Ви вже знаєте, що більшість ссавців народжує цілком сформованих малят, які отримували поживні речовини під час перебування в організмі матері через плаценту. Але серед ссавців є і яйцекладні.

Які ссавці відкладають яйця? Яйцекладні ссавці належать до особливої групи - першозвірів. Це невелика група ссавців, поширених в Австралії, Новій Зеландії та на розташованих поблизу них островах (Тасманія, Нова Гвінея). Подібно до рептилій, першозвірі розмножуються, відкладаючи яйця. У них не формується плацента. Численні дрібні протоки молочних залоз відкриваються прямо на поверхню тіла тварини. Дитинчата злизують молоко, що виступає на шкірі. До першозвірів належать єхидни та качкодзьоб.

Єхидни (мал. 139, 1) - наземні рийні тварини, що живуть у норах. Зовні вони нагадують їжаків, оскільки їхнє тіло вкрите жорсткими голками - видозміненими волосками. Під голками росте шерсть. Передня частина морди видовжена у своєрідний хоботок. Живляться безхребетними, яких добувають за допомогою довгого клейкого язика з товщі ґрунту, під камінням, у мурашниках тощо. Самка єхидни відкладає одне яйце, яке виношує в шкірній сумці на черевному боці.

Мал. 139. Першозвірі: 1 - єхидна; 2 - качкодзьоб

Качкодзьоб (мал. 139, 2) веде напівводний спосіб життя. Поширений в Австралії та в Тасманії. Його тіло вкрите густим жорстким хутром, яке майже не намокає у воді. Качкодзьоб має сплющений хвіст. Пальці кінцівок з’єднані плавальною перетинкою, завдяки цьому тварина добре плаває. На щелепах розміщені рогові чохли, що нагадують дзьоб гусеподібних. Качкодзьоб живиться безхребетними тваринами, яких добуває з дна водойм, проціджуючи воду дзьобом, подібно до качок. Відкладає та висиджує здебільшого два яйця.

Ссавців, які народжують живих малят, відносять до справжніх звірів. Але серед них є такі, у яких плацента або відсутня, або нерозвинена. Це сумчасті ссавці.

Які ссавці належать до сумчастих? Самки сумчастих ссавців зазвичай мають шкірну сумку на череві (звідки й походить назва групи), куди відкриваються протоки молочних залоз. Переважна більшість сумчастих поширена в Австралії та Новій Гвінеї. Певні види сумчастих живуть у Південній Америці й лише один вид (північноамериканський опосум) мешкає в Північній Америці. Багато сумчастих є наземними тваринами (наприклад, кенгуру, сумчасті тушканчики) або живуть на деревах (сумчастий ведмідь, або коала, сумчаста летяга тощо), деякі пов’язані з водоймами (водяний опосум) або живуть під землею (наприклад, сумчастий кріт). Серед сумчастих є комахоїдні, хижі та рослиноїдні види.

Опосуми (мал. 140, 1) - мешканці лісів. Мають довгий чіпкий хвіст, який використовують під час лазания по деревах. Живляться гризунами, дрібними птахами та їхніми яйцями, комахами, рештками тварин, грибами, рослинами. Активні переважно вночі.

Кенгуру (мал. 140, 2) - травоїдні тварини, здатні пересуватися стрибками до 1,5 м завдовжки. їхні передні кінцівки короткі, проте задні кінцівки та хвіст розвинені добре. Кенгуру гігантський здатний розвивати швидкість понад 60 км на годину. Від ворогів захищається, спираючись на хвіст і завдаючи сильних ударів задніми кінцівками.

Коала, або сумчастий ведмідь (мал. 140, 3), мешкає у Південній Австралії і зовні нагадує іграшкового плюшевого ведмедика. Ці тварини активні вночі, живляться листками та молодими пагонами певних видів евкаліпту. На початку минулого сторіччя цей вид перебував на межі зникнення, і лише завдяки енергійним заходам уряду та громадськості Австралії його вдалося врятувати.

Мал. 140. Сумчасті: 1 - північноамериканський, або віргінський, опосум; 2 - кенгуру; 3 - коала

Ссавців, у яких добре розвинена плацента, відносять до плацентарних. Розглянемо основні групи цих тварин.

Які ссавці належать до комахоїдних? Це їжаки, кроти, землерийки та багато інших. їхні зуби майже подібні за будовою, оскільки здобич (переважно різні безхребетні тварини, звідки й походить назва цієї групи) вони заковтують цілком. Комахоїдні заселили різні середовища існування: наземне, ґрунтове, водне.

Їжаки вкриті голками - видозміненими волосками. У разі небезпеки вони згортаються в колючий клубок завдяки добре розвиненим підшкірним м’язам. Зазвичай їжаки активні вночі. Узимку впадають у сплячку. В Україні поширені два види їжаків: європейський, або звичайний (мал. 141, 1), та вухатий.

Кроти - типові мешканці ґрунту, пристосовані до життя в норах. У зв’язку з риючим способом життя вони мають компактну форму тіла, копальні передні кінцівки у формі широких коротеньких лопаток, щільне хутро. Органи зору розвинені слабко, часто сховані під складками шкіри.

Проте нюх і слух дуже тонкі. В Україні поширений кріт європейський, або звичайний (мал. 141, 2).

Хохуля звичайна (мал. 141, 3) - рідкісний звір, якого занесено до Червоної книги України та Міжнародної червоної книги. В Україні хохуля зрідка трапляється на території Сумської та Луганської областей. Хохуля веде напівводний спосіб життя, має між пальцями плавальні перетинки.

Мал. 141. Комахоїдні: 1 - їжак європейський; 2 - кріт європейський; 3 - хохуля звичайна

Які ссавці здатні до польоту? Рукокрилі - єдина серед ссавців група, пристосована до активного польоту. У них від верхівки другого пальця передніх кінцівок до хвоста вздовж тулуба тягнеться складка шкіри, що слугує крилом. Пальці передньої кінцівки (крім вільного першого) значно видовжені. Подібно до птахів, у рукокрилих є кіль та добре розвинені грудні м’язи, які забезпечують рухи крил. Рукокрилі здебільшого ведуть нічний спосіб життя. Зір у них розвинений погано, проте слух дуже тонкий. Орієнтуються під час польоту та здобувають їжу рукокрилі зазвичай за допомогою ехолокації. Удень ці тварини ховаються на горищах, у дуплах і печерах.

Ехолокація — здатність виробляти звукові сигнали високої частоти й сприймати звуки, відбиті від перешкод.