Регуляція та проблеми росту і розвитку
- 16-09-2021, 11:22
- 372
10 Клас , Біологія і екологія 10 клас Задорожний (профільний рівень)
§ 107. Регуляція та проблеми росту і розвитку
Поміркуйте
Гібереліни є гормонами, що регулюють ріст рослин. Але вперше їх виділили з паразитичних грибів. Навіщо грибам ці гормони?
Згадайте
Регуляторні системи
Типи росту
Поділ клітин
Регуляція росту в рослин
Для регуляції росту свого організму рослини використовують фітогормони. Фітогормони — це хімічні речовини, що виробляються в рослинах і регулюють їхній ріст і розвиток. Утворюються переважно в тканинах, що активно ростуть, на верхівках коренів і стебел.
До фітогормонів зазвичай відносять ауксини, гібереліни й цитокініни, а іноді й інгібітори росту, наприклад абсцизову кислоту. На відміну від тваринних гормонів, фітогормони менш специфічні й часто діють у тій самій ділянці рослини, де утворюються.
Фітогормони є органічними речовинами з невеликою молекулярною масою, які утворюються в малих кількостях в одних частинах багатоклітинних рослин і діють на інші їх частини як регулятори й координатори росту і розвитку. Фітогормони здійснюють біохімічну регуляцію — найважливішу систему регуляції онтогенезу в багатоклітинних рослин. Порівняно з гормонами тварин специфічність фітогормонів виражена слабше, а діючі концентрації, як правило, вищі.
Регуляція росту у тварин
Найбільшу роль у регуляції процесів росту у тварин відіграє ендокринна система, яка здійснює цей процес за допомогою гормонів. Суттєво впливати на ріст тварин можуть і зовнішні фактори та конкретні особливості генотипу окремих особин (спадкові захворювання, унікальні сполучення алелів тощо).
Вплив на ріст організму людини ендогенних і екзогенних факторів
На ріст організму людини може впливати велика кількість факторів. Ці фактори поділяють на дві великі групи — екзогенні (зовнішні) та ендогенні (внутрішні). До екзогенних факторів відносять характер харчування, захворювання, рівень фізичних навантажень, дію шкідливих факторів (алкоголь, паління, споживання наркотиків) тощо. Ендогенними факторами є спадковість, стадія онтогенезу, індивідуальні особливості обміну речовин, рівень гормонів, психологічний стан тощо.
Дуже важливим позитивним чинником, що впливає на ріст і розвиток людини, є правильне харчування, яке задовольняє потреби в речовинах та енергії. Ці потреби визначаються такими факторами, як маса тіла, вік, рівень рухової активності людини. Очевидно, що коли людина споживає надто багато їжі, то маса її тіла збільшиться, а за недостатньої кількості їжі маса зменшиться. Якщо в їжі буде замало або забагато певних речовин, то в людини може порушитися обмін речовин, що призведе до погіршення стану здоров’я. Щоб запобігти цьому, слід дотримуватися норм збалансованого харчування та підтримувати енергетичний баланс організму.
Значний негативний вплив на ріст і розвиток людини здійснюють паління, вживання алкоголю та наркотичних речовин. Ці негативні звички стають причиною порушення цілого ряду фізіологічних процесів і можуть суттєво уповільнювати або порушувати процеси росту.
Від періоду онтогенезу людини суттєво залежить інтенсивність процесів росту. Найбільш інтенсивно ріст людини відбувається в дитячому й підлітковому віці. Найбільший приріст у довжину спостерігається в перші два роки життя. Наступні періоди інтенсивності росту — 7-8 років та в період статевого дозрівання. Ріст кісток людини в довжину припиняється у 22—24 роки.
Проблема гіподинамії
Нормальний ріст і розвиток організму людини можливий лише за достатньої рухової активності, повноцінного харчування і стабільної діяльності залоз внутрішньої секреції. Недостатня рухова активність — одна з найпоширеніших проблем сучасності. Порушення функцій організму внаслідок обмеженої рухової активності називають гіподинамією. Вона призводить до низки негативних наслідків, які впливають не тільки на опорно-рухову, але й на інші системи органів людини.
Наслідки гіподинамії:
дистрофія (зменшення, послаблення) скелетних м’язів;
послаблення сили скорочень серця й тонусу судин;
зниження інтенсивності обміну речовин та енергії;
порушення кровообігу й атеросклероз;
погіршення перетравлення й засвоєння їжі;
послаблення імунітету;
емоційна нестійкість.
Порушення процесів росту клітин в організмі людини
Найбільшою загрозою для організму людини є ситуація, коли клітина втрачає контроль над своїми поділами і починає інтенсивно ділитися. Такі порушення стають причиною виникнення пухлин різної природи. Такі пухлини поділяють на дві великі групи — доброякісні й злоякісні.
Доброякісні пухлини — це новоутворення в організмі, що зумовлені неконтрольованим але обмеженим розмноженням клітин, які не поширюються в сусідні тканини (не здатні до інвазії) та віддалені органи (не утворюють метастази).
За структурою доброякісні пухлини схожі на тканини, з яких вони виникли. Ступінь їхньої диференціації суттєво вищий, ніж у клітин злоякісних пухлин. Доброякісні пухлини зазвичай ростуть повільно й обмежені сполучнотканинною капсулою. Вони не викликають болю, але можуть порушувати роботу органів, а в деяких випадках здатні перетворюватися на злоякісні пухлини.
Різноманітність доброякісних пухлин є високою. Їх класифікують за типом тканини, з якої вони утворилися.
Злоякісні пухлини — це новоутворення в організмі, що зумовлені необмеженим і неконтрольованим розмноженням клітин, які поширюються в сусідні тканини (здійснюють інвазію) та віддалені органи (утворюють метастази). Щодо злоякісних пухлин часто використовують термін ракова пухлина або рак. Цей термін запропонував Гіппократ, який описав пухлину, що зовнішньою формою була схожа на краба або рака завдяки місцевим метастазам, які проникали у сусідні тканини.
Характерними ознаками злоякісних пухлин є такі:
швидкий неконтрольований ріст;
проникнення в сусідні тканини з утворенням місцевих метастазів (інвазії);
переміщення окремих клітин пухлини лімфатичними та кровоносними судинами у віддалені органи й тканини (утворення метастазів);
отруйна дія на весь організм завдяки виробленню клітинами пухлини токсинів;
фізичне виснаження, зменшення маси тіла;
наявність механізмів «уникання» уваги імунної системи організму;
наявність великої кількості мутацій у клітинах пухлини;
низький рівень диференціації клітин пухлини;
втрата здатності клітин до апоптозу;
інтенсивне утворення кровоносних судин у пухлині.
Ключова ідея
Регуляцію процесів росту й розвитку в живих організмах зазвичай здійснюють різноманітні хімічні сполуки. Наприклад, фітогормони у рослин або гормони у тварин. На ці процеси суттєво впливають різноманітні фактори як середовища, так і самого організму.
Запитання та завдання
1. Як регулюється ріст рослин? 2. Які фактори можуть шкідливо впливати на ріст організму людини? 3. Чи можуть особливості будови та життєдіяльності тканини вплинути на ризик розвитку пухлини? Чому?
Коментарі (0)