Мал. 52.1. Різноманітні сорти капусти (1) та породи собак (2)

Як штучні популяції сорти, породи і штами мають низьку генетичну різноманітність: в усіх особин (клітин у мікроорганізмів) генетичні характеристики подібні або ідентичні, а відповідно - і подібні морфологічні ознаки та біологічні властивості (мал. 52.2). Вони не здатні до ефективного існування у дикій природі, без підтримання людини можуть загинути або втратити свої корисні властивості (здичавіти) (мал. 52.3).

Мал. 52.2. Стадо тонкорунних асканійських овець. Зверніть увагу на подібність усіх представників породи

Мал. 52.3. Дикий австралійський собака Динго - здичавілий свійський собака

Генетика як теоретична база для селекції. Відкриття закономірностей успадкування ознак, розуміння причин і закономірностей спадкової та неспадкової мінливості, молекулярних механізмів збереження та реалізації генетичної інформації дали можливість швидше й цілеспрямованіше отримувати нові сорти, породи, штами. У сучасній селекційній роботі використовують як класичні методи, так і найсучасніші молекулярно-генетичні підходи.

Глобальним завданням сучасної селекції є поліпшення корисних властивостей культурних рослин, свійських тварин і мікроорганізмів відповідно до конкретних потреб людини. Наприклад, селекція культурних рослин може здійснюватися у напрямі підвищення врожайності, поліпшення харчових або технічних властивостей, стійкості до несприятливих умов зовнішнього середовища (посухи, засолення, впливу шкідників, збудників хвороб тощо), збільшення термінів зберігання продукції, створення сортів, придатніших для машинного збирання, вирощування в умовах теплиць або гідропоніки (спосіб вирощування без ґрунту; рослини отримують поживні речовини з розчину, який оточує корені). Бажані характеристики культурних рослин і свійських тварин людина може отримувати також створюючи гібридні особини.

Будь-який сорт рослин чи породу тварин створюють для існування в умовах, притаманних певній місцевості, у яких проявляється їхня максимальна продуктивність. Часто завезені сорти чи породи (особливо неофіційно) не виправдовують очікувань. Тому будь-які сорти чи породи повинні проходити районування, тобто перевірку на відповідність умовам тих кліматичних зон, де планують їхнє використання.

Селекційну роботу в Україні здійснюють у відповідних наукових установах Національної аграрної академії наук та Національної академії наук України, у широкій мережі селекційних станцій, на сортовипробувальних ділянках та у племінних господарствах. Серед найбільших селекційних центрів рослин в Україні такі:

• Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (м. Одеса), де виведено та зареєстровано у реєстрі сортів України 139 сортів і гібридів зернових культур;
• Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва (м. Харків), де створено та зареєстровано 213 сортів і гібридів зернових й олійних культур;
• Інститут садівництва (с. Новосілки, Київська обл.), де у результаті багаторічної наукової діяльності створено близько 300 сортів плодових і ягідних культур;
• Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» (смт Таїрове, Одеська обл.), де створено близько 130 сортів столового та технічного винограду;
• Інститут овочівництва і баштанництва (с. Селекційне, Харківська обл.), там створено близько 500 сортів і гібридів овочевих та баштанних рослин;
• Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла (с. Центральне, Київська обл.), створено 276 сортів зернових колосових культур, серед яких шедеври світової селекції - сорти пшениці озимої Українка та Миронівська 808;
• Інститут картоплярства (смт Немішаєве, Київська обл.). Селекціонери цього інституту створили понад 100 сортів картоплі.

Відомими науковими установами, які активно здійснюють селекційно-племінну роботу у тваринництві, є: Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова (смт Асканія-Нова, Херсонська обл.), Інститут тваринництва (м. Харків), Інститут рибного господарства (м. Київ) та Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича (м. Київ). Ці та інші інститути співпрацюють з племінними господарствами, яких також багато в Україні. Наприклад, тільки у Київській області - 160, Херсонській - 61, Харківській - 80.

Завдання. Об’єднайтеся в групи, зберіть інформацію про селекційний центр рослин або тварин, що діє у вашому або сусідньому регіоні. Ознайомте однокласників й однокласниць з його науковими здобутками.