Стебло — осьовий орган пагона, який виконує головним чином опорну (механічну) та провідну функції. Опорна функція полягає у забезпеченні найбільш сприятливого для фотосинтезу розміщення листків. Виконуючи провідну функцію стебло забезпечує двосторонній транспорт води з розчиненими у ній речовинами — від коренів до листків та навпаки.

Зовнішня будова стебла. Стебло, яке призначене для швидкого винесення листків до світла, має довгі міжвузля і є частиною видовженого пагона. Стебла з дуже короткими міжвузлями утворюють вкорочені пагони, які сприяють більш щільному розміщенню листків. Так, у тополі видовжені нагони утворюють скелетні гілки, але більшість листків знаходиться на дрібних вкорочених пагонах (мал. 97).

Мал. 97. Вкорочені і видовжені пагони тополі

Внутрішня будова молодого стебла. У молодому стеблі, як і в корені, розрізняють шкірочку, кору та центральний циліндр (мал. 98).

Мал. 98. Внутрішня будова молодого трав'янистого стебла

Шкірочка — це покривна тканина. Вона захищає внутрішні тканини стебла від пошкоджень, здійснює газообмін, а також випаровує воду, запобігаючи перегріванню рослини.

Під шкірочкою знаходиться кора, яка складається з основних тканин. В корі запасаються поживні речовини. В ній також є механічна тканина, яка надає стеблам багатьох рослин поздовжньої ребристості. Так, у осоки клітини механічної тканини в корі утворюють три тяжі. Через це її стебло на перерізі тригранне. У м'яти та кропиви таких тяжів чотири, тому їх стебло є чотиригранним. Часто у клітинах зовнішніх шарів кори є хлоропласти. Тому молоде стебло, як правило, зелене і здатне до фотосинтезу.

Під корою знаходиться центральний циліндр. На відміну від кореня, він утворений не одним, а декількома провідними пучками. Вони овальні в перерізі та складаються із деревини у внутрішній частині, та лубу — у зовнішній. Між деревиною і лубом знаходиться камбій — бічна твірна тканина. Провідні пучки виконують транспортну функцію: по судинах деревини від коренів до листків рухається вода з розчиненими в ній речовинами, переважно — мінеральними. По ситовидних трубках у лубі від листків до кореня транспортуються розчинені органічні речовини, що утворились у процесі фотосинтезу. Крім того, деревина підвищує міцність стебла. У молодому стеблі частка деревини незначна, порівняно з основною тканиною. Таке стебло є гнучким, і називається трав'янистим.

У самому центрі стебло містить серцевину, утворену запасаючою основною тканиною.

Ріст стебла в товщину. Річні кільця. У дорослих багаторічних рослин, особливо дерев, стебла можуть досягати значної товщини. Це відбувається завдяки бічній твірній тканині — камбію, який потовщує стебло у багатьох рослин (мал. 99). Камбій в стеблі виникає у вигляді кільця, що перетинає провідні пучки між лубом і деревиною. У бік лубу він утворює додаткові шари лубу, а у бік деревини — додаткові шари деревини.

Мал. 99. Схема будови молодого однорічного та дорослого дворічного стебла деревної рослини

У стеблі деревної рослини камбій пробуджується весною після зимового спокою і утворює найтовщі судини деревини. Тому ця деревина найсвітліша. В кінці періоду росту камбій утворює найтонші судини, а отже, й найтемнішу деревину (мал. 100). Тому річне кільце (шар деревини, що з'явився протягом року), є світлішим зсередини та темнішим ззовні.

Мал. 100. Поперечні зрізи гілок липи різного віку

На зрізі стовбура концентричні річні кільця деревини помітні без збільшувальних приладів (мал. 101). За ними визначають вік дерева. Зверніть увагу, що річні кільця неоднакові. Ширше кільце утворюється в теплі й вологі роки, а вужче — під час несприятливих для росту дерева кліматичних умов. Кожне кільце ширше з того боку стовбура, який краще прогрівається сонцем.

Мал. 101. Стовбур дерева у поперечному перерізі

Крім того, у деревних рослин над лубом постійно наростає особлива покривна тканина — κорок, який поступово замінює відмерлу шкірочку та кору молодого стебла. Корок утворюється іншою бічною твірною тканиною — корковим камбієм. Клітини корка швидко відмирають, проте завдяки поділу клітин коркового камбію шар корка не зменшується, а у деяких дерев — таких, як корковий дуб — з віком суттєво зростає.

