Яка тривалість життя листків? Листки більшості квіткових рослин живуть лише протягом теплих місяців року. В однорічних видів вони відмирають разом з іншими надземними частинами рослини. У багаторічних дерев’янистих рослин листки часто живуть протягом одного року і повністю опадають певної пори. У рослин наших широт (береза, клен, липа, яблуня, горобина і безліч інших) це відбувається восени. Такі рослини називають листопадними.

Мал. 123. Золота осінь

У деяких рослин листки живуть кілька років. Придивіться до кімнатних рослин - фікуса чи монстери. Вони цілорічно зелені. Це тому, що листки в них живуть кілька років і замінюються поступово. Старі листки відмирають і водночас з’являються нові - молоді. Так само поступово замінюються листки і в багатьох рослин у природі (брусниця, лавровишня, верес, сосна, ялина та інші). Такі рослини називають вічнозеленими.

Природне явище масового опадання листків у рослин на період несприятливих умов називають листопадом. Скидаючи листки, рослини захищаються від надмірної втрати води, адже коренева система за низьких температур не змогла б забезпечити нею рослину. У вічнозелених хвойних рослин (сосна, ялина) листки такі дрібні, що води випаровують небагато. Тому вони не скидають на зиму листки.

Осінній листопад супроводжується зміною забарвлення листків - однією з перших ознак осені (мал. 123). Жовтіють берези, ясени та липи, рожевіють листки калини та брусниці, червоніє листя дикого винограду та клена. Що зумовлює це розмаїття барв осені? Ми вже згадували, що в листках рослин одночасно із зеленим пігментом - хлорофілом — є й інші пігменти, зокрема золотаво-жовті, жовтогарячі, червоні. Ближче до осені в листках руйнується насамперед хлорофіл. Інші пігменти стійкіші, тому восени їхня наявність у листках стає помітною.

Які чинники зумовлюють листопад? З настанням осені коротшає день, знижується температура повітря, зменшуються випаровування та надходження води через кореневу систему. Водночас посилюється відплив органічних речовин з листка в стебло та корінь. Тож листок, що відпав, має низький уміст потрібних рослині речовин. Натомість у ньому накопичуються різні шкідливі речовини. Скидаючи листки, рослина позбавляється непотрібних їй речовин.

Поблизу стебла в черешку листка є шар клітин основної тканини (мал. 124). Восени ці клітини починають посилено ділитися, утворюючи впоперек черешка гладенькі та округлі клітини. Між ними виникають великі міжклітинники, тому ці клітини легко відокремлюються одна від одної. Достатньо краплини дощу чи подиху вітру, як листок опадає.

Мал. 124. Схема утворення шару клітин, який відокремлює листок від пагона (а)

Опале листя розкладають ґрунтові бактерії, гриби, тварини. Мінеральні солі, що утворилися внаслідок цього розкладу, знову використовують рослини (перегляньте ще раз малюнок 102).

Які є видозміни листка? Крім основних функцій (газообмін, випаровування води, фотосинтез), листки можуть виконувати й деякі додаткові, у зв’язку із чим вони дещо видозмінюються (мал. 125).

Рослини посушливих місцевостей у листках накопичують воду, тому вони стають м’ясистими (алое, молодило) (мал. 125, 1). Часто листки видозмінюються на захисні колючки, як у барбарису (мал. 125, 2). В акації білої колючки - це видозмінені прилистки.

Цікаво знати, що в кактусів жорсткі колючки не лише захищають від виїдання тваринами, а й зменшують випаровування води. Вода в кактусах накопичується у стеблі. У спекотних пустелях Центральної Америки зростають кактуси, здатні накопичувати у своєму тілі до 3 тонн води!