Що таке навчання і які його види? Навчання - це пристосувальні (адаптивні) зміни індивідуальної поведінки в результаті попереднього досвіду. Воно базується на психофізіологічних процесах, які постійно відбуваються в головному мозку людини. За допомогою умовних рефлексів навчання робить поведінку людини краще пристосованою до будь-якої зовнішньої ситуації.

Розрізняють такі види навчання: фіксація (імпринтинг), звикання, навчання шляхом «спроб і помилок», приховане (латентне) навчання, осяяння (інсайт). Фіксація, або імпринтинг, - це властивість новонароджених і немовлят під час розвитку аналізаторів фіксувати в пам’яті образи своїх батьків, оточення тощо. Вони не лише запам’ятовують образ матері, поведінку батьків, різні події, але й відтворюють їх. У подальшому ця набута форма поведінки перетворюється на складну умовно-рефлекторну діяльність.

Пригадайте: імпринтинг можна спостерігати серед тварин (наприклад, курчат, каченят, гусенят), у яких після того, як сформується зорова сенсорна система, виникає рефлекс наслідування. Вони закарбовують будь-який об’єкт, який рухається, і починають за ним прямувати, як за матір’ю. Проте такий стан є короткочасним, усього 13-18 годин після вилуплення з яйця.

Звикання - найдавніший і найпоширеніший вид навчання. Звикання відбувається несвідомо. Нервова система через деякий час перестає реагувати на повторювані одноманітні сигнали. Що частіше застосовують певний подразник, то швидше відбувається звикання.

Навчання шляхом «спроб і помилок» детально описав американський психолог Е. Торндайк. Наприклад, щоб навчитися бездоганно плавати, доводиться здійснювати безліч спроб, допускаючи й помилки. Із часом досвіду стає більше та й людина припускається менше помилок.

Приховане, або латентне, навчання спрямоване на задоволення безпосередньої потреби, наприклад у додаткових знаннях. Під час читання науково-популярного журналу або участі в гуртках за інтересами ми отримуємо інформацію, яка, на перший погляд, ніби другорядна, але із часом може мати життєво або професійно важливе значення.

Осяяння, або інсайт, - це вища форма навчання, що базується на здогадці, раптовому розумінні істотного у структурі, ситуації в цілому.

Що таке пам’ять і які її види? Пам’ять - комплекс процесів, які відбуваються в центральній нервовій системі, забезпечуючи накопичення, зберігання та відтворення індивідуального досвіду і досвіду інших людей, почутого чи прочитаного, переживань тощо.

Функціональний стан пам’яті залежить від роботи певних ділянок кори великих півкуль головного мозку, зокрема центрів різних почуттів і ділянок кори, які відповідають за зорову, слухову, рухову пам’ять тощо. Крім того, кора лобової та скроневої часток відповідає за стан пам’яті в цілому. Вважають, що всі відділи кори замкнуті між собою ланцюжками нейронів. Імпульси, що в них циркулюють, зумовлюють зміну біосинтетичної активності нервових клітин, що приводить до утворення біологічно активних речовин - «носіїв пам’яті». Для того щоб інформація відкладалася в пам’яті, потрібно її повторювати.

Як ми запам’ятовуємо? Запам’ятовування - це закріплення в пам’яті певних знань. Розрізняють запам’ятовування механічне й осмислене, мимовільне і довільне.

Механічне запам’ятовування ґрунтується на повторюванні матеріалу без його осмислення. Воно потребує значних зусиль і багато часу. За такого способу запам’ятовування знання в пам’яті тримаються недовго і пригадати їх у потрібний момент дуже важко.

Осмислене запам’ятовування відбувається тоді, коли людина усвідомлює прочитане, намагається зрозуміти, про що йдеться, і запам’ятати суть навчального матеріалу.

Мимовільне запам’ятовування відбувається тоді, коли людина не ставить перед собою мети щось запам’ятати (наприклад, цікаві незвичайні факти чи об’єкти).

Довільне запам’ятовування потребує певних вольових зусиль з боку людини.

