У тілі здорової людини живе від 300 до 1000 видів бактерій, загальна маса яких складає близько 1 кг, а чисельність клітин — близько 10 квадрильйонів. Це в десять разів більше, ніж кількість клітин, з яких складається тіло дорослої людини. За чисельністю переважають саме корисні бактерії — їх частка становить до 70-80%. Решта припадає на умовно-небезпечні бактерії.

Корисні бактерії покращують травлення, забезпечують організм деякими необхідними речовинами, пригнічують розвиток умовно-небезпечних бактерій, «навчають» організм людини боротися з хвороботворними мікроорганізмами.

Мал. 32. Корисні бактерії: а — біфідобактерія; б — молочнокисла бактерія (лактобацила кислотолюбна)

Найвідомішими корисними бактеріями є біфідобактерії та молочнокислі бактерії (мал. 32). Їх найбільше у молочнокислих продуктах — кефірі, йогурті, ряжанці, кисляку. Молочнокислі бактерії (мал. 33) можуть самостійно розвиватись у молоці, викликаючи його скисання — молочнокисле бродіння. Біфідобактерії самі не зброджують молоко, їх у кисломолочні продукти вносять спеціально для того, щоб заселити ними кишечник людини. Інше джерело надходження корисних бактерій — це різноманітні соління, квашені та мочені овочі та фрукти.

Maл. 33. Молочнокислі бактерії під оптичним мікроскопом: а — болгарська паличка; б — лактобацила кислотолюбна; в — сирна паличка

Бактерії корисні не лише для здоров’я, а й у практичній діяльності людини (мал. 34). За допомогою корисних бактерій виготовляють молочнокислі продукти та соління, а також деякі ліки, кормові добавки для свійських тварин, препарати, які підвищують та відновлюють родючість ґрунтів. Бактерії використовуються при обробці сировини у текстильній промисловості. Прадавні бактерії відіграли провідну роль в утворенні корисних копалин — самородної сірки, «болотної» залізної руди, нафти та газу. Особливе значення бактерії мають для переробки та використання різноманітних відходів: за їх допомогою здійснюється очищення стічних вод, а нерозчинні органічні рештки переробляються на біогаз.

Мал. 34. Бактерії і промисловість. Йогурт та кефір, квашені огірки — продукти діяльності молочнокислих бактерій; оцет «виробляють» оцтовокислі бактерії; самородна сірка та болотна руда часто є результатами діяльності прадавніх бактерій; природний газ та біогаз — продукт бактеріального бродіння; природне азотне добриво — це бульбочкові бактерії

ВИСНОВКИ

• 1. Бактерії для людини зазвичай дуже корисні, але за певних умов можуть бути надзвичайно небезпечними.
• 2. Корисних бактерій набагато більше, ніж шкідливих.
• 3. Особливо корисними для здоров’я людини є бактерії, які перешкоджають розвитку хвороботворних.
• 4. Бактерії широко використовуються у практичній діяльності людини.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Молочнокислі бактерії, біфідобактерії.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

Дайте відповіді на запитання школярів, що наведені на початку параграфа.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Пробіотики

Корисні бактерії, що захищають організм від шкідливих і додаються до продуктів харчування з метою лікування або профілактики захворювань, називають пробіотиками. На корисність молочнокислих бактерій, їх здатність протидіяти шкідливим бактеріям та навіть — старінню організму, першим звернув увагу наш видатний співвітчизник — професор Ілля Ілліч Мечников. Це сталось у 1907 р. — більш ніж за три чверті століття до того, як з’явився термін «пробіотик».

Ілля Ілліч Мечников (1845-1916 рр.). Видатний зоолог, ембріолог, імунолог та мікробіолог. Лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (1908 р.). Один із засновників мікробіології та імунології. Автор теорії імунітету, теорії походження багатоклітинності у тварин. Народився в Харківській губернії. Закінчив Харківський університет. Працював в Одеському університеті та Інституті Пастера у Парижі. Засновник Одеської бактеріологічної станції.