Потреба в екологічних знаннях

Фраза «Незнання закону не звільняє від відповідальності» є особливо актуальною, якщо зважати на екологічні знання. Можна не знати законів екології та особливостей взаємодій в екосистемах, але тоді слід бути готовими до ситуації, коли дія без урахування такого закону стане причиною катастрофічних наслідків.

Прикладів цього в історії людства є багато. Так, у середині ХХ століття в Радянському Союзі панувала думка, що хижі птахи заважають мисливцям масово полювати на дичину. Тому було розгорнуто компанію під гаслом «Вбивайте хижих птахів». Але екологічні закони політичною постановою не відмінити. Знищення хижих птахів стало причиною численного розмноження гризунів, кількість яких вони контролювали. Як результат — колосальні втрати врожаю і нова компанія під гаслом «Бережіть хижих птахів».

Не менш масштабною помилкою виявилося і завезення в Австралію кактуса опунції для створення живих огорож. Без контролю чисельності природними регуляторами вид став масово розростатися і перетворив поля країни на кактусові хащі (мал. 43.1). У цих хащах застрягали навіть трактори. Вирішити проблему вдалося тільки завезенням з Америки природного регулятора чисельності опунції — метелика кактусової молі. Личинки цієї комахи живляться тканинами опунції та можуть контролювати її поширення.

Мал. 43.1. Зарості опунції в Австралії та личинки комахи, яка змогла вирішити цю проблему

Цікава проблема, пов'язана з незнанням деяких екологічних аспектів, виникла під час заселення Австралії. Для кращої годівлі завезеної худоби австралійські фермери почали висівати конюшину. Але конюшина на їхніх полях ніяк не хотіла розмножуватися, хоча і росла добре. Причиною цього стала відсутність джмелів. Тільки джмелі мали достатньо довгий хоботок, щоб мати можливість досягати нектарників квіток конюшини і здійснювати її запилення (мал. 43.2). Бджоли це зробити не могли. Довелося завозити в Австралію і джмелів. Це дало змогу вирішити таку важливу сільськогосподарську проблему.

Мал. 43.2. Запилення конюшини джмелем

Відсутність екологічних знань часто стає причиною появи так званих видів-вселенців (інвазійних видів). Такі види часто завозять із господарськими цілями, але, потрапивши в нові умови, вони починають необмежено розмножуватися і стають причиною вимирання місцевих видів. Це сталося, приміром, з одним із американських видів раків. Його завезли в Європу через стійкість до захворювань і швидкий ріст. Однак цей рак створив серйозну проблему не тільки для місцевого широкопалого рака, але й для видів, на які він полює.

Екологічне мислення

Отже, без усебічних знань з екології взаємодія людини з природними екосистемами може ставати причиною справжніх екологічних катастроф. Результатом цього є винищення живих організмів, порушення взаємозв'язків між компонентами в екосистемах та загроза для здоров'я і життя людей.

Для врахування законів екології людині в сучасному світі слід розвивати своє екологічне мислення. Екологічне мислення — це розгляд явищ і подій та прийняття рішень з урахуванням взаємодій людини і людства з природним середовищем на основі різноманітних і глибоких знань про навколишнє середовище та відповідального ставлення до природи і здоров'я людини.

Екологічне мислення дозволяє розуміти, що всі організми та процеси на нашій планеті пов'язані між собою. Відповідно, стає зрозумілою потреба в міжнародній співпраці для вирішення екологічних проблем, бо поодинці це зробити неможливо.

Екологічне мислення потрібне для критичного сприйняття інформації. Воно дозволяє робити правильні висновки і приймати адекватні рішення. Це спонукає людину зберігати як свої життя і здоров'я, так і життя та здоров'я інших людей.

Практичне застосування екологічного мислення

Сучасні засоби масової інформації подають велику кількість відомостей, зокрема й тих, що пов'язані з екологічною проблематикою. Але така інформація часто спрямована на досягнення певної мети — політичної або економічної. Адже таким чином можна впливати на прийняття рішень споживача. Екологічне мислення дозволяє критично сприймати інформацію та приймати правильні рішення.

Гарним прикладом можливості застосування екологічного мислення є аналіз різноманітних міфів, які поширюються через телебачення та в мережі Інтернет. Наприклад, досить часто можна почути, що людина здатна знищити все живе на Землі. Так точка зору ніяк не узгоджується з реальністю. Навіть за найгірших умов ядерної війни на планеті залишаться екосистеми, які здатні тривалий час існувати відносно самостійно. Це екосистеми великих печер, підводні екосистеми, утворені навколо «чорних паліїв», продуцентами яких є хемоавтотрофи, екосистеми підземних вод тощо. Усі вони мають досить високий шанс на виживання за найгірших умов.

А от екосистеми, які є комфортними для проживання людства, сама людина може знищити досить легко. Тому більш коректно казати, що людина може знищити людство загалом та умови для свого існування на Землі зокрема.

Не менш популярним міфом є твердження про те, що все природного походження — це добре. Насправді в природі виробляється велика кількість небезпечних для здоров'я і життя людини продуктів (токсини бактерій і грибів, алкалоїди рослин, продукти розпаду мертвої органіки тощо). Тому і до природних продуктів та матеріалів слід ставитися обережно.

Свого часу відсутність екологічного мислення стала причиною виникнення великої кількості проблем під час будови Дніпровського каскаду електростанцій. Побудовані греблі перекрили русло Дніпра, сховали дніпровські пороги і забезпечили електричною енергією багато металургійних підприємств (мал. 43.3). Але наслідком цього стало затоплення великих площ із родючими ґрунтами, потреба в переселенні великої кількості населених пунктів, утруднення процесів самоочищення Дніпра і перепони для нересту риб у верхів'ях ріки. Можливо, інші варіанти побудови гідроелектростанцій на Дніпрі заподіяли б менше шкоди місцевим екосистемам.

Мал. 43.3. Гребля Дніпровської гідроелектростанції

Але і виправлення такого роду помилок потребує застосування екологічного мислення. Бо бездумність у цьому разі може завдати великої шкоди. Так, якщо зараз одночасно ліквідувати всі греблі електростанцій, нічого доброго для місцевих екосистем не відбудеться. Місцеві екосистеми вже давно адаптувалися до існуючого рівня ґрунтових вод. Після знищення гребель цей рівень суттєво впаде. Результатом буде масове всихання лісових масивів по всьому басейну Дніпра, бо дерева просто не встигнуть перебудувати свою кореневу систему під нове розташування водних горизонтів. Відповідно, постраждають і лісові тварини, а екологічна катастрофа матиме великі масштаби.

Класичним прикладом реалізації екологічного мислення стало розуміння ролі холодильників у виникненні проблеми озонового шару атмосфери. Використання фреону як теплоносія виявилося дуже зручним технологічним рішенням. Але після закінчення експлуатації холодильників фреон потрапляв в атмосферу і руйнував озоновий шар. А це створювало пряму загрозу для здоров'я населення всіх країн. Вихід вдалося знайти шляхом заміни фреону іншими теплоносіями.