§ 26. Життя міської ластівки

• 1. Міська ластівка. Птахи — найпомітніші з хребетних. Ми розглянемо птаха, якого, вірогідно, бачив кожен із вас: міську ластівку.

Міська ластівка — дрібний птах. Розмах її крил — 20-33 см, вага — до 20 г. Статура ластівки — витончена, але тіло мускулясте (рис. 26.1). Її короткий і широкий дзьоб пристосований до полювання на літаючих комах, широкі груди й довгі серпоподібні крила якнайкраще пристосовані до тривалого й енергійного польоту. Ноги в ластівки короткі, майже непридатні для того, щоб крокувати землею. Проте триматися за гілля, дроти, карнизи такими ногами доволі зручно (рис. 26.2).

До появи міст із кам’яними будівлями міські ластівки мешкали в кам’янистих долинах річок. Людина створила для цих птахів місцеперебування, яке добре їм підходить. Вони поширилися майже по всій Європі, а також значною частиною території Азії.

Рис. 26.1. Міська ластівка в польоті (а) й на землі (б)

Рис. 26.2. Майже мелодія...

Рис. 26.3. Пір’я міської ластівки

Рис. 26.4. Три типи пір’я і будова контурного пера

• 2. Пір’я ластівок. Дивлячись на ластівку, ми в першу чергу бачимо її оперення. Воно необхідне для польоту, зігріває та захищає тіло, робить його обтічним. Пір’я ластівки дуже різне за будовою (рис. 26.3). Виокремлюють три типи пір’я птахів: контурні й пухові пера та пух (рис. 26.4). Контурні пера складаються з очина, стрижня та опахала (рис. 26.4). Очин — це нижня, занурена у шкіру частина стрижня. На стрижні кріпиться опахало, що складається з безлічі тонких і вузьких пластинок (борідок), розташованих по обидва його боки. З обох боків кожної з борідок є дрібніші борідочки з гачечками. Цими гачечками борідки поєднуються одна з одною. Завдяки такій будові перо є легким, міцним і майже непроникним для потоків повітря. Роз’єднайте борідки контурного пера, а потім пригладьте його рукою. Що при цьому відбувається?

За розташуванням і функціями контурні пера поділяють на різновиди. На крилах розташовані махові пера, що утворюють основну площину крила. До короткого хвоста птахів кріпляться стернові пера, дуже важливі для зльоту, посадки й гальмування. Більшу частину тіла птаха вкривають покривні пера. Вони зменшують опір повітря під час польоту й захищають тіло від ушкоджень.

Пухові пера й пух (пух є не в усіх птахів) містяться під покривними перами. Борідки в пухових перах відсутні, тому в них немає й цілісного опахала. У пуху стрижень укорочений, борідки відходять від нього пучком. Пуховий шар птаха утримує тепло. Зношене пір’я випадає та замінюється новим під час линяння.

• 3. Розмноження птахів. На зиму ластівки відлітають у теплі краї. Міські ластівки з України зимують в Африці, на північ від пустелі Сахара. Узимку в Україні немає комах, а в Африці є чим прогодуватися. Однак навесні ластівки повертаються в ті місця, де з’явилися на світ. Ластівки — гарні літуни, але й для них переліт з Африки є тяжким випробуванням.

Молоді птахи утворюють пару й зберігають її все життя. Щоб побудувати гніздо, ластівки набирають у якій-небудь калюжі суміш із глини й стебел трави в дзьоб, а потім приліплюють грудки цього матеріалу одна до одної в якомусь зручному місці: під дахом, карнизом тощо (рис. 26.5). Самка відкладає у гніздо 4-6 яєць, які вона насиджує із самцем по черзі.

Для чого й завдяки чому відбувається висиджування? З підвищенням температури зростає й швидкість хімічних реакцій. Тварини всіх груп, з якими ви ознайомилися в цьому підручнику, мали непостійну температуру тіла, яка залежить від температури середовища (їх називають холоднокровними). На відміну від них, птахи та ссавці постійно підтримують високу температуру тіла — вони є теплокровними.

Політ ластівки потребує багато сил. Щоб літати, вона має споживати дуже багато їжі та швидко її перетравлювати. Для цього їй потрібна висока температура тіла — приблизно 42 °С. Якщо ви візьмете в долоні живого птаха, то відчуєте, який він гарячий!

Птахи висиджують яйця, притискаючись до них своїм тілом у тому місці, де в цей час випадає пір’я. Так яйця отримують тепло, необхідне для їх розвитку.

Коли з яєць вилуплюються пташенята, батьки починають їх годувати. Від світання до смеркання вони ловлять комах і приносять їх у гніздо, в якому голодна малеча з широко роззявленими ротами чекає на поживу (рис. 26.6). Зазвичай пара ластівок вирощує за літо два виводки пташенят.

За особливостями розвитку потомства птахів поділяють на дві групи. Яйця нагніздних птахів дрібні, а строк висиджування — короткий. Пташенята вилуплюються голими й незрячими, повністю залежними від батьків. Гнізда в нагніздних птахів улаштовані набагато краще, ніж у виводкових. Як правило, у нагніздних птахів про потомство піклуються і самець, і самка. Нагніздними птахами є, наприклад, представники ряду Горобцеподібні, до якого належать і ластівки.

У виводкових птахів яйця значно більші, ніж у нагніздних птахів, термін їх висиджування більш тривалий. Але з них з’являються опушені пташенята, що вже незабаром можуть супроводжувати батьків. Вони самі шукають собі корм і ховаються в разі небезпеки. До цієї групи належать страуси, кури, качки тощо.

Рис. 26.5. Ластівка будує гніздо

Рис. 26.6. Годувати ненажерливих пташенят — важка робота

Рис. 26.7. Порівняйте зрілість новонароджених пташенят ластівки (а) й гоголя (б)!

Рис. 26.8. Качка гоголь із каченятами, які нещодавно вилупилися з яєць

Цікавим прикладом виводкового птаха може бути гоголь. Це велика качка, яка живиться водними молюсками. На території нашої країни цей птах став рідкісним і занесений до Червоної книги України. Гнізда гоголь будує в дуплах, на висоті до 15 м. Уже за добу після того, як пташенята гоголя вилупилися з яєць, вони на заклик матері вистрибують із дупла (рис. 26.7). Одразу ж після цього вони здатні плавати й шукати їжу (рис. 26.8).

Пера птахів мають складну будову й поділяються на групи за функціями. Птахи — теплокровні тварини, що висиджують яйця й турбуються про пташенят. Вирізняють нагніздних і виводкових птахів.

Контурні та пухові пера; пух; очин, стрижень, опахало, борідки пера; холоднокровні й теплокровні тварини; насиджування; нагніздні й виводкові птахи.

• 1. Поясніть, як будова пір’я пов’язана з його функціями.
• 2. Чому крокодили не висиджують яйця (рис. 24.2, с. 94), а птахи, як правило, насиджують?
• 3. Порівняйте міську ластівку й гоголя за відомими вам ознаками.
• 4*. У параграфі перелічені особливості нагніздних і виводкових пташенят. Як особливості кожної групи пов’язані одна з одною?

• 4. Пташині інкубатори. Сміттєві кури, поширені в Австралії та Новій Гвінеї, належать до нечисленних птахів, які не висиджують яйця. Самець готує інкубатор — купу з листя, що гниє, піску, рослинних решток до 15 м у діаметрі й 4,5-6 м заввишки (рис. 26.9). Самка відкладає яйця в інкубатор. На цьому її турбота про потомство закінчується.

Рис. 26.9 Сміттєва курка на поверхні свого інкубатора

Устромлюючи в купу дзьоб, самець визначає температуру й розгрібає або, навпаки, збільшує інкубатор. Готові до самостійного життя пташенята проривають хід назовні.

• 5. Колонії птахів. Деякі види птахів можуть селитися колоніями й спільно користуватися гніздовою територією. Найбільші колонії — пташині базари — улаштовують морські птахи (рис. 26.10). На одному квадратному метрі тут можна побачити чотири гнізда! Десятки мільйонів бакланів та інших птахів гніздяться на Західному узбережжі Перу в Південній Америці. Багатий на Фосфор і Нітроген пташиний послід накопичувався в цих місцях роками. Так виникло відоме добриво — гуано. Надзвичайна цінність таких «фабрик добрива» була відома ще тисячу років тому, і в Перу індіанці-інки взяли птахів під особливу охорону. Європейці-колонізатори так по-хижацьки збирали гуано, що значно зменшили його запаси. Нині діють закони, за якими добування гуано за рік не повинне перевищувати його річний «приріст».

Рис. 26.10. Колонія олушей (морських рибоїдних птахів). Ми бачимо безліч птахів, що насиджують яйця

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 7 клас Остапченко Шабанов, Кравченко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)