До них належить розглянуте раніше використання імунних сироваток. Сироватки виготовляють із крові імунізованих до певного збудника людей або тварин, переважно коней. Широко застосовують сироватки проти токсинів небезпечних інфекційних збудників (дифтерії, правця, ботулізму), отрути змій, збудників хвороб (грипу, сибірки, кліщового енцефаліту, лептоспірозу та інших). Метод лікування імунними сироватками отримав назву серотерапія. Досягнення в цій галузі були високо оцінені науковцями (рис. 102)

Важливим методом імунотерапії є вакцинація. Вакцина - це вбитий або ослаблений збудник хвороби, який зберігає здатність активувати Т- і В-лімфоцити для формування імунної відповіді. У разі контакту зі справжнім збудником імунна система реагує швидко й ефективно, забезпечуючи несприйнятливість організму до інфекції. Вакцинація дозволила людству повністю здолати натуральну віспу, а також істотно покращила ситуацію з іншими небезпечними інфекціями: гепатитом В, туберкульозом, дифтерією, правцем, коклюшем, поліомієлітом, коровою інфекцією тощо. До винайдення вакцинації ці хвороби були поширеними причинами дитячої смертності або інвалідизації. Щеплення проти них роблять у дитячому віці з повтором у підлітковому та дорослому відповідно до календаря вакцинації.

Рис. 102. Еміль Адольф фон Берінг (1854-1917)

Історія Нобелівської премії в галузі фізіології або медицини почалася відзнакою важливості внеску Е. фон Берінга в розвиток медицини:

«За роботи, присвячені сироватковій терапії, особливо за її застосування в лікуванні дифтерії, що відкрило нові шляхи в медичній науці і тим самим дало до рук лікарів переможну зброю проти хвороби та смерті» (1901)

На жаль, у сучасному суспільстві трапляються «антивакцинаторські» настрої, їх прихильники приписують вакцинації спричинення різних патологій. Такі уявлення не мають наукового підґрунтя і є небезпечними для громадського здоров'я. Варто пам'ятати, що імунізація захищає не лише людей, яким зроблено щеплення. У реальних умовах не всі люди є імунізованими: деяким дорослим людям не можна робити щеплення за медичними протипоказаннями, деякі види щеплень мають вікові обмеження та й ефективність вакцинації не є стовідсотковою. Якщо більша частина населення є імунізованою, поява хворої людини не призведе до епідемії, оскільки її будуть оточувати несприятливі до збудника люди. Так формується колективний імунітет - імунізовані люди захищають неімунізованих (рис. 103). Зменшення кількості вакцинованих людей руйнує колективний імунітет. Із цим пов'язано зокрема ускладнення ситуації з низкою хвороб - поліомієлітом, коровою інфекцією в Україні.

Новітні досягнення в галузі імунотерапії. До новітніх досягнень сучасної медицини можна віднести персоналізовану імунотерапію раку. Основним типом імунних клітин, які за нормальних умов знищують чужорідні клітини, у тому числі потенційні ракові, є Т-кілери. Їхня діяльність регулюється різними механізмами, одні з яких скеровані на активацію, а інші — на гальмування. Блокування винайдених нещодавно дослідниками таких молекулярних гальм приводить до розгальмовування, збільшення рівня активації Т-клітин, які успішно винищують ракові. Описана технологія відкрила нові перспективи в лікуванні онкологічних хвороб (див. індивідуальне завдання на ст. 95).

Рис. 103. Формування колективного імунітету

За відкриття механізмів, що дозволили здійснювати описану в параграфі імунотерапію раку, у 2018 році було вручено Нобелівську премію в галузі фізіології або медицини. Підготуйте повідомлення про значення цього відкриття для людства, використовуючи інтернет-джерела.