть собі диспут у середньовічному університеті. Напишіть короткий твір про цю подію, обравши для теми диспуту одну з відомих вам подій Середньовіччя.

2) Порівняйте шкільну і вищу освіти Середньовіччя та сучасності. Що між ними спільного, а чим вони різняться?

ІСТОРИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Сорбонна

Один із найстаріших і найвідоміших університетів Європи та світу, розташований у столиці Франції — Парижі, називається Сорбонна. А чому власне Сорбонна, а не традиційно — Паризький університет?

На початку XIII ст. в Парижі вже існував університет, у якому викладали відомі на той час учені. Багато юнаків із різних країн Європи, різних національностей і станів, навчалися тут. Нелегко їм жилося в новому місті, адже ніяких стипендій у той час не було. У середині XIII ст. Робер де Сорбон, духівник короля Людовика IX Святого, заснував при університеті колегію для дітей із бідних сімей. У ньому навчалися та жили і студенти, і викладачі. Поступово довкола колегії об’єдналися різні навчальні заклади, а назва Сорбонна поширилася на весь університет.

Зображення Сорбонни на середньовічній мініатюрі

5 Томізм — від латинського звучання імені Фоми Аквінського — Тома.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно