Войти
Закрыть

Запилення

6 Клас

Запилення в насінних рослин - це перенесення пилку з пиляка на приймочку маточки. Запилення відбувається успішно, коли пилок на приймочці маточки проростає. Розрізняють два типи запилення - самозапилення та перехресне запилення (мал. 145). Під час самозапилення пилкові зерна з пиляка тичинки потрапляють на приймочку маточки тієї самої квітки (мал. 145, 1). Таке запилення найчастіше відбувається всередині бутона, тобто ще до розкривання квітки. Самозапилення властиве багатьом культурним рослинам (наприклад, пшениці, гороху, рису, квасолі), а також деяким дикорослим (як-от фіалка дивна). Перехресне запилення відбувається тоді, коли пилок з тичинки однієї квітки потрапляє на приймочку маточки іншої квітки цієї самої рослини або іншої рослини цього самого виду (мал. 145, 2). Таке запилення властиве більшості видів квіткових рослин. Перехресне запилення забезпечує урізноманітнення спадкової інформації, унаслідок чого формуються більш стійкі нащадки. Під час перехресного запилення пилок здебільшого переносять вітер, комахи. У першому випадку рослини називають вітрозапильними, у другому - комахозапильними. У деяких видів рослин запилення може відбуватися за допомогою кажанів, птахів, води тощо....
0 Переглянути

Суцвіття

6 Клас

Квітки за розмірами бувають великими і дрібними. Великі квітки зазвичай розташовані на рослині поодиноко (наприклад, у тюльпана, маку). Дрібні ж квітки, навпаки, здебільшого зібрані в групи (у пшениці, берези, моркви та ін.). Пагони, що несуть на собі групу квіток, розташованих у певному порядку, називають суцвіттям. Які бувають типи суцвіть? За характером галуження головної осі й розміщення квіток розрізняють суцвіття прості та складні. Простим суцвіттям властива лише одна нерозгалужена вісь. До простих суцвіть належать, наприклад, китиця, зонтик, щиток, головка, сережка, кошик, колос, початок (мал. 143). Китиця - просте суцвіття, у якого на видовженій головній осі квітки кріпляться почергово за допомогою квітконіжки приблизно однакової довжини (наприклад, у смородини, черемхи, конвалії, люпину). Зонтик - суцвіття, у якого основна вісь укорочена, а від її верхівки відходять поодинокі квітки, які завдяки різній довжині квітконіжок розташовані майже в одній площині (наприклад, у цибулі, вишні, часнику). Щиток - суцвіття, уздовж головної осі якого розміщені квітки на квітконіжках різної довжини. При цьому квітконіжки нижніх квіток довші, ніж квітконіжки верхніх квіток. Унаслідок такого розміщення квіток усі вони розташовані майже на одному рівні (наприклад, у яблуні, груші, сливи). Колос - суцвіття, схоже на китицю, але із сидячими квітками (наприклад, у подорожника, осоки). Колос із потовщеною віссю має назву початок (суцвіття жіночих квіток кукурудзи)....
0 Переглянути

