Войти
Закрыть

Розмноження тварин. Статеві клітини тварин

7 Клас

Процеси розмноження тварин забезпечує репродуктивна система. Зазвичай у тваринному організмі є чоловічі й жіночі статеві залози, які утворюють статеві клітини. Однак у разі нестатевого розмноження для створення нових особин можуть використовуватися інші структури організму (наприклад, брунька в гідри). Статеве розмноження — це основний спосіб розмноження в багатоклітинних тварин. У ньому беруть участь, як правило, дві особини, які називаються батьківськими. Статеве розмноження відбувається за допомогою статевих клітин. Яйцеклітина (жіноча статева клітина) утворюється в тілі самки (мал. 40.2), а сперматозоїд (чоловіча статева клітина) — у тілі самця (мал. 40.3). Як правило, відбувається злиття статевих клітин — запліднення. У результаті запліднення утворюється новий організм. Запліднення Запліднення — це злиття сперматозоїда та яйцеклітини. Біологічне значення цього процесу полягає в тому, що об’єднується генетичний матеріал двох особин — батьківської і материнської, тобто створюється новий організм, який має риси подібності з кожним з батьків і риси відмінності....

Органи чуття, їхнє значення

7 Клас

Органи чуття потрібні тваринам для того, щоб виявляти зміни зовнішнього середовища. Вони сприймають зміни певних параметрів середовища (освітленості, тиску, вологості, температури тощо). Кожний орган відповідає за свій параметр. Потім сигнал з органа потрапляє в мозок або нервовий вузол. Зміни середовища органи чуття сприймають за допомогою спеціальних видозмінених клітин — рецепторів. Кожний рецептор сприймає свій подразник (світло, тиск, коливання повітря тощо), тому існують зорові (в органах зору), слухові (в органах слуху), дотикові (на поверхні тіла) та інші рецептори. Особливості будови та різноманітність органів чуття Органи чуття у тварин досить різноманітні (мал. 39.1-39.6). Залежно від умов існування головне значення для тварини можуть мати різні органи чуття. Так, для літаючих організмів украй важливим є зір, а для мешканців ґрунту — нюх і дотик. Найчастіше у тварин розвинені такі чуття, як зір, слух, нюх, смак, дотик і рівновага. Докладніше про це можна дізнатися з таблиці....

Нервова система. Її значення і розвиток у різних тварин

7 Клас

Головне завдання нервової системи — це забезпечення реакції організму на дії зовнішніх факторів. Наприклад, собака мружить очі, коли вмикається світло, ведмідь впадає у сплячку при зниженні температури, олені кочують у разі відсутності корму. Також вона координує роботу різних органів і систем організму. Нервова система об’єднує організм тварини в одне ціле й керує його діями. Особливості будови нервової системи У більшості тварин є центральна і периферична нервова система (мал. 38.1). Центральна нервова система може бути представлена нервовими вузлами (скупчення нервових клітин), як у кільчаків, членистоногих, молюсків, або спинним та головним мозком, як у хребетних (мал. 38.2). Периферична нервова система утворена нервами. У різних тварин будова нервової системи має свої особливості (мал. 38.3, с. 154). Які бувають типи нервових систем у зв’язку з удосконаленням будови організмів і необхідністю узгодження роботи внутрішніх органів, описано в таблиці....

Покриви тіла тварин

7 Клас

Покриви тіла захищають внутрішні органи тварин від зовнішніх факторів, таких як коливання температури, зміни вологості, напади хижаків і паразитів тощо. Вони також можуть відігравати важливу роль у процесах дихання і виділення. Іще одна функція — спілкування. Часто зміна стану покривів тіла є дуже красномовною. Згадайте хоча б настовбурчену шерсть переляканого кота. Особливості будови покривів тіла Структура покривів тіла тварин значною мірою визначається умовами її існування. Якщо умови існування складні (надмірна сухість, холод, солоність тощо), то покриви тіла є щільними, часто багатошаровими й можуть бути дуже товстими. Якщо в середовищі існування тварини не спостерігається різкої зміни температури, вологості або інших факторів, то щільність і товщина її зовнішніх покривів менша. Покриви тіла можуть містити залози. Найбільше їх у шкірі ссавців (мал. 37.1). Різноманітність покривів тіла Тварини мають різноманітні покриви тіла (мал. 37.2, с. 150). Про їхні особливості можна дізнатися з таблиці....

Типи симетрії у тварин. Способи руху тварин

7 Клас

У тварин існує два основних типи симетрії тіла. Це променева (радіальна) симетрія і двобічна (білатеральна) симетрія. Окрім того, у деяких тварин будова тіла несиметрична (черевоногі молюски). Тварини з радіальною симетрією тіла Якщо розглянути тварин із радіальною симетрією, то видно, що через їхнє тіло можна провести кілька площин, які будуть ділити його на дві однакові половини (мал. 36.1). Такими тваринами є кишковопорожнинні. Радіальна симетрія зручна для тварин, які ведуть прикріплений (поліпи) або малорухомий (медузи) спосіб життя. Вона дозволяє їм однаково ефективно ловити здобич або захищатися від хижаків, з якого б боку вони не наблизилися. Тварини з двобічною симетрією тіла Якщо розглянути тварин із двобічною симетрією, то видно, що через їхнє тіло можна провести тільки одну площину, яка буде ділити його на дві однакові половини. Такими тваринами є хребетні, членистоногі та кільчаки (мал. 36.2). У коней виділяють чотири основні способи руху (мал. 36.4). Крок — коли тварина йде, переставляючи кожну ногу по черзі. Рись (клус) — коли тварина йде, переставляючи спочатку праву переднюй ліву задню ноги, а потім ліву передню й праву задню. Інохідь — коли тварина одночасно переставляє обидві ноги з одного боку: спочатку — дві ліві, потім — дві праві. Галоп — найшвидший спосіб руху, під час якого в певні моменти всі ноги тварини відриваються від землі. Реактивний рух Найбільш поширений реактивний спосіб руху серед представників молюсків. Головоногі молюски навіть мають спеціальні пристосування для цього. Це мантійна порожнина, у яку вони набирають воду, і лійка, крізь яку тварина із силою виштовхує струмінь води. Розвертаючи отвір лійки в потрібний бік, молюск може змінювати напрям свого руху....

Опорно-рухова система. Скелет

7 Клас

Опорно-рухова система тварин дає їм можливість рухатися. Вона також захищає всі або найбільш важливі внутрішні органи від пошкоджень. Ця система впливає й на просторове розміщення внутрішніх органів тварин, які прикріплюються до її елементів. Окрім того, м’язи як складові опорно-рухової системи беруть участь у роботі внутрішніх органів. Вони забезпечують просування їжі травною системою, рухають кров по судинах та беруть участь у роботі дихальної системи. Особливості будови опорно-рухової системи Опорно-рухова система складається з великої кількості опорних і рухових елементів. Здебільшого рухові елементи у тварин представлені м’язами, хоча в деяких (наприклад, у морських зірок) для руху використовується система трубочок з рідиною під високим тиском. Тварини рухаються завдяки скороченням м’язів. Однак для забезпечення руху м’язи повинні бути прикріплені до опорних елементів скелета (мал. 35.1-35.2), інакше просто зміниться довжина м’яза і все. Саме тому обов’язковою складовою будь-якої опорно-рухової системи є наявність і м’язів, і опорних елементів....

