Вивчення організмів завжди починається зі спостереження. Якщо дослідник стикається з незрозумілими чи невідомими властивостями організму, він ретельно їх описує й намагається знайти подібні вже відомі властивості в інших організмів. Під час такого пошуку дослідник порівнює власні дані в уже відомими і формулює в ході порівняння можливі припущення щодо сутності виявлених ним нових властивостей.

Будь-яке наукове припущення потребує перевірки. Для цього на основі припущення створюється прогноз, який має бути перевірений експериментом або багаторазовими новими спостереженнями. Якщо в ході перевірки прогноз справджується, припущення вважається доведеним і науково обґрунтованим. Якщо ні, припущення визнається хибним.

Такий метод дослідження називається науковим. А знання, отримані на його основі, вважаються науковими.

Припущення, в яких прогнози підтверджуються багаторазовими новими спостереженнями, але не пройшли перевірки експериментом, називають науковими гіпотезами. Гіпотези, що підтверджені численними експериментами, стають теоріями.

Застосування наукового методу вченими-біологами можна пояснити на прикладі досліджень дерев, які скидають або не скидають листя взимку.

Нас з вами оточують різноманітні рослини. У деяких з них (наприклад, у берези) за несприятливих для росту умов (зменшення світлового дня та температури взимку) відбувається відмирання та опадання всіх листків. Такі рослини називають листопадними.

Існують також і вічнозелені рослини. Їхні листочки (голки) замінюються поступово, але всі повністю не опадають протягом усього періоду життя (наприклад, сосна).

Першим етапом наукового дослідження процесів опадання листків у дерев були тривалі спостереження за березами та соснами у наших кліматичних умовах.

Спостерігаючи за березою і сосною, учені також вивчали ці властивості в інших рослин нашого краю і ретельно описували результати своїх спостережень.

Потім учені вивчали це явище у рослин різних географічних широт та визначали риси подібності й відмінності з результатами, які були отримані раніше для рослин нашого регіону. Порівняння результатів спостережень — це наступний етап наукового дослідження.

На основі своїх спостережень, їх опису та порівняння, учені висунули припущення про можливі причини цих явищ у листопадних і вічнозелених рослин.

На основі припущень були створені прогнози результатів нових досліджень.

Ці прогнози перевірились спочатку багаторазовими новими спостереженнями, що привело до виникнення гіпотези про причини існування листопадних і вічнозелених рослин.

Пізніше прогнози підтвердилися багаторазовими експериментами, у ході яких учені виявили, чому і під дією яких чинників природи відбуваються явища опадання листків, і висунута ними раніше гіпотеза стала науковою теорією.

ВИСНОВКИ

• 1. Біологія спирається на науковий метод.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Науковий метод, гіпотеза, теорія.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

• 1. Виконання яких «кроків» потребує науковий метод?
• 2. Чим гіпотеза відрізняється від теорії?