Усе, із чим людина стикається у повсякденному житті, не зникає безслідно, а зберігається в мозку у вигляді пам’ятних слідів. Процес запам’ятовування можна поділити на етапи, які відрізняються тривалістю збереження інформації (мал. 177).

Перший етап — сенсорна пам’ять - триває мілісекунди. За цей час людина утримує інформацію на рівні сенсорних систем (зорової, слухової тощо). Вищі відділи мозку сприймають сигнали, що надійшли з довкілля. Якщо цього не відбувається, то менше ніж за секунду ці сліди стираються, і сенсорна пам’ять заповнюється новими сигналами.

Другий етап - короткочасна пам’ять - триває від кількох секунд до кількох хвилин. Цей час потрібний для розв’язання миттєвих задач. Якщо інформація не повторюється, вона зникає з пам’яті, не залишаючи відчутних слідів. Установлено, що мозок людини одночасно може переробити і запам’ятати лише певний обсяг інформації. Він становить 7+2 інформаційних сигнали (слова, предмети, символи тощо). Наприклад, ми легко запам’ятовуємо номер телефону, який зазвичай не перевищує семи цифр.

Мал. 177. Графік тривалості різних видів пам’яті. Задання. За графіком поясніть, як змінюється тривалість різних видів пам’яті. Проілюструйте це власними прикладами

Важлива для людини інформація з короткочасної пам’яті переводиться в довготривалу. Це процес об’єднання слідів пам’яті.

Третій етап - довготривала пам’ять - забезпечує тривале збереження знань, образів, переживань, які запам’ятовуються після багаторазового їхнього повторення і відтворення. Це глибинна пам’ять, що зберігає найважливіше і найпотрібніше. Інформація, яка потрапила в довготривалу пам’ять, може зберігатися годинами, днями, місяцями, роками і навіть протягом життя людини. Особливо міцно закладено в пам’яті події, що відбулися під впливом сильних емоцій.

Отже, у пам’яті відкладається тільки частина отриманої інформації - тривалий час зберігаються основні поняття, узагальнення, а також важлива особиста інформація. Більшість інформації забувається, що оберігає мозок від перевантаження.

Інформацію в довготривалій пам’яті можна класифікувати на процедурну та декларативну пам’ять. Процедурна пам’ять - це пам’ять на дії (що і як потрібно робити). У ній найчастіше задіяні різні сенсорні (зорові, слухові, нюхові тощо) та рухові центри мозку.

Декларативна пам’ять - це запам’ятовування об’єктів, подій, епізодів, облич, місць тощо. Формування декларативної пам’яті пов’язане з діяльністю внутрішньої поверхні скроневих часток великих півкуль, включно з підкірковими структурами.

За характером психічної активності, що переважає в діяльності, розрізняють такі види пам’яті: рухова (моторна), емоційна, образна, словесно-логічна (змістова) (мал. 178).

Рухова, або моторна, пам’ять - це запам’ятовування і відтворення рухів. Є основою рухових навичок і звичайних рухів, а також формування різних практичних дій і трудових навичок. Завдяки цій пам’яті ми здатні виконувати найскладніші рухи: танцювати, писати, віртуозно грати на музичних інструментах тощо.

Мал. 178. Види пам’яті за характером цілей діяльності. Завдання. Поясніть значення для людини цих видів пам’яті

Образна пам’ять - це збереження в пам’яті та відтворення колись сприйнятого життєво важливого об’єкта, його просторового розташування, кольору, звуків тощо. Вона пов’язана з певною сенсорною системою, тому виокремлюють зорову, слухову, смакову, нюхову образну пам’ять. Ці різновиди пам’яті мають значення у найрізноманітніших галузях людської діяльності (наведіть приклади).

Емоційна пам’ять зберігає пережиті емоції.

Словесно-логічна, або змістова, пам’ять - це запам’ятовування і зберігання в пам’яті, а потім відтворення прочитаних або почутих думок у словесній формі.