Коли людина використовує деревину в господарській діяльності, то вона зчищає зі стовбурів так звану «деревну кору». Відрив тканин «деревної кори» від деревини відбувається за найбільш ніжною тканиною — камбієм. Тому те, що ми називаємо «деревною корою», — це корок разом із лубом (мал. 102).

Мал. 102. Співвідношення «деревної кори», камбію та деревини у стовбурі дерева

Стовбури як промислова сировина. Людина використовує всі частини стовбура дерев. Із лубу молодої липи слов’яни здавна виготовляли лико. З нього плели постоли, цупкі тканини, скручували мотузки (згадайте вислів: «Обідрав як липку»).

З корка коркового дуба виготовляють однойменний легкий та пружний матеріал. Ним і досі закорковують пляшки в рівними напоями, виготовляють поплавки, рятувальні жилети, використовують у будівництві. Заради корка корковий дуб спеціально вирощують у Середземномор’ї (мал. 103).

Мал. 103. Заготівля корка з коркового дуба

Проте особливо широко людина використовує деревину. Це і будівельний матеріал, і пальне, і матеріал для виробництва паперу, деяких видів штучного волокна та інших матеріалів. Деревина різних дерев має різні властивості. Легку в переробці деревину сосни і ялини використовують під час будівельних робіт, тверду деревину бука, горіха і дуба — для виготовлення меблів, м’яку липи — для вирізання посуду. Тверда деревина, що просочена смолами та дубильними речовинами, має вишуканий темний колір, вона стійка до гниття — особливо цінна при виготовленні витворів мистецтва. Найлегшою є деревина бальсового дерева — вона у 5 разів легша за воду. Її використовують у конструкціях літаків та планерів, виготовляють дошки для віндсерфінгу. Найважчою та найтвердішою є деревина «залізного дерева» — вона навіть тоне у воді. Раніше з неї виготовляли міцні речі — від палиць британських поліціянтів до підшипників та втулок гребних гвинтів кораблів.

ВИСНОВКИ

• 1. Довжина міжвузлів стебла визначає або більш швидке винесення листків до сонця, або більш ефективне заповнення простору листками.
• 2. Механічні тканини і деревина забезпечують опір стебла згинанню. З віком міцність і ламкість стебла зростають, а гнучкість зменшується.
• 3. Транспорт речовин стеблом забезпечує система провідних пучків.
• 4. У багатьох рослин з віком стебло значно потовщується завдяки бічним твірним тканинам, в першу чергу, — камбію.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Стебло, корок, «деревна кора», річне кільце, камбій, корковий камбій.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

• 1. Які тканини виконують механічно-опорну функцію у стеблі, де вони розміщені?
• 2. По якій частині стебла та в якому напрямку (висхідному чи низхідному) рухаються розчини органічних речовин?
• 3. По якій частині стебла та в якому напрямку (висхідному чи низхідному) рухаються вода і мінеральні речовини?
• 4. Чому рослина гине, якщо з неї знято кільце «деревної кори»?
• 5. Що таке річні кільця та як вони утворюються?

ЗАВДАННЯ

• 1. Порівняйте зображення поперечних зрізів гілок липи на мал. 100. Чи можливо визначити їхній вік, який він? Як ви вважаєте, у яку пору року зрізані ці гілки?
• 2. За матеріалами даного параграфа, спираючись на ваші знання про тканини рослин, заповніть таблицю у зошиті.

• 3. Деякі дерева зростають у країнах із двома вологими і теплими періодами протягом року. Як ви думаєте, чи можна спостерігати у них кільця в деревині? Чи будуть це річні кільця?

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Найбільшої товщини в рослинному світі досягають стовбури дивовижних африканських дерев — баобабів (мал. 104). У посушливий сезон вони скидають листки і використовують воду, запасену в стовбурі. Найбільші дерева мали стовбур близько 15 м в діаметрі. Місцеве населення навіть використовує дупла старих баобабів як побутові приміщення.

Найстаріше дерево на Землі, вік якого вдалося достовірно визначити за річними кільцями, — сосна в горах південного заходу CШA: вона живе вже 4800 років. Близько 4000 тисяч років живуть секвої з Південноамериканського континенту. Із наших дерев довгожителями є дуб і липа (більше 1000 років), бук, клен, ялина і ялиця (500-700 років). Граб, вільха, звичайна сосна, яблуня І модрина живуть порівняно недовго — до 200-300 років, ще менше — осика, береза і горобина (до 100-150 років).

Мал. 104. Баобаб