Загальні дані про кровоносні судини

Рух крові по судинах, кров’яний тиск у них (таблиця 5). Рух крові в судинах здійснюється завдяки роботі серця, рухам грудної клітки та роботі м’язів, які стискують вени з клапанами.

У судини серце викидає кров окремими порціями під час систоли, але в судинах кров рухається неперервним потоком. Під час систоли судини розтягуються. Під час діастоли стінки судин скорочуються і тиснуть на кров, проштовхуючи її далі, забезпечуючи рівномірний рух крові по судинах.

Ритмічна робота серця створює і підтримує різницю тиску в судинах. Саме різниця тиску в різних частинах кровоносної системи є основною причиною руху крові. Під час систоли серця тиск у артеріальному руслі підвищується, а під час діастоли тиск знижується. У плечовій артерії систолічний тиск складає близько 120 мм рт. ст., діастолічний — близько 90 мм рт. ст. Систолічний (максимальний) тиск відображає стан міокарда лівого шлуночка серця. Діастолічний (мінімальний) тиск характеризує рівень тонусу артеріальних стінок. Упродовж доби спостерігаються коливання величини артеріального тиску: вдень він є вищим, ніж уночі.

Переріз аорти є найбільшим серед артерій і вен. Але він є найменшим у сумарному перерізі всіх артерій і вен. Тому саме в артерії тиск і швидкість крові є найвищими. З віддаленням від серця швидкість у судинах зменшується, і в капілярах вона складає 0,3 мм/с. Це дозволяє здійснити обмін речовин та газів між кров’ю і тканинною рідиною. У венах швидкість зростає (порівняно з капілярами) і складає в середньому 0,2 м/с.

Олександр Македонський понад 2000 років тому відбирав для найважливіших і вирішальних битв тільки тих воїнів, які в час небезпеки червоніли. Виявляється, що в таких людей кров приливає не тільки до обличчя, а й до серця, м’язів, мозку. Тому в критичних ситуаціях вони швидше знаходять рішення, діють рішучіше. Отже, не потрібно соромитися рум’янцю на щоках.

Перерозподіл крові між різними органами підтримується регуляторними механізмами. У кров’яному руслі є багато чутливих зон, що чітко реагують на зміни тиску та об’єму крові. Свою інформацію зони надсилають до регуляторних центрів, звідки до відповідних органів надходить «команда» про зміну діяльності серця, судин чи інших систем. Наприклад, при зниженні тиску в сонній артерії рефлекторно зростає частота скорочення серця і тиск зростає. При підвищенні тиску в порожнистих венах, навпаки, частота скорочень серця знижується. Такі рефлекси забезпечують саморегуляцію роботи кровоносної системи.

Не всі судини є однаково чутливими до гуморальних чинників, тому й реакції можуть бути різними. Наприклад, адреналін звужує судини шкіри та черевної порожнини, натомість судини мозку й серця він розширює. Вазопресин звужує капіляри, тоді як гістамін розширює їх. Ацетилхолін діє на дрібні артерії.

• 1. Визначте функції судин.
• 2. У чому полягає взаємозв’язок будови і функцій артерій?
• 3. У чому полягає взаємозв’язок будови і функцій вен?
• 4. У чому полягає взаємозв’язок будови і функцій капілярів?
• 5. Які процеси забезпечують рух крові в одному напрямку?

• Чому кров, що рухається кровоносними судинами не зсідається?

• Чому краще рухатися, ніж стояти на місці?

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вимірювання частоти серцевих скорочень.

Мета дослідження: визначати фізіологічний стан організму залежно від частоти серцевих скорочень, визначати точки на поверхні тіла, придатні для реєстрації частоти серцевих скорочень.

Матеріали та обладнання: секундомір чи годинник із секундною стрілкою, або мобільний телефон (планшет) з відповідною функцією

Хід дослідження

1. Запишіть у зошиті, призначеному для лабораторних досліджень, дату виконання, вкажіть обладнання, яким користуєтесь при цьому.

2. Визначте зручні для реєстрації частоти серцевих скорочень ділянки шкіри на шиї та кистях рук.

3. Розділіться на пари, реєструйте частоту скорочень один одному за таким алгоритмом: у стані спокою, одразу після 20 присідань, за 10 хв після присідань.

4. Результати запишіть у таблицю:

За результатами вимірювань поясніть зміни частоти скорочень серця.

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ!