§ 2. «Конструюємо» організм тварини

• 1. Організми, органи, системи органів. Усі тварини, яких ми розглядали на форзаці 1, — живі організми, тобто окремі живі істоти. У самому слові організм є підказка, що допоможе зрозуміти його значення, — це щось організоване, налагоджене. Усі організми виконують такі життєві функції: живляться, ростуть, розвиваються, реагують на зміни навколишнього середовища, залишають нащадків, уникають небезпек.

Як організми виконують життєві функції? Завдяки своїм окремим частинам — органам. Орган — це частина тіла, що пристосована для виконання певних функцій. Прикладом може бути ваш язик (рис. 2.1). Свої функції язик виконує у взаємодії з іншими органами — зубами, губами тощо. Пов’язані за своїми функціями органи утворюють систему органів. Так, язик входить до складу травної системи, а в людини, крім того, під час мовлення працює разом із органами дихання.

Рис. 2.1. Людина використовує язик під час харчування та мовлення (а); вуж досліджує язиком навколишні предмети (б); жаба хапає язиком здобич (в)

• 2. «Конструювання» організму тварини. Умови всередині організму завжди відрізняються від зовнішніх. Тіло людини оточене сухим прохолодним повітрям, а її внутрішні клітини розташовані у вологому й теплому середовищі. Тому тіло будь-якого організму відокремлене від довкілля покривами (рис. 2.2), наприклад, шкірою. Саме покриви допомагають підтримувати сталість внутрішнього середовища.

Кожному організму потрібно живитися. Як ви знаєте, тварини поглинають їжу шматочками. Для захоплення їжі вони зазвичай мають рот, а для її перетравлювання та засвоєння — шлунок, кишківник тощо. Неперетравлені рештки їжі потрібно виводити з організму.

Рис. 2.2. Тіло умовної тварини та його покриви

Рис. 2.3. Травна система умовної тварини

Рис. 2.4. Опорно-рухова система умовної тварини

У деяких тварин вони виводяться через рот, але в більшості — через анальний отвір. Ці органи є частинами травної системи (рис. 2.3).

Щоб знаходити їжу, тварини зазвичай пересуваються за допомогою кінцівок, плавців та інших органів руху (рис. 2.4). Малорухомі тварини мають рухливі органи, наприклад, щоб утворювати потік води, який принесе їм їжу. Будь-які рухи органів і всього тіла тварин відбуваються внаслідок скорочення м’язів. М’язам потрібна опора: скелет, черепашка, пружні покриви, внутрішні органи. М’язи та їх опора в тілі тварин утворюють опорно-рухову систему (рис. 2.4).

Для перероблення поживних речовин потрібен кисень. Дрібні тварини поглинають його всією поверхнею тіла, великі — мають органи дихальної системи (системи газообміну): зябра, легені тощо (рис. 2.5).

При переробленні їжі утворюються відходи (зайві продукти обміну речовин). Вуглекислий газ і деякі інші сполуки можуть виділятися через органи дихання. Однак більшість відходів виводиться спеціальними органами (наприклад, нирками), які входять до складу видільної системи (рис. 2.5).

Що пов’язує між собою різні системи органів? За переміщення речовин між різними органами відповідає транспортна система (рис. 2.6). Це система порожнин, якими тече транспортна рідина; її може рухати особливий орган — серце.

Як організм тварин «спілкується» з навколишнім середовищем? Щоб знаходити їжу або відчувати загрозу, потрібні органи чуття. Це органи дотику, зору, нюху тощо (рис. 2.7). Аби діяти відповідно до обставин, необхідно розшифровувати їх сигнали й узгоджувати з ними роботу інших органів. Це функція нервової системи (рис. 2.7). Усвідомлення вами цього тексту також є прикладом роботи цієї системи.

