Біологічні особливості ріпаку ярого

 

До ґрунтів ріпак ярий не дуже вибагливий. Не придатні для нього лише легкі піщані та солонцюваті ґрунти. Високий та сталий врожай ріпаку отримують, при розміщенні його на ґрунтах з такою агрохімічною характеристикою:

вміст гумусу, % - не менше 1,1

кислотність ґрунту, рН - 5,8-6,5

фосфор, мг на 100 г ґрунту - 6,0-7,5

магній, мг на 100 г ґрунту - 5,0-7,0

сірка, мг на 1 кг ґрунту - 30,0-60,0

марганець, мг на 1 кг ґрунту -15,0

Технологія вирощування

Сучасні сорти ріпаку ярого повинні мати низький вміст ерукової кислоти і глюкозинолатів, до них належать: Аіра, Марія, Оксамит, Оріон, Земир 2, Калинівський, Клітинний І, Клітинний 8, Ліга, Микитинський, Отаман, Титан.

Місце культури в сівозміні. Ярий ріпак висівають у полі, призначеному під ярі зернові культури. Найвищі врожаї він дає після картоплі, кукурудзи, буряків, озимої і ярої пшениці, ячменю, зернобобових культур і багаторічних трав. Часто ярим ріпаком замінюють озимий, коли той гине внаслідок несприятливих умов перезимівлі.

Обробіток грунту. Після стерньових попередників проводять 2-3 лущення дисковими і лемішними лущильниками на глибину 6-8 і 8- 10 см. Під зяб орють у кінці вересня – на початку жовтня на глибину 20-22 см, а на важких грунтах – на 25-27 см.

Весною застосовують систему мінімального обробітку грунту. На вирівняних полях обмежуються однією передпосівною культивацією на глибину 3-5 см.

Удобрення. Ярий ріпак досить добре реагує на внесення органічних і мінеральних добрив при використанні як на насіння, так і на зелений корм. Під нього потрібно внести 25–30 т/га органічних добрив. Ярий ріпак добре використовує післядію органічних добрив внесених під попередник.

У залежності від попередників, наявності поживних речовин у грунті, під ярий ріпак вносять N60-120P60-120K80-120. У зоні Полісся найвищу врожайність зеленої маси ріпаку забезпечило внесення мінеральних добрив у нормі N150P90K120. У прифермських сівозмінах під ярий ріпак застосовують рідкий гній з нормою внесення 50-100 м3/га.

Фосфорні і калійні добрива вносять під оранку, азотні – під передпосівну культивацію (50-75 % від повної норми), решту – у період 5-6 листків – бутонізація. При внесенні фосфору і калію навесні під культивацію норма не повинна перевищувати 300 кг нітроамофоски.

Ярий ріпак досить вимогливий до забезпечення сіркою. Потреба в цьому елементі забезпечується за рахунок внесення Сульфату амонію, а також сірчанокислиго магнію. Поряд з цим ярий ріпак досить добре реагує на внесення мікродобрив, особливо борвмісних. Внесення мікродобрив (Еколист, Вуксал, Нутрівант) поєднують із внесенням інсектицидів, регуляторів росту тощо.

Підготовка насіння до сівби. Насіння ріпаку очищають, сортують і протруюють інсектицидним і фунгіцидним протруйником. Для підвищення як продуктивності, так і стійкості рослин до хвороб, протруєння насіння поєднують з обробкою одним із регуляторів росту рослин: Біотрансформатор, (8 гранул/т); Вермістим (3-10 л/т); Емістим С (10 мл/т); Реастим (5-8 л/т); Трептолем (20 мл/т).

Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы