§ 22. Клас Амфібії

• 1. Життя сірої ропухи. Більшість амфібій — невеликі тварини, що мешкають у вологих місцях або біля води. Здатність пристосовуватися до життя в наземному й водному середовищах відтворена навіть у назві всього класу (амфібії — ті, які живуть подвійним життям; земноводні).

Життєвий цикл амфібій розглянемо на прикладі сірої ропухи (рис. 22.1). Навесні ропухи виходять із нір і схованок під коренями дерев, у яких зимували, і йдуть до водойм, де вивелись самі. Самці намагаються обхопити самок лапами. Самка, яка опинилися в таких «обіймах» і готова до парування, відповідає особливим криком. Утримання самки самцем спричиняє дозрівання ікри, і незабаром починається нерест (розмноження). Пара ропух то спливає на поверхню, то занурюється у воду, розтягуючи слизовий шнур ікри. Самка викидає ікру порціями, і кожну порцію самець поливає молочком (сперматозоїдами, які він викидає у воду). Після нересту ропухи залишають водойми й вирушають до місць постійного мешкання — у сади, городи, поля. Інші види, як, наприклад, зелені жаби (рис. 5.2, с. 22), залишаються влітку біля води.

Рис. 22.1. Деякі етапи життєвого циклу сірої ропухи: 1 — відкладання ікри; 2 — ікра; 3 — личинки, які не живляться й не плавають; 4 — личинки, які попливли; 5 — пуголовки; 6 — зграйне життя пуголовків; 7 — поява задніх кінцівок; 8 — вивільнення передніх кінцівок; 9 — перетворення, поява цьоголітка; 10 — зростання (кілька років); 11 — утворення пар; 12 — боротьба самців за самку

Із відкладеної ікри з часом розвиваються пуголовки. Рот пуголовка оточений роговими пластинками, якими він зішкрібає з різних предметів водорості (рис. 22.2). Поступово в нього розвиваються кінцівки й легені. Зрештою відбувається його перетворення: хвіст розсмоктується, травна система перебудовується. Молода ропуха виходить на суходіл. 3-5 років вона росте, потім стає статевозрілою й уперше приходить на нерест. Живуть ропухи 8-15 років.

Рис. 22.2. Пуголовки їдять водорості; у кружечку — збільшений роговий дзьоб пуголовка

Рис. 22.3. Сіра ропуха хапає комаху, викидаючи свій язик

Рис. 22.4. Жаба закачує повітря до легень завдяки рухам «горлового насосу» та ніздрів, що можуть відкриватися й закриватися

• 2. Життєдіяльність амфібій. Усі дорослі земноводні є хижаками. Вони хапають поживу за допомогою язика (рис. 22.3, с. 87). Язик липкий, тому здатен утримувати жертву. Знищуючи багато рослиноїдних комах і слизунів у садах і на городах, ропухи приносять величезну користь людям.

Більшість амфібій поєднує дихання шкірою та легенями (деякі види позбавлені легень). Що необхідно, аби дихати легенями? Закачати до них свіже повітря, а після цього звільнити їх від відпрацьованого. Як це роблять амфібії? Придивіться до живої жаби або до відеозапису її рухів. Вона то опускає, то підіймає дно ротової порожнини (рис. 22.4). Відкриваючи й закриваючи ніздрі, вона закачує та випускає повітря з легень.

А як відбувається газообмін через шкіру? Кисень повітря розчиняється в тонкій плівці слизу на поверхні шкіри й переходить у кров. Цю плівку виділяють спеціальні шкірні залози.

Шкірні залози також захищають амфібій від інфекцій і хижаків. Іноді кажуть, що від доторкання до ропух утворюються бородавки, але це вигадки. Однак, якщо хижак укусить ропуху, з її отруйних залоз видавиться отруйна рідина (рис. 22.5).

Безхвості рятуються від хижаків стрибками. Як урятуватися від хижака, що підкрадається? Завчасно його помітити! Для цього потрібні досконалі органи чуття. Очі в безхвостих дуже великі порівняно з тілом. Досконаліше, ніж у риб, збудований і орган слуху.

• 3. Різноманітність амфібій. Особливості представників ряду Безхвості є наслідком пристосування до стрибання за допомогою довгих і сильних задніх кінцівок. Існують ще два ряди амфібій (табл. 22.1). З деякими представниками ряду Хвостаті ви вже ознайомлювалися (рис. 5.1, с. 21).

Рис. 22.5. Людина натиснула на отруйну залозу ропухи (це один з американських видів). Можна побачити краплі отрути, що виділяються із залози

Таблиця 22.1

Представники трьох рядів класу Амфібії

Ряд Безхвості — один із найбільш численних рядів хребетних. До нього належить більше видів, ніж до класу Ссавці! Особливо багато безхвостих живе у вологих тропіках (рис. 22.7). В Україні, крім ропух і жаб, мешкають ще райки (квакші), часничниці та кумки (джерелянки). На жаль, чисельність амфібій скорочується внаслідок людської діяльності швидше за всі інші групи. Усі, без винятку, види земноводних України потребують охорони. Багато які з них чутливі до забруднення або порушення місць існування.

Ропуха й жаба — чим вони різняться (рис. 22.6)? Ропуха живе в досить сухих місцях. Її шкіра вкрита крупними горбиками шкірних залоз, голова — закруглена, щелепи — беззубі. Вона частіше ходить, ніж стрибає.

Рис. 22.6. Деякі тропічні представники ряду Безхвості амфібії

Рис. 22.7. Озерна жаба (а) та зелена ропуха (б)

Жаба мешкає у вологих місцях або біля води. Шкіра в неї — гладенька, голова — загострена, на верхній щелепі є зуби. Жаби зазвичай стрибають, а не ходять.

Найчисленніший у класі Амфібії — ряд Безхвості. Для їхніх представників характерним є розвиток зі стадією личинки — пуголовка. Земноводні поєднують шкірне та легеневе дихання. Шкіра в них волога, багата на залози.

Перетворення; шкірні залози.

• 1. Опишіть життєвий цикл сірої ропухи.
• 2. Яке значення для жаби може мати сплеск від сусідки, що стрибнула у воду?
• 3. Чому земноводні «вирлоокі», тобто їхні очі розташовані на горбиках?
• 4. Які амфібії живуть у вашій місцевості?
• 5*. Як ви думаєте, який спосіб руху характерний для безхвостих, що зображені на рисунку 22.6 (с. 89)?

• 4. Голос безхвостих. Безхвості амфібії досить часто спілкуються між собою, видаючи звуки. У їхніх дихальних шляхах є невеликі м’язи — голосові зв’язки. Звук виникає завдяки тому, що під час видиху голосові зв’язки тремтять, як язичок губної гармонії. А щоб ці звуки були гучнішими, самці багатьох видів безхвостих мають резонатори — міхури з розтяжливої шкіри, у які вони видувають повітря з легень під час співу.

Безхвості співають не тільки на нересті. Так, зелені жаби влітку голосно співають хором, повідомляючи, що вони зайняли ту чи іншу ділянку водойми. Особливості криків безхвостих використовуються для їх вивчення та класифікації. Крики споріднених різновидів амфібій подібні, але розрізняються, як говірки однієї мови.

• 5. Нерест тритонів. Звичайні тритони зимують на суходолі, а навесні йдуть у воду. Шлюбних пісень у них немає, зате самець, у якого виростає красивий гребінь, виконує перед самкою шлюбний танок. Потім він відкладає на водорості пакет із сперматозоїдами — сперматофор, а самка переносить його собі в клоаку (порожнину, куди відкриваються вивідні отвори травної, статевої та видільної систем), де й відбувається запліднення. Запліднення у тритонів, як у більшості представників ряду Хвостаті, внутрішнє. Ікринки відкладаються по одній (рис. 22.8). Личинка, яка розвивається з ікри, нагадує дорослого тритона, але має зовнішні зябра з боків голови та плавальну складку на хвості. На відміну від пуголовка, перетворення личинки тритона відбувається поступово, без істотних внутрішніх перебудов.

Рис. 22.8. Звичайні тритони

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 7 клас Остапченко Шабанов, Кравченко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)