Обмін речовин та живлення

Одна з обов’язкових умов життя — це наявність обміну речовинами й енергією з навколишнім середовищем. Тобто, щоб існувати, організм тварини повинен постійно отримувати з навколишнього середовища речовину та енергію. Цей процес називають живленням.

Тварини — гетеротрофні організми. Вони не можуть, як рослини, отримувати енергію з променів Сонця та синтезувати органічні речовини з неорганічних. Для забезпечення організму енергією тварини використовують органічні речовини: розщеплюють їх у клітинах і запасають енергію для своїх потреб. Енергія необхідна для руху, росту, розвитку, розмноження.

Крім того, тварини використовують органічні речовини й для побудови власного тіла. Вони перетворюють одні органічні речовини на інші — ті, які їм необхідні.

Основні функції травної системи

Мал. 31.1. У плоского черв'яка білої планарії замкнена травна система

Отримані з навколишнього середовища органічні речовини організм тварини повинен розділити на складові. Ці складові він використовує в обміні речовин. Процес розкладання в організмі складних органічних речовин на більш прості, які можуть використовуватися для різних його потреб, називається травленням. Для здійснення процесу травлення у тварин є спеціальна система органів — травна. Її основна функція — добування належної кількості необхідних речовин з їжі й перетворення їх у потрібну для організму форму.

Виділяють два типи травної системи тварин: замкнена й наскрізна. Замкнена травна система складається з ротового отвору й замкненого кишечника (наприклад, у деяких червів). Наскрізна травна система складається з ротового отвору, кишечника й закінчується анальним отвором. Особливості будови останнього типу подано в таблиці.

Особливості будови травної системи

Різноманітність травних систем

Найкраще відмінності в травних системах тварин можна побачити на ділянці прийому їжі. Будова цієї ділянки залежить від способу живлення тварини.

Мал. 31.2. Схеми будови травних систем представників різних груп тварин

Будова травної системи тварин пов’язана з місцем їхнього життя, способом живлення та рівнем організації (мал. 31.2).

Способи живлення тварин:

• фільтрування (кити, мідії);

• проколювання з наступним всмоктуванням (клопи, попелиці);

• тільки всмоктування (метелики);

• поїдання їжі окремими шматочками за допомогою щелеп, зубів або дзьоба (вовки, птахи тощо).

Ротові апарати

Найбільше різновидів ротових апаратів спостерігається в комах. Основні з них — це гризучий, сисний, колючо-сисний, гризучо-лижучий та лижучий ротові апарати (мал. 31.3). Різноманітні вони також і в ссавців, у яких відбулася диференціація зубів на різці, ікла й кутні зуби. Зубний набір тварини залежить від способу її життя (мал. 31.4).

Хитрощі травоїдних

Для травоїдних тварин травлення є дуже важким процесом: рослинну їжу не так легко переробити. Багато які з рослинних речовин можуть розкладатися тільки під дією мікроорганізмів, тому вони часто живуть у травній системі тварин і навіть мають свої спеціальні місця. У корів та інших жуйних таким місцем є складний шлунок, що має аж чотири камери (мал. 31.5). У коней, гризунів і кролів місцем поселення корисних мікробів слугує сліпа кишка (вона відома нам як апендикс, з яким може статися запалення — апендицит).

Мал. 31.3. Типи ротових апаратів у комах

Мал. 31.4. Зуби хижого (тигр) і травоїдного (кінь) ссавців

Мал. 31.5. Шлях проходження їжі по шлунку жуйних

Запам'ятайте найважливіше

Травлення — це сукупність процесів, що забезпечують механічну й хімічну обробку їжі, її підготовку до засвоєння клітинами. Травлення здійснюється в більшості тварин за допомогою травної системи.