§ 17. БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ

Основні поняття й ключові терміни: БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ. Первинні багатоклітинні. Справжні багатоклітинні.

Пригадайте! Хто такі тварини?

Поміркуйте!

Гідра зелена (Hydra viridissima) (1), плоский черв’як конволюта (Convoluta roskoffensis) (2), молюск елізія зеленовуха (Elysia chlorotica) (3) мають зелене забарвлення і здатні до фотосинтезу, але їх відносять до багатоклітинних тварин. Чому?

ЗМІСТ

Які особливості багатоклітинних тварин?

Багатоклітинні тварини є найбільшою й найскладнішою групою живих організмів. За особливостями організації розрізняють первинні багатоклітинні та справжні багатоклітинні.

До первинних багатоклітинних належать тваринні істоти, в яких немає симетрії, тканин та органів. Справжні багатоклітинні характеризуються наявністю симетрії, появою справжніх тканин, органів і систем органів. У справжніх багатоклітинних тварин з’являються травна, нервова, статева системи, органи чуття. Більшість істот цієї групи вже має видільну систему, а вищі тварини — ще й кровоносну та дихальну системи. У процесі ембріогенезу в справжніх багатоклітинних утворюються зародкові листки, з яких розвиваються тканини та органи дорослих тварин. Серед справжніх багатоклітинних найнижчий рівень посідають реброплави та кнідарії, а найвищий — хордові тварини з такими групами, як риби, амфібії, плазуни, птахи, ссавці.

Отже, БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ — це організми, в яких тіло побудоване з великої кількості клітин, що спеціалізуються на здійсненні певних функцій і різняться будовою.

Які особливості та різноманітність первинних багатоклітинних?

Пластинчасті (Placozoa) — первинні багатоклітинні тварини, тіло яких складається з 5 типів клітин: епітеліальних з джгутиками, волокнистих, амебоїдних з псевдоподіями, залозистих і слизових. У пластинчастих немає зародкових листків і органи не формуються. У них немає передньої чи задньої, верхньої чи нижньої частин тіла. Типовим представником групи є крихітна морська істота Трихоплакс адгеренс (іл. 50). Живиться трихоплакс мікроорганізмами, яких зовнішньо перетравлює й поглинає завдяки піноцитозу чи фагоцитує за допомогою псевдоподій, а рухається за допомогою джгутиків, що вкривають тіло.

Іл. 50. Трихоплакс — найпримітивніша багатоклітинна тварина

Губки (Porifera, Spongia) — первинні багатоклітинні асиметричні тварини, найзагальнішими ознаками яких є наявність пор у стінках тіла та двошаровість тіла. До типу належить близько 5 000 видів прісноводних і морських губок. У тілі, що нагадує мішок чи келих, знизу є основа для прикріплення до субстрату, а зверху — вустя, що веде до кишкової порожнини. У тілі губок розрізняють від 10 до 20 типів клітин. Це покривні пінакоцити, комірцеві хоаноцити, травні амебоцити, резервні археоцити та ін. Найвідомішими представниками є бодяга ставкова (іл. 51), кошик Венери та келих Нептуна.

Іл. 51. Бодяга ставкова (Spongilla lacustris)

Отже, Первинні багатоклітинні (Prometazoa) — група примітивних асиметричних багатоклітинних тварин, у яких життєві функції виконують диференційовані клітини різних типів, які подібні до клітин одноклітинних твариноподібних організмів.

Якими є сучасні погляди на систему справжніх багатоклітинних?

Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) — група примітивних симетричних багатоклітинних тварин, у яких життєві функції виконують різні органи й системи органів, а в життєвому циклі наявні зародкові листки. За симетрією усі справжні багатоклітинні поділяють на два розділи — Радіальні та Білатеральні, що є відображенням кардинальних еволюційних перетворень організації тіла тварин.

Радіальні (Radiata), або Двошарові, — це група справжніх багатоклітинних тварин, ознаками яких є радіальна (променева) симетрія та два зародкові листки. У межах розділу виокремлюють два типи — Реброплави та Жалкі. Це хижаки, через їхнє тіло можна провести дві й більше площин симетрії, у них з’являється дифузна нервова система, у тілі — кишкова порожнина, а між екто- й ентодермою наявна мезоглея, дуже добре розвинута регенерація.

Реброплави (Ctenophora, від грец. Ktenos — гребінь, phoros — ті, що несуть) — це група справжніх тварин, характерною ознакою яких є наявність на тілі виступів з війками. Нині відомо близько 200 видів, які живуть у морях. На поверхні тіла реброплавів є вісім валиків (ребер), на яких містяться гребневі пластинки, утворені війками. Під час руху пластинки розкладають світло на спектр, тому виникає ілюзія, що по тілу реброплавів пробігають веселкові переливи. Більшість цих тварин має два щупальця, вкриті клейкими клітинами для полювання. Представниками групи є венерин пояс, мнеміопсис (іл. 52).

Іл. 52. Реброплав мнеміопсис (Mnemiopsis leidyi)

Жалкі (від лат. Cnidaria — ті, що жалять) — це група справжніх тварин, характерними ознаками яких є жалкі клітини та дві життєві форми — поліпи й медузи. До типу Жалкі належить понад 9 000 видів водних тварин, об’єднаних у дві групи — Коралові поліпи (актинії, корал-мозковик, червоний корал) та Медузозоїдні (гідра звичайна, медуза-хрестовик, вухата медуза, медуза-коренерот, морська оса) (іл. 53). Останні молекулярно-генетичні дослідження довели, що Коралові поліпи є найбільш примітивною та спільною предковою формою для всіх інших представників типу.

Іл. 53. Гідра звичайна (Hydra vulgaris)

Білатеральні (Bilateria), або Тришарові, — це група справжніх багатоклітинних тварин, найзагальнішими ознаками яких є білатеральна (двобічна) симетрія та три зародкові листки. Характерна ознака будови тварин цього розділу — двобічна симетрія, що поділяє тіло на дві частини (праву й ліву, передню й задню, спинну й черевну). В ембріогенезі тварин є вже три зародкові листки — екто-, енто- й мезодерма, з яких формуються тканини й органи. Дослідження довели, що група Білатеральні є монофілетичною, тобто двобічносиметричні тварини мали спільного предка. Згодом після своєї появи вони розділилися на дві гілки — Первиннороті й Вториннороті. Основна відмінність між ними — у способі формування ротового отвору. Із тих типів, що їх вивчають у школі, до первинноротих належать Плоскі черви, Молюски, Кільчасті черви (їх поєднали у еволюційну групу на основі таких спільних ознак, як спіральне дроблення та нявність личинки трохофори) та Круглі черви й Членистоногі (утворюють другу еволюційну лінію, для яких спільними ознаками є кутикула та линяння). Раніше плоскі черви вважалися предками круглих червів, а кільчасті — предками членистоногих. Особливе місце в системі тварин посідає група Вториннороті, у яких в ембріогенезі на місці первинного рота розвивається анус, а ротовий отвір формується на протилежному боці зародка. До цієї групи належать Голкошкірі та Хордові (іл. 54).

Іл. 54. Спрощена система білатеральних

Отже, таксономічна революція, спричинена молекулярно-генетичними дослідженнями, привела до змін і у систематиці багатоклітинних тварин.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Самостійна робота

Розпізнавання різних представників тварин і складання схем класифікації

Вправа 1. Розгляньте запропоновані види тварин. Зіставте ілюстрації з відповідними назвами видів. Укажіть ознаки, за якими ви розпізнали запропоновані види тварин.

Види справжніх багатоклітинних білатеральних тварин: 1 — планарія молочно-біла; 2 — равлик виноградний; 3 — медична п’явка; 4 — аскарида людська; 5 — хрущ травневий; 6 — ланцетник європейський.

Вправа 2. За допомогою таблиці визначте належність зображених тварин до однієї із систематичних груп.

Таблиця. ДЕЯКІ ОЗНАКИ ОСНОВНИХ ГРУП СПРАВЖНІХ ТВАРИН

Вправа 3. Визначте систематичне положення одного з видів справжніх тварин.

4. Підсумок роботи.

СТАВЛЕННЯ

Біологія + Етологія. Поведінка тварин

Поведінка — це пристосувальні дії, спрямовані на встановлення життєво необхідних зв’язків організмів із середовищем. У тварин поведінка є більш різноманітною й складнішою, ніж у рослин і грибів. Які ж особливості будови й життєдіяльності тварин визначають їхню складнішу поведінку?

РЕЗУЛЬТАТ

скачать dle 11.0фильмы бесплатно