Войти
Закрыть

Давній Китай

6 Клас

Давній Китай обіймав тільки частину тієї території, на якій розташовано сучасний Китай. Місцеві жителі називали свою країну Піднебесною. У центрі країни розпросторилася Велика Китайська рівнина, якою несла води Жовта ріка (таку назву вона мала через колір води), або Хуанхе. Південніше височіли вкриті лісами гори, а за ними - долина іншої великої ріки - Блакитної, або Янцзи. Долини цих річок заросли тропічними лісами. У лісах водилися слони, носороги, буйволи, тигри, антилопи, леопарди й інші тварини. Так само як Ніл, Хуанхе несла зі своїми водами величезну кількість родючого мулу і, розливаючись, затоплювала великі прибережні низовини. Часом повені Жовтої ріки супроводжувалися зміною річища. Через таку примхливу вдачу Хуанхе називали «рікою тисячі бід», «лихом Китаю», а також «такою, що блукає». Вологий клімат створював можливості для землеробства без іригації. Щоправда, щоб мати придатну для рільництва землю, китайці мусили спершу викорчувати ліс. Уже в 3 тисячолітті до н. е. на території Китаю існували перші поселення землеробів. У долині Хуанхе вирощували чумизу (вид проса), а на берегах Янцзи - рис. Перші міські поселення на берегах річок виникли в середині 2 тисячоліття до н. е....
0 Переглянути

Суспільне, релігійне та культурне життя Давньої Індії

6 Клас

Після приходу аріїв в індійському суспільстві утвердився поділ на варни. Так називали великі групи людей із чітко визначеними правами та становищем у суспільстві. Усього варн було чотири: брахмани - члени жрецьких родів, кшатрії - члени царських родин та військова знать, вайш’ї - рядові вільні общинники. Четверта варна - шудри (неповноправні) - розорені співплемінники та нащадки підкореного доарійського населення, дрібні ремісники тощо, зобов’язані служити першим трьом варнам. Належність до будь-якої варни визначалася походженням. Так, син брахмана міг бути лише брахманом, а син шудри міг належати тільки до варни шудр. Брати шлюби між представниками різних варн було заборонено. Жителі Індії вважали, що брахмани постали з вуст верховного божества Брахми, кшатрії - з рук, вайш’ї - зі стегон, а шудри - зі стоп. Неповноправність шудр виявлялася в низці обмежень: їм було заборонено навіть слухати Веди. Вони не проходили обряд посвячення як духовного народження. Власне, тому брахманів, кшатріїв та вайш’їв називали «двічі народженими», а шудр - «раз народженими». Люди, які належали до однієї варни, мали той самий спосіб життя, будували схожі житла, споживали однакову їжу. На самому дні суспільства перебували недоторкувані - навіть дотик до них ритуально оскверняв «двічі народженого». За Ашоки в межах варн та разом з ними почали виникати касти. У касти об’єднувалися переважно люди однієї професії. Діти належали до касти батьків....
0 Переглянути

Давня Індія

6 Клас

Уздовж долини Гангу (Північно-Східна Індія) простяглися тропічні ліси - джунглі. Тут росли бамбук, манго, очерет, лотос. Водилися королівські тигри, носороги, леви, слони, мавпи, змії. Для заняття землеробством потрібно було вирубувати ліси. Клімат цієї частини Індії визначають вітри Індійського океану. У жовтні-листопаді (одразу після жнив) тут наставала тепла зима з найнижчою температурою до +5 °С. У червні-серпні тривав двомісячний дощовий сезон. Коли опади не припинялися довше, починалися руйнівні повені. У Південній Індії, відрізаній від північних областей ланцюгом гір, дощі випадали нерегулярно. Річки тут були багаті на золото та алмази. Більшість населення Давньої Індії проживало в невеликих поселеннях, оточених суцільною стіною або парканом для захисту від нападників та диких звірів. Одноповерхові будівлі були розташовані навколо водоймища. Житла мали одне вікно, закрите дерев’яними ґратами. Дах робили з листя та тростини. Кімнати вмебльовували ліжками та плетеним столом, біля якого сиділи на підлозі. У підсобних приміщеннях у глиняних та мідних горщиках зберігали продукти (масло, перець, спеції, мед). Цей посуд використовували лише для приготування та зберігання їжі. За тарілки слугувало листя....
0 Переглянути

Нововавилонська та Перська держави

6 Клас

До кінця 10 ст. до н. е. у Північному Межиріччі посилилась держава Ассирія, що виникла навколо міста Ашшур. Унаслідок завоювань цар Тіглатпаласар III у 8 ст. до н. е. захопив Сирію, Фінікію, частину Мідії. У 729 р. до н. е. він приєднав Вавилон і створив першу в історії людства імперію. Проте, побудована на насильстві та переселеннях, ця держава не проіснувала довго і Вавилону разом із мідянами вдалося повалити Ассирію у 612 р. до н. е. На руїнах Ассирійської імперії виникло Нововавилонське, або Халдейске, царство. За царя Навуходоносора II (605—562 рр. до н. е.) Халдейське царство процвітало. Втіленням його величі мала бути столиця. Навуходоносор II розгорнув у двохсоттисячному Вавилоні небачене будівництво. Навколо міста було зведено два ряди мурів з 360 сторожовими вежами. Парадний вхід у місто - величні (14 м заввишки, 30 м завширшки) Ворота богині Іштар - було прикрашено рельєфними зображеннями фантастичних чудовиськ. Від цих воріт до дев’яностометрової Вавилонської вежі з храмом бога Мардука вела брукована дорога процесій. Її ширина сягала 35 м. Через Євфрат було збудовано міст завдовжки 123 м і завширшки 5-6 м. Тоді постали царські палаци з висячими садами Семіраміди, які вважають одним із семи чудес світу давнини....
0 Переглянути

Фінікійські міста-держави. Ізраїльсько-Іудейське царство

6 Клас

Більше чотирьох тисяч років тому на східному березі Середземного моря оселилися племена, які пізніше давні греки назвали фінікійцями, а їхню країну - Фінікією. Давня Фінікія була відокремлена від Західної Азії високим гірським хребтом Ліван. Тут розташована родюча Саронська рівнина, зволожена вітрами з моря, багата на кедрові ліси та оливкові гаї. Фінікійці оселялися вздовж берегової лінії. Так утворювалися міста-порти, що мали добре обладнані гавані й потужні укріплення. Одним з найдавніших прибережних міст Східного Середземномор’я був Бібл. Він виник у 2 тисячолітті до н. е. Його купці відвідували навіть Єгипет, постачаючи деревину та оливкову олію. Згодом постали й інші фінікійські міста, серед яких найсильніші та найбагатші - Tip та Сидон. Кожне місто було самостійною державою. Фінікійські міста-держави мали своїх правителів, закони, армію та флот....
0 Переглянути

Найдавніші держави Дворіччя

6 Клас

У Південно-Західній Азії протікають річки Тигр та Євфрат. Країну, розташовану в середній та нижній течії між цих річок, давньогрецькі географи називали Межиріччям (грецькою - Месопотамія). Усе Межиріччя за природними умовами поділялося на дві частини: Верхнє та Нижнє (Дворіччя). Якщо Верхнє Межиріччя - це пагорби й степи, то Дворіччя - рівнина, утворена наносами мулу Тигру та Євфрату. Палюче сонце перетворювало зволожений шар землі на глиняну кірку вже за декілька кроків від річки. Справжнім лихом для мешканців були бурхливі повені, унаслідок яких утворювалися озера й болота. Тож, аби вирощувати хліб, люди мусили навчитися відводити воду, коли був її надлишок, та зрошувати лани під час спеки. Крім зернових культур, жителі Дворіччя вирощували фінікові пальми. З їхніх плодів виготовляли хліб, вино, оцет, а з деревини та листя - різноманітні плетені вироби. Кісточки фініків використовували як паливо та корм для худоби. Надра Дворіччя були багаті на поклади руд різних металів та родовища срібла. З високоякісної глини виготовляли різноманітний посуд та цеглу. Жителі Дворіччя вірили, що саме з глини боги створили людину....
0 Переглянути

Освіта, наукові знання, образотворче мистецтво та архітектура давніх єгиптян

6 Клас

Єгиптяни мали власне письмо. Зрозуміло, що впродовж тисячолітньої історії єгипетської цивілізації воно змінювалося, удосконалюючись. Давньоєгипетське письмо було ієрогліфічним: графічні знаки в ньому мали різне значення, позначаючи й окремі звуки, і їхні сполучення, і цілі слова. Єгиптяни розміщували ієрогліфи горизонтальними рядками справа наліво чи вертикальними - зверху вниз. Матеріалом для письма був папірус. На ньому єгиптяни писали чорним та червоним чорнилом, використовуючи спеціальні палички-щіточки. Червоною фарбою позначали початки розділів та дати. Ієрогліфи - схематичні малюнки, що позначають слова й поняття та використовуються для письма. Папірус - це трав’яниста рослина, різновид очерету, що росла на берегах Нілу. Усіх єгипетських хлопчиків незалежно від походження в 7-8 років приймали в школу при храмі. Навчання було платним: платили здебільшого харчами. Один з написів розповідає про бідного юнака, який «досяг ніг фараона завдяки своїй дощечці для письма». Завершивши освіту, що передбачала засвоєння ієрогліфів, опанування мистецтва письма й читання, а також арифметики, геометрії та географії, учні здобували звання «переписувача, що одержав дощечку». Це давало можливість обійняти адміністративну посаду....
0 Переглянути

Міфи та релігія Давнього Єгипту. Практичне заняття 3

6 Клас

Єгиптяни вшановували божества, зображали в образах людини, тварини чи панів-людей, панів-тварин, які поєднували ті й ті риси. Обожнювали також явища природи, небесні тіла. Про життя богів, створення світу оповідають міфи. Так, в одному з міфів ідеться про Озіріса - володаря потойбічного світу. Колись, дуже давно, вірили єгиптяни, країною правили боги. Озіріс був богом-царем, він навчив людей рільництва, виноградарства, осілого способу життя, співів, танців, музики, навчив також шанувати богів. Брат Озіріса, Сет, був утіленням зла, насильства та руйнувань. Сет заманив брата в пастку й убив його. Дружина Озіріса, Ізіда, знайшла тіло чоловіка й оживила його. Бог Озіріс воскрес, але не захотів лишатися на землі, а став правити в царстві мертвих та чинити суд. Посуху в травні-червні вони пов’язували зі смертю Озіріса. Коли ж розливалися води Нілу, зеленіли поля та дерева, єгиптяни знали - ожив Озіріс. Владу над людьми Озіріс передав синові Гору. Бог Гор став покровителем влади фараона, він уособлював небо та світло. Зображували Гора з головою сокола. Мумія - спеціально оброблене та замотане в полотно тіло небіжчика. Допомагав Озірісу порядкувати в царстві мертвих бог Анубіс - його зображували з головою шакала. Анубіс охороняв могили та мумії, супроводжував душі померлих у підземний світ. Особливою повагою користувався бог мудрості Тот - у нього голова птаха ібіса з довгим дзьобом. Це він навчив людей читати й писати - вважали давні єгиптяни....
0 Переглянути

Виникнення та розвиток Єгипетської держави

6 Клас

В Африці протікає одна з найдовших на Землі річок - Ніл. Впадаючи в Середземне море, Ніл поділяється на кілька рукавів. Болотяну місцевість тієї частини Нілу, яка своєю трикутною формою нагадувала літеру грецького алфавіту «Δ», греки згодом так і назвали - дельта. Після закінчення льодовикового періоду в Північній Африці встановився спекотний та посушливий клімат, і лише в нільській долині склалися сприятливі природні умови для проживання людей. У 5 тисячолітті до н. е. вони опанували землеробство. Навесні річки, які впадають у Ніл, несли до нього безліч решток рослин та гірських порід. У середині липня повінь досягала південних кордонів Єгипту. Рівень води в Нілі піднімався на 8-14 м. Від середини листопада вода поверталася в береги, а земля навколо вкривалася шаром мулу й ставала надзвичайно родючою. Отже, спершу визначаємо сторони світу та континент (материк), потім показуємо річку за течією - від витоків до гирла й при цьому зазначаємо: «Давній Єгипет розташований в північно-східній частині Африки в долині та дельті річки Ніл від першого порога до Середземного моря». Селитися близько біля річки давні єгиптяни ще не наважувалися, оскільки під час повені вода заливала поля та долину. Вони укріплювали береги, будували дамби, споруджували греблі, аби мул краще осідав на полях. Спорудження зрошувальних систем спонукало різні племена, що прийшли в долину Нілу, до згуртування. Так виникали сусідські общини. Кілька громад утворювали ном. Згодом номи перетворилися на певну область (округ) із власного територією та своїм центром - обнесеним мурами поселенням, у якому мешкав правитель та було розташоване святилище місцевого божества. Таке поселення було також центром ремесла. На землях Єгипту було 42 номи....
0 Переглянути

Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України. Практичне заняття 2

6 Клас

На території України досліджено кількасот стоянок, віднесених до часів пізнього палеоліту. Найвідоміші з них розташовані в селах Мізині на Чернігівщині, Межиріччі на Черкащині, Добраничівці на Київщині. Знаною є і Кирилівська стоянка в Києві. На правому березі Десни в с. Мізині на Чернігівщині було знайдено поселення давніх мисливців на мамонтів. Археологи дослідили рештки п’яти мисливських жител, місце оброблення каменю й кістки, заглиблені вогнища, заповнені кістковим вугіллям, попелом, м’ясні ями, призначені для зберігання запасів м’яса протягом зими. У поселенні давніх мисливців було виявлено рештки більш як 100 мамонтів, а також кістки північних оленів, носорогів, диких коней, вівцебиків, зубрів, ведмедів, вовків, песців, зайців, росомах. З-поміж численних знарядь праці - крем’яні різці та скребки, ножі, вістря, проколки, вироби з кістки та рогу тощо. Але найбільшу цінність мають виявлені під час розкопок витвори давніх митців: жіночі статуетки та фігурки тварин з бивнів мамонта, унікальні браслети з мамонтових кісток, оздоблені складними різьбленими орнаментами, прикраси з бивнів мамонта й черепашок. А ще було знайдено декілька великих мамонтових кісток, розмальованих червоною вохрою. На думку дослідників, використовували їх під час свят як музичні інструменти. У поселенні, рештки якого знайдено в Мізині, люди жили 20 тис. років тому. Мешкало в ньому до 50 осіб....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 92 93 94 95 96 97 98 99 100 ... 317
Назад

Навігація