Войти
Закрыть

Поняття хвороби

11 Клас

Зачатки лікування виникли на найбільш ранніх стадіях існування людини. Джерелами наших знань про хвороби та їх лікування в ті далекі часи слугують, наприклад, результати розкопок поселень і поховань первісної людини. Хвороба — істотне порушення здоров'я, яке супроводжується зниженням якості життя та порушенням будови й життєдіяльності організму. Перелік відомих хвороб та їх класифікація затверджені Міжнародним класифікатором хвороб, що розроблений Всесвітньою організацією охорони здоров'я (рис. 88). Універсальна система класифікації хвороб є важливою для взаємодії систем охорони здоров'я різних країн, обміну досвідом і впровадження передових методик діагностування та лікування. Хвороби можна об'єднувати в групи за різними ознаками: внутрішні, хірургічні, спадкові, онкологічні, інфекційні, такі, що передаються статевим шляхом тощо. Причини хвороб. Причини хвороб можуть бути найрізноманітніші: зовнішні стосовно організму чинники (механічні, фізичні, хімічні, біологічні), вроджені (генетичні), психогенні та соціальні чинники тощо. Незадовільний стан довкілля, нездоровий спосіб життя можуть сприяти погіршенню здоров'я. За особливостями поширення в людських популяціях виділяють дві великі групи хвороб: інфекційні та неінфекційні. Збудниками власне інфекційних захворювань є прокаріоти, віруси або пріони. Також виділяють інвазійні, або паразитарні хвороби, викликані еукаріотичними організмами: одноклітинними твариноподібними еукаріотами, гельмінтами, комахами тощо. Прикладами неінфекційних хвороб є цукровий діабет, інфаркти, інсульти, хвороби Альцгеймера, Паркінсона тощо....

Поняття про здоров’я

11 Клас

Здоров'я є однією з глобальних цілей сталого розвитку людства. Означення поняття здоров'я є не настільки легким, як це здається на перший погляд. Інтуїтивно ми відрізняємо звичайний, здоровий стан від хвороби. Проте за сучасними поглядами існує багато градацій між абсолютно здоровим і надзвичайно хворим станами. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначає це поняття так: Здоров'я — це стан повного фізіологічного, розумового та соціального благополуччя, не лише відсутність захворювань та ушкоджень організму. Складники здоров'я. Відповідно до цього означення можна виокремити складники здоров'я. Фізичне здоров'я передбачає цілісність і нормальність будови тіла, нормальне перетікання біохімічних і фізіологічних процесів за різних (не екстремальних) умов. Психічне здоров’я - це нормальний перебіг процесів мислення, пам'яті, уваги, емоцій, почуттів тощо. Соціальне здоров'я характеризує нормальність взаємодії конкретної людини із іншими членами соціуму, формування соціальних зв'язків, організації роботи, відпочинку, побуту тощо. Складники здоров'я є взаємопов'язаними (рис. 84). Здоров'я може порушуватися, а ступінь такого порушення бути різним. Люди можуть мати незначні вади, які не заважають життєдіяльності (шрами, зубні пломби). Нормальний стан також може включати деякі легкі порушення, що можуть неістотно обмежувати життєдіяльність - короткозорість або далекозорість, легкий ступінь сутулості або плоскостопості, помірний рівень стресу тощо. Істотне порушення життєдіяльності ми розглядаємо як хворобу....

Самоконтроль рівня навчальних досягнень. «Адаптації»

11 Клас

Тестові завдання з однією правильною відповіддю (0,5 бала) 1. Рушійною силою еволюції Ч. Р. Дарвін уважав А внутрішнє прагнення організму до прогресу Б зміни в організмі в результаті тренування органів В процес виживання організмів, найбільш пристосованих до умов існування Г добір людиною організмів з найбільш корисними для неї ознаками 2. Відповідно до сучасних поглядів елементарною одиницею еволюції є А екосистема Б популяція В особина Г вид 3. Випадкову зміну частоти зустрічальності алелів у малих популяціях називають А міграцією Б ізоляцією В дрейфом генів Г популяційними хвилями 4. Яка видозміна листків є пристосуванням рослини до життя в посушливих умовах? А вуса полуниці Б вусики гороху В колючки кактуса Г ловчі листки росички...

