Їсти чи не їсти
- 16-12-2021, 17:26
- 385
7 Клас , Тварини лікують 7 клас Драгулян
Їсти чи не їсти
Ще одне спостереження, яке ти легко зможеш провести в зоопарку чи навіть удома, — це визначення хижаків і нехижаків. Тут тобі потрібно буде розподілити тварин на групи за будовою зубів і раціоном. Хижаки — це організми, які полюють на інші організми та харчуються ними, вбиваючи. Серед хижаків розрізняють три основні групи за типом їжі: комахоїдні, рибоїдні та м’ясоїдні (останні харчуються птахами та ссавцями). З’ясуймо, хто є хто (ну, або хто кого)!
Рибоїдний (видра) та м’ясоїдний (лисеня) хижаки зі здобиччю
Хижаки й травоїдні розрізняються за особливостями будови щелеп, зубів, наявністю або відсутністю кігтів, тому й споживають їжу та воду по-різному. Порівняй за цими характеристиками кількох тварин кожної групи. Представниками травоїдних можуть бути, наприклад, кінь, коза чи корова. Представниками хижаків — собака, кіт, тигр або вовк. Зроби висновки після спостережень у журналі та вкажи на основні особливості хижаків і травоїдних.
Перше, що впадає в око, — як тварина їсть, тому що це пов’язано з будовою щелеп і рота. Хижаки заковтують їжу великими шматками, а травоїдні — невеличкими порціями. Травоїдні п’ють рідину, а хижаки сьорбають язиком. Щелепи хижака рухаються вертикально, а в травоїдного — в горизонтальній площині. Першим це потрібно, щоб перекушувати й відривати шматки їжі, а другим — аби перемелювати тверду їжу. У м’ясоїдних зуби довгі й загострені, у травоїдних — пласкі. Хижаки активні переважно в сутінках та в нічний час і загалом сплять більше, ніж травоїдні. Описані особливості вочевидь не абсолютні. Прикладом може слугувати, скажімо, вже знайома нам великовуха лисиця, яка живе в пустелі. Лисиці належать до родини вовчих і харчуються м’ясом ссавців і птахів, але в пустелі його не так просто знайти, тож великовухі лисиці пристосувалися до харчування комахами. Це призвело до зміни будови їхнього черепа, так само, як і до розвитку особливого типу плоских зубів. У їхніх родичів, вовків, гострі зуби, якими вони рвуть м’ясо, тимчасом у великовухих лисиць багато дрібних зубів, потрібних для пережовування комах.
Верхня щелепа (вигляд знизу) комахоїдної великовухої лисиці (ліворуч) та м’ясоїдного вовка (праворуч)
Ссавці розрізняються також і ротовими апаратами. Хоча кити, предками яких є наземні ссавці, мають зуби, у багатьох видів вони перебувають в нерозвиненому стані. У беззубих вусатих китів зуби перетворилися на кістяні пластини, оздоблені торочками, що отримали назву «китовий вус»; вони пристосовані для проціджування води. Їх певною мірою можна порівняти з ситом чи фільтром, який не пропускає лише те, що є їстівним для кита, — дрібних рачків криля.
Китовий вус: фрагмент (ліворуч) та вигляд у ротовій порожнині тварини (праворуч)
Миша — маленький сірий гризун, який часто живе в людських помешканнях, але не є домашньою твариною. Живуть миші скрізь: багато їх у лісах, на полях і там, де миша може знайти корм. Визначмо, яку їжу полюбляють миші. Для експерименту тобі знадобляться два десятки прозорих пластикових пляшок об’ємом півлітра з широким горлом (у таких продають, наприклад, холодний «чай»), маркер і різні приманки: сушений чорний й білий хліб, хлібний сухар, змочений у духмяній соняшниковій олії, шматочок яблука, шматочок в’яленого м’яса, сало, зерно тощо.
Хатня миша
Є різні методи отримання інформації про смакові вподобання тих чи інших тварин. Для польових досліджень часто застосовують пастки. Але ж ти хочеш не спіймати мишу, а просто подивитися, що вона їсть! Тому скористайся пляшкою з достатньо широкою горлянкою, щоб туди проникла миша, але не пробралися інші лісові мешканці. Напиши маркером на пляшках, що в них міститься. При цьому в одну пляшку можна покласти відразу дві різні приманки. Влаштуй по 2-3 пастки з кожним видом приманки (чи набором приманок). Для цього влітку пляшки з приманками розклади в лісі чи лісопарку кожні 5-10 метрів. Упродовж наступного тижня щодня перевіряй пляшки та фіксуй в польовому щоденнику, що з’їдене, а що ні. У ті пляшки, де миша з’їла харч, поклади іншу приманку. Після проведення експерименту всі пляшки необхідно зібрати й викинути в контейнери для пластику.
Наукова назва миші — Mus musculus. Слово «мус» походить із давньоіндійської мови та означає «злодій». Миші — охайні тварини, попри це можуть переносити чимало збудників людських хвороб. Вони дуже допитливі й щодня досліджують місце, де живуть, запам’ятовують місцевість, стежки, перешкоди, точки харчування тощо. Миші полюбляють ховатися в щілинах або всередині стін, копають невеличкі нори зі складними тунелями, камерами, гніздами й трьома-чотирма виходами. Зуби в мишей так само тверді, як алмази (а це найтвердіша з відомих людству речовин). Здебільшого миші їдять усе, що їм трапиться: рослини, насіння, корінці, листя, комах (личинок жуків, багатоніжок, тарганів), тобто все, що можуть знайти й «поцупити». Тож не дивуйтеся, якщо ваші пастки спорожніють надто швидко.
У мишей поганий зір, зате чудові нюх, відчуття смаку та слух. Саме тому пастки з хлібом у духмяній олії порожнітимуть швидше за ті, у яких лежав просто хліб. Як і багато інших ссавців, миші використовують свої вуса (вібриси) для хімічного чуття. Щойно вус торкається до певного об’єкта, сигнал надходить у мозок і тварина починає розуміти, з чим саме вона зіткнулася: з їжею, ворогом чи неживим предметом.
- 1. Чи достатньо знань про будову зубів для визначення харчового раціону тварини? За якими ще характеристиками можна визначити, що тварина їсть?
- 2. Від яких чинників залежить твердість зубів тварини?
Коментарі (0)