Виділення у тварин

7 Клас

Будь-який обмін речовин включає два головні процеси. Перший — надходження необхідних речовин. Другий — виведення непотрібних або шкідливих речовин. У тварин виведення цих речовин з організму здійснює видільна система. Це і є її головною функцією. Головною, але не єдиною. Ще одна важлива функція видільної системи — підтримання сталості внутрішнього середовища організму. Якщо, наприклад, в організмі тварини накопичилося надто багато води, то його робота може порушитися. Зайву воду слід вивести з організму. А якщо води, навпаки, не вистачає, то її виведення слід зменшити. Це все й робить видільна система. Вона визначає, скільки води слід виводити з продуктами обміну в певний момент — більше чи менше. Особливості будови видільної системи Виділення — це процес видалення з організму кінцевих продуктів обміну речовин та токсинів. Воно здійснюється дифузно або через спеціальні органи, що об’єднані у видільну систему. Видільна система тварин здебільшого має вигляд системи трубочок або каналів, які часто об’єднуються в певні структури. Через ці трубочки, канали та структури і виділяються продукти обміну. У тварин, крім спеціальних органів видільної системи, процеси виділення здійснюють також органи інших систем. Особливо активно в цих процесах беруть участь покриви тіла, дихальна й травна системи....

Транспорт речовин у тварин

7 Клас

Переносячи речовини (кисень, вуглекислий газ, поживні речовини, продукти обміну) між різними частинами тіла тварини, транспортна система зв’язує ці частини між собою. У дрібних тварин частина необхідних речовин може переміщуватися по тілу шляхом дифузії. Для великих тварин такого способу недостатньо — тільки транспортна система дозволяє швидко переміщувати ресурси цих тварин. Крім функції перенесення речовин, транспортна система часто виконує ще й захисну функцію. Наприклад, кровоносна система ссавців містить клітини, які знищують небезпечні мікроорганізми. Особливості будови транспортної системи Транспортна система є системою каналів, по яких рухається спеціальна рідина. У більшості тварин транспортні функції виконує кровоносна система. Скоротливий орган У кровоносній системі є спеціальний орган для забезпечення руху транспортної рідини. Це може бути серце або спеціальна скоротлива судина (мал. 33.1)....

Дихальні системи тварин

7 Клас

Дихальна система повинна забезпечувати організм тварини киснем і виводити з нього газоподібні продукти обміну речовин, у першу чергу вуглекислий газ. Тобто крім дихання функцією дихальної системи є ще й виділення. Кисень потрібен для забезпечення клітин організму енергією. Ця енергія утворюється в процесі обміну речовин під час взаємодії кисню з органічними речовинами в клітинах тварини. Особливості будови дихальної системи Складові дихальної системи Зазвичай дихальна система тварини складається з двох основних частин. Перша — це дихальна поверхня, де відбувається процес газообміну. Наприклад, дощовий черв’як дихає всією поверхнею тіла, у ссавців дихальною поверхнею є легені. Друга — це спеціальні структури (трахеї, гортань, бронхи тощо), які транспортують кисень до дихальної поверхні. Друга частина є не у всіх тварин. Вона з’являється у тих організмів, у яких є потреба оберігати свою дихальну поверхню від висихання. Уперше вона з’являється в амфібій у зв’язку з переходом до наземного способу життя. У деяких тварин ця частина досягає великих розмірів. Особливо в тих, які мають довгу шию, як лебеді, чаплі або лелеки. Крім того, у птахів з’являються спеціальні повітряні мішки, також входять до її складу. Дихальна поверхня та її властивості Дихальна поверхня може працювати тільки за умови, що вона буде мати певні властивості. Які саме, зазначено в таблиці....

Особливості обміну речовин та травні системи тварин

7 Клас

Одна з обов’язкових умов життя — це наявність обміну речовинами й енергією з навколишнім середовищем. Тобто, щоб існувати, організм тварини повинен постійно отримувати з навколишнього середовища речовину та енергію. Цей процес називають живленням. Тварини — гетеротрофні організми. Вони не можуть, як рослини, отримувати енергію з променів Сонця та синтезувати органічні речовини з неорганічних. Для забезпечення організму енергією тварини використовують органічні речовини: розщеплюють їх у клітинах і запасають енергію для своїх потреб. Енергія необхідна для руху, росту, розвитку, розмноження. Крім того, тварини використовують органічні речовини й для побудови власного тіла. Вони перетворюють одні органічні речовини на інші — ті, які їм необхідні....

Навігація