Індивідуальне завдання. Мурахи й комахоїдна рослина

11 Клас

«Біологи описали цікавий приклад симбіотичних відносин між мурахами Camponotus schmitzi, що мешкають на Калімантані, і комахоїдними рослинами непентесами (Nepenthes bicalcarata). Непентес мешкає на бідних поживними речовинами торф'яних болотах і змушений отримувати Нітроген та інші елементи від комах, що падають у своєрідний глечик (ловчий апарат) із травними ферментами. Виявляється, що в цьому рослині допомагають інші комахи - мурахи. Учені порівняли непентеси, заселені й не заселені мурашиними колоніями. З’ясувалося, що в тихрослинах, які позбавлені сусідів-мурашок, уміст Нітрогену в листках був майже втричі менший, ніж у заселених колоніями. Фактично, рослини, позбавлені допомоги сусідів, постійно перебували в стані нітратного голодування й не могли повноцінно розвиватися. Мурахи доглядали за непентесами: очищали краї глечика, щоб вони завжди залишалися гладенькими, видаляли з глечика занадто велику неперетравлену здобич і навіть проганяли довгоносиків, які намагалися поласувати пагонами рослини. Але найголовніша послуга з боку мурах для квітки полягала в тому, що комахи залишали свої продукти життєдіяльності рослині й, таким чином, підгодовували її. Більшу частину Нітрогену, як показав ізотопний аналіз, непентес отримував саме від мурашок. У подяку рослина надавала мурахам спеціалізовані пагони, у яких вони влаштовували свої житла. Крім того, непентеси підгодовували комах нектаром»....

Індивідуальне завдання. Кораблі пустелі

11 Клас

Двогорбих верблюдів - бактріанів - називають «кораблями пустелі». До існування за високих температур і нестачі води ця тварина має низку адаптацій. Щільна шерсть не пропускає гаряче повітря до шкіри. Жировий горб також відіграє захисну роль, бо, як відомо, жир - поганий провідник тепла. Крім того, жирова тканина горба є джерелом метаболічної води. Ніздрі зі щільними клапанами відкриваються строго на час вдиху і видиху, щоб не випаровувати зайвого. Послід верблюда гранично сухий, а сеча надзвичайно концентрована - нирки залишають у ній мінімум води. Верблюди виділяють з організму набагато менше води, ніж людина за тих самих умов. Пояснюється це тим, що у верблюдів у літню спеку значно коливається температура тіла: вночі падає до 34 ° С, а вдень доходить до 40 ° С. Ці тварини виділяють піт лише після того, як температура їхнього тіла, повільно підвищуючись, досягне 40 ° С, а в людини потовиділення починається відразу, коли температура навколишнього повітря стає вища за температуру тіла В екстремальних ситуаціях верблюду вдається вижити, навіть втративши до 40 % маси тіла, натомість більшість ссавців при втраті 15-20 % гине від зневоднення. Почасти це пов'язано з тим, що здебільшого у тварин втрата води відбувається насамперед за рахунок плазми крові, з якої й фільтрується піт. При цьому зростає в'язкість крові, що може призвести до загибелі організму. У верблюда ж навіть під час значних втрат води в'язкість крові практично не зростає - воду віддають інші тканини. Крім того, поміж усіх ссавців лише верблюди мають овальні еритроцити, які добре рухаються навіть при зневодненні....

Індивідуальне завдання. Дослідження Гаузе

11 Клас

«У 1931-1935 роках науковець Г. Ф. Гаузе вивчав міжвидову конкуренцію. Для дослідження він обрав одноклітинні організми - Інфузорію туфельку (Paramecium caudatum) і її найближчих родичів. Ці організми мали переваги для дослідження: їм потрібен невеликий об'єм середовища, у них швидко відбувається зміна поколінь. Гаузе вирощував три види інфузорій роду Paramecium у пробірках, куди він добавляв вівсяне борошно. На ньому розвивалися дріжджі й бактерії, якими харчувалися інфузорії. У таких умовах, окремо один від одного, усі три види роду Paramecium успішно розвивалися (див. графіки А, Б, В). За сумісного існування двох різних видів результати дослідження виявилися іншими (див. графіки Г, Д). Науковець також встановив, що види P. сaudatum й P. bursaria відрізнялися за своїм способом живлення: перший вид живився бактеріями в товщі рідини, другий - дріжджовими клітинами при дні»....

Практична робота. Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування

11 Клас

Мета: визначити ознаки адаптованості різних видів організмів до водного, наземного й ґрунтового середовища існування Розгляньте зображення представників видів організмів. Розподіліть їх на групи відповідно до середовища існування. Складіть план опису ознак адаптованості організмів до середовища існування (зверніть увагу на форму й особливості покриву тіла, особливості будови кінцівок тощо). Опишіть ознаки адаптованості різних організмів до певного середовища існування....