Виділяють також природжену (видову) та набуту пам’ять. Природжена пам’ять проявляється у вигляді безумовних рефлексів, інстинктів, характерних для всіх людей. Набута (індивідуальна) пам’ять формується в результаті навчання. Її механізми забезпечують зберігання та відтворення інформації, набутої протягом життя. Саме цей вид пам’яті має величезне значення для поведінки людини. Без здатності накопичувати, зберігати й відтворювати інформацію не можна було б планувати та здійснювати доцільні дії, здобувати нові знання.

Звичайно, різні види пам’яті тісно пов’язані між собою.

Лабораторне дослідження різних видів пам’яті

Обладнання: набір карток з різними малюнками, геометричними фігурами, цифрами, словами, аркуші чистого паперу.

Завдання 1. Дослідіть короткочасну пам’ять.

1. Розгляньте упродовж 2 хв предмети, зображені на картці.

2. Виокремте і спробуйте запам’ятати 10 з них.

3. Відразу відтворіть ці предмети в пам’яті й запишіть у тій послідовності, у якій їх зображено на картці. Зробіть висновки.

Завдання 2. Дослідіть довготривалу пам’ять.

1. Упродовж 2 хв вивчіть розташування геометричних фігур, зображених на картці.

2. Закрийте картку і через 15 хв спробуйте відтворити (замалюйте) фігури, які ви запам’ятали, у тому самому порядку. Зробіть висновки.

Завдання 3. Дослідіть механічну пам’ять.

1. Розгляньте упродовж 30 с числа, зображені на картці у вигляді таблиці.

2. Прикрийте частину таблиці аркушем паперу. Запишіть у порожніх комірках числа, які ви запам’ятали. Зробіть висновки.

Завдання 4. Дослідіть логічно-смислову пам’ять.

1. Уважно прочитайте десять пар запропонованих слів.

2. Упродовж 30 с запишіть по пам’яті пропоновані пари слів, прикривши текст аркушем паперу. Зробіть висновки з отриманих результатів.

Як ми відтворюємо (згадуємо) запам’ятоване? Відтворення - це процес пригадування певних знань і викладення їх у логічній послідовності. Воно пов’язане з використанням пам’ятних слідів. Як і запам’ятовування, відтворення може бути мимовільним і довільним. Поштовх до мимовільного відтворення може бути незначним. Достатньо згадати, як ви пішли в перший клас, і відразу із цією подією виникне низка спогадів.

Для довільного відтворення потрібні вольові зусилля з боку людини, її бажання згадати щось конкретне. Наприклад, ви хочете пригадати матеріал, який вивчали на попередньому уроці. Пригадування значною мірою залежить від того, як інформація заклалася в пам’ять. Якщо учень добре засвоїв матеріал, то й пригадує його легко, якщо погано - на пригадування витрачається багато зусиль.

Ключові терміни і поняття: навчання, пам’ять, запам’ятовування, відтворення.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Дайте відповідь на запитання

1. Що таке пам’ять? Яке значення вона має в житті людини? 2. Які основні характеристики пам’яті? 3. Що таке запам’ятовування? Які основні умови механічного й осмисленого запам’ятовування? Яку перевагу має осмислене запам’ятовування? 4. Як зберігається інформація в пам’яті людини? Які є види збереження інформації в пам’яті? 5. Які особливості довготривалої пам’яті?

Виберіть одну правильну відповідь

1. Виберіть вид пам’яті, яка забезпечує запам’ятовування, зберігання та відтворення рухів: а) моторна; б) емоційна; в) образна; г) змістова.

2. Виберіть вид пам’яті, яка забезпечує запам’ятовування, збереження та відтворення почуттів: а) моторна; б) емоційна; в) образна; г) змістова.

3. Виберіть вид пам’яті, яка забезпечує запам’ятовування, зберігання та відтворення прочитаного: а) моторна; б) емоційна; в) образна; г) змістова.

Обговоріть у групах. Розкрийте види пам’яті за характером цілей діяльності (мимовільна і довільна); за характером психічної активності, що переважає в діяльності (рухова, емоційна, словесна (смислова), образна); за тривалістю зберігання і закріплення матеріалу (сенсорна, короткочасна, довготривала).

Поміркуйте. Чому вірш, який ми вивчали в початковій школі, запам’ятовується на все життя?