Етологічна структура популяцій тварин - це система взаємовідносин між її особинами, що проявляється в особливостях їхньої поведінки. Пригадаємо: етологія (від грец. етос - характер) - наука про біологічні основи поведінки тварин.

Особинам різних видів притаманний поодинокий або груповий спосіб життя. За поодинокого способу життя особини популяції більш-менш відокремлені просторово і збираються групами лише на період розмноження (тетеруки, качка-крижень тощо). Груповий спосіб життя пов’язаний з утворенням постійних груп: родин, колоній, табунів, зграй тощо. Відносно нечисленні внутрішньопопуляційні угруповання особин, які проживають на обмеженій території, називають демами. На відміну від популяції, деми існують нетривалий час (зазвичай протягом кількох поколінь).

Родинний спосіб життя підсилює зв’язки між батьками та нащадками. Родина - група особин, у якій батьки мешкають разом з дітьми і піклуються про них (наприклад, у тигрів молоді особини тримаються біля матері до 2-3 років; мал. 31.1, 1). Особливим типом родин є прайд - стійка група з 6-12 (зрідка - до 20) особин у популяціях лева. Зазвичай прайд складається з одного великого самця та кількох самок з їхніми нащадками (мал. 31.1, 2). Приклад родин особливого типу - суспільні комахи (терміти, мурашки, медоносна бджола, джмелі, суспільні оси; мал. 35.1, 3). У їхніх гніздах мешкають особини різних поколінь, які відрізняються за будовою та функціями, утворюючи касти.

Колонії тварин - це скупчення особин одного виду, які оселяються разом (берегова ластівка, дикий кріль, бабаки, деякі риючі оси тощо) (мал. 31.2, 1). Колонії можуть бути більш-менш постійними або ж виникати лише на певний час, наприклад на період розмноження. Колонії тварин можуть утворюватися і внаслідок брунькування (губки, поліпи кишковопорожнинних тощо) (мал. 31.2, 2).

Зграї - тимчасові рухомі угруповання тварин, які виникають для спільних міграцій, пошуків їжі тощо (сарана, риби, горобці, вовки та ін.). Існування популяції у вигляді системи зграй полегшує виконання важливих функцій у житті виду: захист від ворогів, пошук їжі, міграції. У зграях часто є вожаки, або лідери, - найбільш досвідчені особини, які мають індивідуальні навички пошуку зручних місць проживання, способів захисту, здійснення міграцій (мал. 31.3).

Мал. 31.1. Груповий спосіб життя у тварин: 1 - родина тигрів: мати та її нащадки; 2 - прайд левів; 3 - родина медоносної бджоли (завдання: пригадайте диференціацію у медоносної бджоли щодо каст і статей)

Мал. 31.2. Колонії тварин: 1 - оселення берегової ластівки; 2 - колонії морських гідроїдних поліпів роду Обелія виникають унаслідок брунькування: нові особини при цьому зберігають зв’язок з іншими особинами колонії

Мал. 31.3. Вожак зграї вовків агресивною поведінкою підтверджує свій статус лідера

Табуни - стійкіші й триваліші об’єднання тварин порівняно зі зграями (наприклад, у диких коней). У табуні можуть бути родини або вікові групи, усередині яких відбуваються тісніші контакти порівняно з представниками інших подібних груп. Зазвичай у табуні є лідер, який своєю поведінкою визначає напрямок переміщень табуна, реакції на небезпеку, пошуки місць живлення та відпочинку тощо.

Генетична структура популяцій. Ви вже знаєте, що всі особини одного виду мають подібний набір генів. Але різні популяції одного виду відрізнятимуться між собою не лише частотою зустрічальності (концентрацією) різних алельних генів та їхніх поєднань (часткою гомо- та гетерозигот), а й їхнім набором.

Жодна популяція не може вмістити в собі усі можливі алелі та їхні комбінації, притаманні певному виду організмів у цілому. Тому різні популяції одного виду завжди відрізнятимуться за цими показниками. Оскільки окрема популяція містить лише частину генофонду виду, її можна вважати не тільки структурно-функціональною, а й генетичною одиницею виду.

Пригадаємо: сукупність усіх генів та їхніх алелів особин певної популяції або виду називають генофондом. Зміни генофонду популяції спричинюють: мутаційний процес, відсутність або обмеженість вільного схрещування (ізоляція), дрейф генів, інтенсивні міграції особин з різними поєднаннями алелів з популяції в популяцію, зміни чисельності (популяційні хвилі) тощо.