Квітка як орган статевого розмноження рослини. Будова і різноманітність квіток

6 Клас

Яка будова квітки? Квітка складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок (мал. 139). Квітконіжка - частина стебла, що несе на собі квітку. Квітки без квітконіжок називають сидячими (у кукурудзи, соняшнику, конюшини). Верхню вкорочену стеблову розширену частину квітконіжки називають квітколожем. До квітколожа прикріплюються всі інші частини квітки - чашечка, віночок, тичинки, одна або кілька маточок. Сукупність видозмінених листочків, які оточують тичинки й маточки, називають оцвітиною. Вона може бути подвійною й простою. Подвійна оцвітина складається із чашечки та віночка. Чашечку утворюють видозмінені листки - чашолистки, переважно зеленого кольору. В одних рослин чашолистки зростаються (шипшина, петунія), в інших - залишаються вільними (капуста, левкой). Чашечка захищає внутрішні частини квітки від несприятливих впливів довкілля, особливо коли квітка ще не розцвіла й перебуває у стані бутона. Найпомітніша частина квітки - віночок. Він утворений з пелюсток — видозмінених листочків, забарвлених у різні кольори. В одних рослин пелюстки зростаються (наприклад, у картоплі та помідорів), в інших - ні (як-от, у шипшини). Основна функція віночка - приваблення запилювачів. Проста оцвітина не поділена на чашечку й віночок. Усі її листочки подібні за формою та забарвленням (як-от, у конвалії, тюльпана). Цікаво знати, що є рослини, у яких листочки простої оцвітини забарвлені в зелений колір, чим нагадують чашолистки. Таку просту оцвітину називають чашечкоподібною (у кропиви й буряку). Яскраво забарвлену просту оцвітину називають віночкоподібною (у тюльпана, лілії, конвалії)....
0 Переглянути

Розмноження рослин

6 Клас

Розмноження - це збільшення кількості особин будь-якого виду організмів тим чи іншим способом. Вивчаючи представників різних груп організмів, ми згадували про їхнє розмноження. Розглянемо докладніше цей важливий процес. Насамперед пригадаємо те, що вже вивчили про нього. Організм, який народжується, називають дочірнім, або нащадком, а той, що дає початок новій особині, - батьківським, або материнським. Під час розмноження нащадки отримують від батьків спадкову інформацію. Розрізняють два основних типи розмноження - статеве та нестатеве. Статеве розмноження зазвичай відбувається за допомогою спеціалізованих статевих клітин. Чоловічі статеві клітини називають сперміями, або сперматозоїдами, а жіночі - яйцеклітинами. Коли чоловіча та жіноча статеві клітини зливаються, утворюється запліднена яйцеклітина - зигота. Це та клітина, з якої розвивається зародок нового організму. Процес злиття спермія з яйцеклітиною називають заплідненням (пригадайте, яким з вивчених вами організмів властиве статеве розмноження). Які переваги статевого розмноження? Унаслідок злиття статевих клітин (спермія та яйцеклітини) у потомстві поєднуються ознаки материнського і батьківського організмів. Так забезпечується різноманітність нащадків. Нестатеве розмноження відбувається за допомогою нестатевих клітин, наприклад спор. Пригадайте, спора - це окрема нестатева клітина, оточена щільними захисними оболонками. Потрапивши у сприятливі умови (вологе середовище, певна температура), спора проростає - з неї утворюється нова особина....
0 Переглянути

Рухи рослин

6 Клас

Які бувають рухи рослин? На рослини впродовж життя впливають різні чинники навколишнього середовища (дощ, вітер, сила тяжіння, добові та сезонні коливання температури, тривалість освітлення, чергування дня й ночі). Рослина певним чином відповідає на такі впливи, бо їй притаманна загальна риса живих організмів - подразливість. Відповідь на дію подразників навколишнього середовища може проявлятися у вигляді рухових реакцій. Рослинам, зокрема, притаманні ростові рухи, зумовлені спрямованим впливом того чи іншого зовнішнього чинника: світла, сили тяжіння, тиску, дії хімічних сполук, вітру. Наприклад, пагони ростуть у бік джерела світла (див. мал. 6). Виконаємо такий дослід. Закріпимо молоду рослину так, щоб своєю верхівкою вона була спрямована горизонтально або донизу (мал. 130). Через певний час її стебло вигнеться і почне рости догори. Це пов’язано з тим, що пагін сприймає силу тяжіння і росте в протилежному від неї напрямку. Натомість корінь, як ви пам’ятаєте, уже під час проростання насіння росте в глиб ґрунту. Завдяки цьому коренева система рослин спрямована в глиб ґрунту, а стебло, навпаки, виносить листки до сонця. Стебла витких рослин (наприклад, хмелю) здійснюють повільний рух у повітрі у вигляді спіралі. Це дає можливість рослинам обвиватися навколо опори. Вусики чіпких рослин, як-от квасолі, повільно здійснюють рухи, поки не торкнуться опори. Після цього вусик міцно обкручується навколо неї (мал. 131)....
0 Переглянути