Рис. 2.5. Дихальна та видільна системи умовної тварини

Рис. 2.6. Транспортна система умовної тварини

Рис. 2.7. Органи чуття та нервова система умовної тварини

Рис. 2.8. Ендокринна й імунна системи умовної тварини

Рис. 2.9. Репродуктивна система умовної тварини

Разом із нервовою працює ендокринна система (рис. 2.8), яка керує більш тривалими реакціями організму. До її складу входять залози внутрішньої секреції, які виділяють у внутрішнє середовище організму речовини, що впливають на роботу різних органів. А захист організму від чужорідних впливів (наприклад, інфекційних хвороб) забезпечує імунна (захисна) система (рис. 2.8).

Якою б досконалою не була особина, колись її життя закінчиться. Тому найважливішою особливістю всіх живих істот є їхня здатність до розмноження, яку забезпечує репродуктивна система (репродукція — це відтворення) (рис. 2.9). Тварини мають статеві залози, які завдяки протокам поєднані із зовнішнім середовищем.

Чи однаково побудовані й поєднані системи органів у різних тварин? Ні. Різні тварини відрізняються за планом будови, тобто характером розташування та зв’язку їхніх органів. Тим цікавіше знаходити подібні ознаки в будові несхожих тварин!

Кожен організм виконує основні життєві функції — живлення, ріст, розвиток, розмноження, захист від небезпек, відповідає на зміни середовища. Багатоклітинні організми складаються з органів, які виконують певні функції. Пов’язані за своїми функціями органи утворюють системи органів.

Організм; функції організму й органів; орган; система органів.

• 1. Язик людини — короткий і м’язистий; язик змії — довгастий і роздвоєний; язик жаби прикріплений у ротовій порожнині переднім кінцем. Які причини таких відмінностей?
• 2. Назвіть основні системи органів тваринного організму. Які органи людини, що належать до названих систем, вам відомі?
• 3. Чому рухливі організми зазвичай мають краще розвинені органи чуття та нервову систему, ніж ті, що прикріплені на одному місці?
• 4*. Чому деякі тварини не мають усіх названих у параграфі систем органів?

• 3. Поняття про систему. Слово система в перекладі з грецької означає «об’єднання», тобто щось, утворене з частин. Наприклад, до складу опорно-рухової системи людини входять скелет і м’язи. Її призначення — підтримувати форму та положення тіла й забезпечувати його рухи. Чи можуть ці функції виконувати окремі кістки або м’язи? Безумовно, ні. Адже для того щоб вони могли злагоджено працювати, кістки й м’язи мають бути певним чином пов’язані в єдине ціле.

Отже, система — це впорядковане ціле, що складається з частин, які пов’язані між собою.

Будь-які тіла довкола нас, і навіть Усесвіт, також є системами. Системою є і наші уявлення про природу. До речі, наукову класифікацію видів часто називають системою організмів. Описуючи якусь природну систему, ми можемо скласти систему математичних рівнянь — її математичну модель.

Давньогрецький учений Арістотель(рис. 2.10) зазначав: ціле більше від суми своїх частин. Що він мав на увазі? Можна виокремити дві групи ознак системи. Одні з них є сумою ознак усіх частин системи. Інші виникають лише в цілісній системі внаслідок взаємного зв’язку її частин. Саме наявність таких властивостей дає підстави розглядати систему як єдине ціле. Наприклад, нервова система є сумою нервових клітин. Кількість поживних речовин, які потрібні для неї, є сумою потреб усіх клітин у її складі. Проте можливість керувати організмом, формувати психіку, а стосовно людини — і свідомість, існує лише в нервовій системі як єдиному цілому й відсутня на рівні окремих клітин.

Біологія загалом, і зоологія як її частина, вивчають складні природні системи. Щоб зрозуміти закономірності їх існування, учені розглядають не лише будову цих систем, а й історію їх виникнення та зв’язки із середовищем.

До речі, Арістотеля можна вважати «батьком» зоології — він першим зробив спробу системно викласти знання про тварин. У своїй роботі «Про частини тварин» учений описав деякі особливості їхньої будови, пристосованості до середовища існування та життєдіяльності. У цій же праці розроблена перша в історії класифікація тварин.

Рис. 2.10. Арістотель (384-322 рр. до н. е.)

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 7 клас Остапченко Шабанов, Кравченко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)