Кожний орган складається з окремих тканин, але одна з них виконує основну функцію. Так, серце складається з посмугованої м’язової, сполучної та епітеліальної тканин. Однак основною з них є посмугована м’язова тканина, завдяки якій забезпечується головна властивість серця — скорочення. Кожний орган пронизують кровоносні судини та нерви. Орган — це лише частина організму, і тому поза ним він функціонувати не може, тоді як організм може обходитись без деяких органів (так, з однією ниркою організм може функціонувати).

Фізіологічні системи. Для виконання певних функцій органи об’єднані в системи органів: травну дихальну, серцево-судинну, видільну, опорно-рухову, нервову, сенсорні, ендокринну, імунну, репродуктивну. Їх ще називають фізіологічними системами.

Іл. 14. Органи людини

Травна система забезпечує травлення — фізіологічний процес механічної, хімічної та біологічної обробки їжі. Завдяки йому здійснюється перетворення складних поживних речовин на простіші та всмоктування їх у кров і лімфу, а також виведення з організму неперетравлених решток їжі. До цієї системи належать органи травного тракту (ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, кишечник) і травні залози (печінка, підшлункова залоза, слинні залози, залози шлунку і кишечнику), що відкриваються в нього протоками.

Система органів дихання забезпечує надходження з атмосферного повітря в організм кисню, необхідного для процесів життєдіяльності, й виведення з організму газоподібних кінцевих продуктів обміну, головним чином вуглекислого газу та води. Цю систему утворюють органи повітроносних шляхів (носова порожнина, глотка, гортань, трахея і бронхи) та легені.

Серцево-судинна система об’єднує дві системи — кровоносну й лімфатичну, кожна з яких утворена відповідними органами (іл. 15). Завдяки скороченням серця кров безперервно рухається по кровоносних судинах до усіх органів і тканин. Вона забезпечує їх киснем та іншими необхідними для життєдіяльності речовинами.

По лімфатичних судинах також транспортуються поживні речовини та кінцеві продукти життєдіяльності. Цю функцію здійснює лімфа. Крім того, лімфатична система виконує захисну та кровотворну функції.

Видільна система виконує функцію видалення з організму кінцевих продуктів життєдіяльності (сечовини, аміаку тощо) із сечею. До цієї системи належать нирки, сечоводи, сечовий міхур і сечівник.

Опорно-рухова система утворена кістками, їх з’єднаннями та м’язами. Усі кістки, які з’єднані між собою за допомогою різних видів сполучної тканини, утворюють скелет — пасивну частину цієї системи органів, а прикріплені до кісток м’язи — її активну частину. Скелет є опорою для всіх органів і виконує захисну функцію, обмежуючи разом із м’язами порожнини, у яких містяться внутрішні органи. Скелет і м’язи забезпечують різноманітні рухи тіла.

ОРГАН (від грец. organon [органон] — знаряддя, інструмент) — частина організму, що має притаманні лише їй будову, форму, місце розташування і виконує одну або кілька функцій.

СИСТЕМА ОРГАНІВ — сукупність органів людини, що пов’язані анатомічно, функціонально й топографічно, та становлять єдину узгоджено працюючу структуру.

Іл. 15. Структурна схема серцево-судинної системи

Нервова система об’єднує і пов’язує всі клітини й органи в єдине ціле, змінює і регулює їхню діяльність, здійснює зв’язок організму з навколишнім середовищем. Вона визначає складну поведінку й психічну діяльність людини та забезпечує її існування як соціальної істоти. Нервову систему за будовою умовно поділяють на центральну (головний і спинний мозок) і периферичну (нерви, нервові вузли та сплетення).

Сенсорні системи — особливі фізіологічні структури, які сприймають, аналізують і переробляють інформацію про зміни навколишнього середовища та внутрішнього стану організму. Вони забезпечують зв’язок організму з довкіллям. Розрізняють зорову, слухову, смакову, дотикову та нюхову сенсорні системи.

До ендокринної системи належать залози внутрішньої секреції (гіпофіз, вилочкова залоза, щитоподібна залоза тощо). Кожна з них виробляє та виділяє в кров особливі хімічні речовини, що беруть участь у регуляції функцій усіх клітин і тканин організму.

Імунна система забезпечує захист від генетично чужорідних організмів (бактерій, вірусів, грибів тощо), продуктів їхньої життєдіяльності, різноманітних білків, клітин, у тому числі й змінених власних. Вона представлена центральними та периферичними органами (іл. 16).

Іл. 16. Структура імунної системи

Ви, напевно, зауважили, що лімфатичні вузли та лімфоїдні органи одночасно належать до двох систем органів — лімфатичної та імунної. Чому ці системи організовані саме так, довідаємося, опрацьовуючи теми «Транспорт речовин» та «Регуляція функцій організму».

Репродуктивна, або статева, система виконує функції розмноження. Розрізняють жіночу і чоловічу репродуктивні системи. Вони утворені статевими органами, до яких належать: статеві залози, де формуються статеві клітини; статеві шляхи, якими рухаються ці клітини; зовнішні статеві органи, що забезпечують статевий акт.

Усі фізіологічні системи організму людини, взаємодіючи, утворюють цілісну біологічну систему — організм.

Органи людини. Фізіологічні системи організму людини

Рентгенографія, ультразвукова діагностика (УЗД), комп’ютерна томографія створюють тривимірні зображення органів. Застосування цих сучасних методів дослідження дозволяє оцінювати стан органів та організму загалом. Так, тривимірна (3D) УЗД дає об’ємне зображення плода людини. Це підвищує якість діагностики, а батьки можуть побачити майбутню дитину, визначити її стать. Що вам відомо про сучасні методи діагностики організму людини?