Транспорт речовин. Взаємозв’язки між різними частинами рослини

6 Клас

Які взаємозв’язки існують між частинами рослинного організму? Ви вже ознайомилися з будовою та функціями окремих вегетативних органів рослини - кореня та пагона. Однак жива рослина - це цілісний організм, усі частини якого тісно взаємодіють, виконуючи певні життєві функції. Порушення будови чи функцій будь-якого з органів одразу ж позначається на діяльності інших, а отже, й організму в цілому. Наприклад, ушкодження та відмирання кореня не тільки порушить закріплення рослини в ґрунті, а й унеможливить вбирання нею з ґрунту розчинів мінеральних сполук. Рослина з відмерлими коренями неодмінно загине. Те саме станеться з рослиною, якщо зі стовбура молодого деревця зняти кору у вигляді пояска (мал. 127). Це зупинить надходження органічних речовин, утворених завдяки фотосинтезу, від листків до нижньої частини стебла та кореня. Рослина може загинути і внаслідок несвоєчасного скидання або відмирання листків, бо це унеможливить здійснення фотосинтезу. Зв’язки між різними органами рослини забезпечують провідні тканини. Вони пронизують увесь організм - від кореня через стебло до кожного листка. Ви вже знаєте, що висхідні потоки розчинів поживних речовин прямують по судинах, а низхідні - по ситоподібних трубках. Горизонтальне переміщення органічних речовин по стеблу дерев’янистих рослин можливе по серцевинних променях....
0 Переглянути

Тривалість життя листків. Видозміни листка

6 Клас

Яка тривалість життя листків? Листки більшості квіткових рослин живуть лише протягом теплих місяців року. В однорічних видів вони відмирають разом з іншими надземними частинами рослини. У багаторічних дерев’янистих рослин листки часто живуть протягом одного року і повністю опадають певної пори. У рослин наших широт (береза, клен, липа, яблуня, горобина і безліч інших) це відбувається восени. Такі рослини називають листопадними. У деяких рослин листки живуть кілька років. Придивіться до кімнатних рослин - фікуса чи монстери. Вони цілорічно зелені. Це тому, що листки в них живуть кілька років і замінюються поступово. Старі листки відмирають і водночас з’являються нові - молоді. Так само поступово замінюються листки і в багатьох рослин у природі (брусниця, лавровишня, верес, сосна, ялина та інші). Такі рослини називають вічнозеленими. Природне явище масового опадання листків у рослин на період несприятливих умов називають листопадом. Скидаючи листки, рослини захищаються від надмірної втрати води, адже коренева система за низьких температур не змогла б забезпечити нею рослину. У вічнозелених хвойних рослин (сосна, ялина) листки такі дрібні, що води випаровують небагато. Тому вони не скидають на зиму листки. Осінній листопад супроводжується зміною забарвлення листків - однією з перших ознак осені (мал. 123). Жовтіють берези, ясени та липи, рожевіють листки калини та брусниці, червоніє листя дикого винограду та клена. Що зумовлює це розмаїття барв осені? Ми вже згадували, що в листках рослин одночасно із зеленим пігментом - хлорофілом — є й інші пігменти, зокрема золотаво-жовті, жовтогарячі, червоні. Ближче до осені в листках руйнується насамперед хлорофіл. Інші пігменти стійкіші, тому восени їхня наявність у листках стає помітною....
0 Переглянути

Будова та функції листка

6 Клас

Як ви пам’ятаєте, листок - це бічна частина пагона. На відміну від стебла та кореня, листок має обмежений ріст, тобто досягає певних розмірів, після чого вже не збільшується. Основними функціями листка є фотосинтез, дихання і випаровування води. Яка зовнішня будова листка? Зазвичай листок складається з листкової пластинки і черешка (мал. 116). Черешок якнайкраще орієнтує листкову пластинку відносно сонячних променів. Листки із черешком називають черешковими (яблуня, малина, суниця), майже всі дерева мають такі листки. Існують листки без черешка. Такі листки називають сидячими (льон, гвоздика). У деяких рослин основа листка розростається та охоплює стебло над вузлом (пшениця, жито, кукурудза) (мал. 116). Біля основи листків деяких рослин можна побачити особливі вирости - прилистки (мал. 116). Вони мають вигляд розміщених парами листочків (горох посівний), лусочок, колючок тощо й виконують переважно захисну функцію. Листкові пластинки різних видів рослин мають різну форму, яка надає їм неповторності. В одних рослин вона серцеподібна, в інших - стрілоподібна, ще в інших - голчаста (мал. 117) тощо. Краї листкових пластинок також різні: у деяких рослин вони мають вирізи певної форми (клен, калина), в інших - рівні (бузок, конвалія)....
0 Переглянути

Видозміни пагона

6 Клас

Які бувають видозміни пагона? Пагін, крім основних, може виконувати й додаткові функції, у зв’язку із чим і виникають його видозміни. Видозмінами надземних пагонів є колючки, вусики, вуса та стеблові бульби (мал. 114). Колючки притаманні таким рослинам, як дика груша, слива, терен, глід, гледичія, обліпиха. Вони захищають рослину від поїдання тваринами. У винограду, дині, огірка, гарбуза пагони видозмінюються на вусики. Ці пагони, обкручуючись навколо різних опор, підтримують стебло в певному положенні. Суниця має дуже тонкі повзучі стебла з видовженими міжвузлями - вуса. Вони вкорінюються у вузлах і дають початок новим рослинам. У потовщеному стеблі капусти-кольрабі запасаються поживні речовини. Це надземна стеблова бульба. Прикладами видозмін підземних пагонів є кореневища, підземні стеблові бульби, цибулини та інші (мал. 115). Розвиваючись під землею, вони втрачають зелене забарвлення. Підземні стеблові бульби утворюються в картоплі, земляної груші (топінамбура). Вони загалом нагадують бульбокорені, але, на відміну від них, стеблові бульби мають бруньки....
0 Переглянути

Будова стебла

6 Клас

Які будова та функції стебла? Осьовою частиною пагона, яка з’єднує в єдине ціле всі його складові (листки, бруньки), є стебло. Основна функція стебла - провідна. По ньому рухається вода і розчинені в ній поживні речовини з кореня до надземних органів (висхідний рух) та органічних речовин від листків до всіх органів (низхідний рух). Так забезпечується зв’язок надземних частин рослини з її кореневою системою. Опорна функція стебла полягає в тому, що воно підтримує в певному положенні інші надземні частини рослини: бруньки, листки, квітки. Зелені стебла здійснюють фотосинтез. Крім того, у стеблі накопичуються запасні поживні речовини, а в деяких видів посушливих місцезростань - вода. Стебло також забезпечує газообмін з навколишнім середовищем під час дихання і фотосинтезу. За напрямком росту і розміщенням у просторі пагони бувають прямостоячі, виткі, повзучі, чіпкі (мал. 110). Прямостоячі пагони мають добре розвинену механічну тканину (пригадайте особливості будови механічної тканини). Виткі пагони піднімаються вгору, обвиваючи опору (окремі види квасолі, хміль). Повзучі пагони стеляться по землі і можуть вкорінюватися у вузлах (суниці, гусячі лапки). Чіпкі пагони піднімаються вгору і чіпляються за опору вусиками (виноград, горох) або додатковими коренями, які відростають від стебла (плющ)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 19
Назад

Навігація