Адаптивні біологічні ритми біологічних систем

11 Клас

Біологічні ритми - циклічні коливання інтенсивності та характеру процесів життєдіяльності, в основі яких лежать кількісні та якісні зміни метаболізму біологічних систем. Типи адаптивних біологічних ритмів. За чинниками біологічні ритми поділяють на зовнішні та внутрішні. Зовнішні біологічні ритми пов'язані з циклічними змінами в навколишньому середовищі. До них належать добові, припливно-відпливні, сезонні, річні та багаторічні ритми. Добові ритми зумовлені обертанням Землі навколо своєї осі. Двічі на добу змінюється освітленість, що зумовлює коливання абіотичних чинників (температури, вологості тощо), які впливають на активність організмів. У рослин зміни освітленості викликають періодичність процесів фотосинтезу, транспірації, закриття та відкриття квіток тощо (рис. 75). Зміна дня і ночі впливає на різні функції організмів тварин: рухову активність, інтенсивність процесів обміну речовин тощо (рис. 76). У людини найважливіший добовий ритм - чергування сну і неспання. Загалом виявлено понад 300 фізіологічних функцій, які залежать від добової періодичності....

Поширення паразитизму поміж різних груп організмів

11 Клас

Поняття паразитизму. Проте часто буває і протилежне - коли співмешканець використовує хазяїна в якості джерела поживних речовин. Такі організми називаються паразитами. Паразитизм - форма симбіозу організмів різних видів, з яких один (паразит) використовує іншого (хазяїна) як середовище мешкання та джерело живлення, покладаючи на нього (частково або повністю) регуляцію відносин з навколишнім середовищем. Паразитичний спосіб існування можуть вести організми всіх груп - прокаріоти, одноклітинні еукаріоти, рослини, тварини, гриби. Залежно від локалізації виділяють екто- та ендопаразитів. Ектопаразити - паразити, що живуть на поверхні тіла хазяїна (рис. 67). Паразитичні організми, що живуть усередині тіла хазяїна, називають ендопаразитами (рис. 68). Відоме також явище суперпаразитизму, за якого хазяїн певного паразита є, у свою чергу, паразитом іншого хазяїна. Залежно від часу паразитування паразитів поділяють на тимчасових та стаціонарних. Тимчасові - це паразити, які живуть і розмножуються в навколишньому середовищі, а хазяїна використовують лише для живлення (наприклад, комарі, кліщі, блохи). Стаціонарними називають паразитів, які живуть і розмножуються всередині або зовні організму хазяїна тривалий час, іноді впродовж цілого життя. Цих паразитів поділяють на постійних, у яких усі стадії розвитку відбуваються в межах організму одного хазяїна (наприклад воші, коростяні кліщі), і на періодичних, для проходження повного циклу розвитку яких необхідні також проміжні хазяїни (наприклад свинячий і бичачий ціп'яки)....

Організм як середовище існування. Взаємовигідне співіснування організмів

11 Клас

Організми одних видів можуть використовувати в якості середовища існування організми інших видів. У такому середовищі біотичним екологічним факторам належить істотно більша роль, ніж в інших типах середовищ. В організмах як хазяїна, так і квартиранта розвиваються численні адаптації до впливів одне на одного, що є одним із прикладів коеволюції. Заселеними можуть бути як поверхні тіла організмів, так і їх внутрішні порожнини. У якості квартирантів можуть виступати прокаріоти, одноклітинні еукаріоти або ж багатоклітинні організми різних груп. Симбіонти можуть траплятися навіть в одноклітинних організмів. Такі взаємодії можуть належати до всіх розглянутих раніше (§ 9) типів, але зважаючи на щільність зв'язків між організмами, частіше трапляються випадки мутуалізму, протокооперації та паразитизму (§ 14). Взаємовигідні взаємодії організмів хазяїна та симбіонта. Один із прикладів мутуалізму ми наводили раніше - це мешкання мікроскопічних водоростей у тканинах тридакни. Таке явище не є унікальним, відомо багато тварин, що мають у своїх тканинах фотосинтезувальні клітини інших видів (рис. 64). У так званих «зелених» гідр (Hydra viridissima) в клітинах ентодерми живуть водорості роду Chlorella. На світлі такі гідри можуть понад чотири місяці обходитися без їжі, а без симбіонтів і годування гинуть за два місяці....

Навігація