Що зумовило кризу дарвінізму на початку XX століття? Ще за життя самого Ч. Дарвіна його еволюційні погляди критикували вчені. Через те, що природа спадкової мінливості залишалась невідомою, багато дослідників вважало, що гібриди мають риси проміжного характеру порівняно з батьківськими організмами. Наприклад, гібрид віслюка та кобили (мул) має риси обох батьківських видів. Виходячи з цього, англійський натураліст Ф. Дженкін висловив думку, що прояв будь-якої виниклої корисної ознаки у нащадків зменшуватиметься доти, доки через ряд поколінь не зникне безслідно. Тому природний добір неможливий. Сам Ч. Дарвін не зміг спростувати це твердження і назвав його «жахом Дженкіна».

Інший сучасник Ч. Дарвіна - відомий англійський філософ Г. Спенсер (1820-1903) - стверджував, що неспрямовані спадкові зміни спричиняють нездатність організму підтримувати сталість свого внутрішнього середовища (гомеостаз), тобто призводять до його загибелі. Він також відзначив, що саме поняття «добір» передбачає цілеспрямований вольовий акт, такий само, який людина здійснює під час селекційної роботи.

Сучасне поняття про структуру виду

Олексій Миколайович Сєверцов (1866-1936)

Іван Іванович Шмальгаузен (1884-1963)

Але в природі такої свідомої відбираючої сили не існує, тому саме поняття «природний добір» позбавлене біологічного сенсу. Це заперечення не втратило своєї актуальності й тепер.

Поняття «вид» у класичному дарвінізмі залишилося таким самим, яким його запропонував К. Лінней 1735 року: вид - це сукупність подібних за будовою особин, здатних схрещуватись між собою і давати плодючих нащадків. Елементарною одиницею еволюції дарвіністи вважали окрему особину.

Відкриття мутацій сформувало думку про те, що спадкові зміни фенотипу організмів відбуваються раптово, а не формуються тривалий історичний проміжок, як вважали прихильники вчення Ч. Дарвіна.

Усі невирішені на той час проблеми в біології підготували ґрунт для створення низки еволюційних поглядів, серед яких тривалий час популярною була синтетична гіпотеза еволюції.

У чому полягає синтетична гіпотеза еволюції? Синтетична гіпотеза еволюції - це комплекс уявлень про еволюційний процес, що виник унаслідок поєднання положень класичного дарвінізму з ученням про мутації та уявленнями про популяцію як елементарну одиницю еволюції. Вона склалася в 20- 50-х роках XX століття, завдяки працям різних учених, зокрема О.М. Сєверцова та І.І. Шмальгаузена.

Основні положення синтетичної гіпотези еволюції такі:

- головним джерелом спадкової мінливості є мутації;

- елементарною одиницею еволюції є популяції, в яких діють усі елементарні фактори еволюції;

- еволюційний процес відбувається у формах мікроеволюції, видоутворення та макроеволюції;

- рушійною силою еволюції є природний добір, який є наслідком боротьби за існування в різних її формах;

- будь-яка систематична група організмів може або процвітати (перебувати у стані біологічного прогресу), або вимирати (стан біологічного регресу).

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Чим спричинена криза класичного дарвінізму на початку XX століття? 2. Чому поняття «природний добір» було розкритиковане сучасниками Дарвіна? 3. Який рівень організації живої матерії Ч. Дарвін вважав елементарною одиницею еволюції? 4. Які основні положення синтетичної гіпотези еволюції?

ПОМІРКУЙТЕ

Чому дослідження природи спадкової мінливості спричинили кризу класичного дарвінізму?