Слово є умовним подразником і має такі властивості: 1) передача інформації; 2) узагальнення сигналів першої сигнальної системи; 3) відволікання від конкретної дійсності, на чому ґрунтується абстрактне, логічне мислення людини.

До умовних сигналів другої сигнальної системи варто зарахувати не тільки ті слова, які чуємо, бачимо написаними, але й нотні знаки, міміку та жести глухонімих, які теж виконують функції позначення перших конкретних сигналів дійсності. Слово як умовний подразник другої сигнальної системи діє на людину своїм змістом, а не звучанням. Тому, слухаючи незнайому мову, ми можемо сприймати мелодику та інтонації, але не зміст.

Мал. 112. Вчимося говорити

Мова — система словесних знаків, що служить засобом спілкування в даному суспільстві (мал. 112). Мова виникає в процесі розвитку суспільства і розвивається разом з ним. Головна функція мови — спілкування, але у вигляді письма мова ще й зберігає інформацію на матеріальних носіях. Мова складається зі знаків звукових і графічних, що забезпечують класифікацію й узагальнення образів існуючих предметів, явищ, ознак, відношень тощо. У процесі функціонування мови значення слів із часом можуть змінюватися, внаслідок чого виникає багатозначність слів (іде людина, іде поїзд, іде сніг, іде засідання).

Свідомість — вища форма розвитку психіки, яка полягає у відображенні властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, свого місця у світі, власної діяльності. Можна виділити такі функції свідомості: пізнавальна, творча, прогностична, регуляторна. Свідомість дозволяє засвоювати інформацію будь-якого походження, у думках будувати плани і передбачати наслідки їх втілення. Свідомість регулює взаємовідносини людини з природою та суспільством.

У структурі свідомості виділяють знання, ставлення, самосвідомість та цілеспрямованість. Знання — результат сприйняття та запам’ятовування. Ставлення виражається в почуттях та емоціях, які викликає в людини та чи інша інформація. Самосвідомість дає змогу людині стверджувати власне «Я», пізнавати та оцінювати себе і формулювати цілі та рівень досягнень. Цілеспрямованість полягає в готовності подолати труднощі на шляху досягнення поставленої мети, використовуючи вольові методи. Наприклад, людина набула певного рівня знань. Пройшовши тестування, вона переконалась у тому, що її рівень знань є високим, і відчула впевненість у собі. Як результат, людина ставить для себе мету стати фахівцем у певній сфері діяльності: науковій, технічній, юридичній, музичній тощо. На шляху досягнення мети людина готова змінювати місце проживання, витрачати гроші, економити і робити це, незважаючи на будь-які труднощі.

Свідомість — це функція мозку людини, яка поєднує всі форми психічної діяльності людини: відчуття, сприйняття, уявлення, мислення, увагу, почуття, емоції й волю. Свідомість має соціальний характер.

Основні ознаки свідомості: 1) сприйняття дійсності в мовній формі; 2) здатність виділяти з численних явищ середовища найважливіші та зосереджувати на них увагу; 3) здатність до прогнозування; 4) усвідомлення суспільства і своєї власної особистості; 5) здатність формувати етичні та естетичні цінності.

Аналіз окремих ознак свідомості дає підставу стверджувати, що деякі з них є властивими не тільки людині, а й тваринам. Отже, свідомість — це продукт мозку і одночасно продукт суспільного життя людини, його життєвого досвіду, який закарбовується шляхом умовних рефлексів. Умовні рефлекси — це ті «цеглинки», із сукупності яких формується складна конструкція свідомості. Але ця конструкція не зводиться до суми умовних рефлексів, хоча принципи цілісної діяльності мозку сьогодні вивчено ще не повністю.

Підсвідомість оцінює будь-який сигнал, що надходить до мозку не лише під час сну, а й у стані бадьорості, і є своєрідним первинним фільтром для всієї інформації, що надходить до мозку.

Таким чином, уся вища нервова (психічна) діяльність людини постійно відбувається на двох рівнях — підсвідомому і свідомому.

Емоція — своєрідний фізіологічний стан, що характеризує особисте ставлення людини до явищ і подій навколишнього та внутрішнього світу, є однією з форм відображення дійсності. В емоціях відображаються певні потреби людини і реалізується їх задоволення, досягнення мети. Емоції поділяють на негативні та позитивні. Розрізняють стенічні негативні емоції, які зумовлюють активну діяльність (гнів, лють, стан афекту, агресії тощо), і астенічні, що знижують активність (страх, горе, смуток, депресія) (мал. 113). До позитивних емоцій належать радість, задоволення, насолода, стан комфорту, відчуття любові та щастя. Є нижчі та вищі емоції. Нижчі емоції — елементарні, пов’язані з органічними потребами людини (голод, спрага, статевий інстинкт, самозбереження тощо). Вищі емоції виникають тільки в людини у зв’язку із задоволенням соціальних потреб (інтелектуальних, моральних, естетичних тощо). Ці складні емоції розвивались на основі свідомості, вони контролюють і гальмують нижчі емоції.

Установлено, що права півкуля порівняно з лівою активніше працює з емоціями, але позитивні емоції пов’язані переважно з лівою півкулею, а негативні — з правою.

Життя людини без емоцій є неможливим. У нормі воно має бути емоційно насиченим і різноманітним, з переживанням позитивних емоцій. Бурхливі негативні емоційні реакції призводять до розвитку різноманітних психічних і соматичних хвороб, завдають шкоди людям, що перебувають поряд. Тому передусім необхідно запобігати розвиткові негативних емоцій.

Мал. 113. Емоції людей

Воля — це свідоме керування емоціями і вчинками, а також спрямування діяльності на здійснення задуманого. Вольовими зусиллями людина може гальмувати дію, якщо вона є недоцільною. Застосовують також спеціальний автотренінг керування емоціями. Проте при тривалих негативних емоційних станах (страх, тривога, смуток, туга) постійне стримування емоцій може призвести до негативних наслідків (психічних чи фізіологічних розладів в організмі).

Є й інші психофізіологічні способи зняття негативних емоцій. Так, досить лише проаналізувати причини негативних емоцій та їхні наслідки, щоб зняти негативний емоційний стан. Сприяють зняттю негативних емоцій зміна оточення і виду діяльності, помірна фізична активність, особливо на природі.

• 1. Дайте визначення поняттю «мова».
• 2. Опишіть функції та структуру свідомості.
• 3. Як ви розумієте поняття «свідомість»?
• 4. Що таке підсвідомість?
• 5. Визначте роль емоцій у нашому житті.
• 6. Яким чином можна проявляти волю?