Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини — основна властивість живого
- 25-11-2021, 23:08
- 506
8 Клас , Біологія 8 клас Соболь (нова програма)
§ 5. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ — ОСНОВНА ВЛАСТИВІСТЬ ЖИВОГО
Основні поняття й ключові терміни: ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ. Асиміляція. Дисиміляція.
Пригадайте!
Що таке біологічна система?
Цікаво знати
Годинник зроблений із декількох десятків деталей, автомобіль - з декількох сотень, сучасний комп’ютер - з декількох десятків тисяч. А людина? Важко повірити, але це факт: в організмі новонародженої дитини міститься близько 2 трильйонів клітин, а організм кожної дорослої людина складається більш ніж із 60-100 трильйонів клітин. Яка основна властивість організму людини забезпечить їхню життєдіяльність?
ЗМІСТ
У чому полягає сутність обміну речовин та перетворення енергії в організмі людини?
Організм людини є відкритою біологічною системою, оскільки між організмом і довкіллям постійно відбувається обмін речовин та енергії.
Обмін речовин й енергії в організмі здійснюється завдяки сукупності фізіологічних функцій - взаємопов’язаних процесів дихання, травлення, виділення, транспорту речовин тощо. З обміном речовин й енергії пов’язані й усі інші властивості організму, якими є подразливість, ріст, розвиток, адаптивність та ін.
Основа будь-яких фізіологічних функцій - перетворення речовин та енергії, які відбуваються в клітинах. Поживні речовини, що надходять в організм, потрапляють до клітин і вступають у хімічні реакції розпаду, обміну, заміщення, сполучення, окиснення, відновлення. Ці хімічні перетворення речовин супроводжуються фізичними процесами перетворення енергії. Хімічна енергія сполук після їхнього розпаду може перетворюватися в механічну енергію скорочення м’язів, електричну енергію імпульсів для діяльності нервової системи, променеву енергію теплового випромінювання. Частина звільненої енергії використовується клітинами для утворення власних речовин, необхідних для розмноження, росту, оновлення органел, регенерації тканин тощо. Інша частина енергії перетворюється в теплоту, що її організм виділяє в навколишнє середовище.
Під час обміну речовин та перетворення енергії в організмі людини здійснюється низка функцій, а саме: 1) пластична (забезпечення потреб організму в речовинах); 2) енергетична (забезпечення потреб організму в енергії); 3) гомеостатична (підтримання сталості внутрішніх умов для життєдіяльності організму).
Отже, ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ - сукупність фізіологічних, хімічних та фізичних перетворень речовин і енергії в організмі від часу їх надходження з навколишнього середовища до виділення продуктів розпаду й тепла.
Які етапи обміну речовин й енергії виділяють в організмі?
Хімічні речовини та енергія їх хімічних зв’язків потрапляють до організму людини через травну систему. Прості сполуки та малі за розмірами молекули всмоктуються й одразу потрапляють у кров. А складні органічні речовини зазнають фізичних й хімічних перетворень, у результаті яких розпадаються на прості сполуки: білки розщепляються на амінокислоти, жири - на жирні кислоти й спирти, вуглеводи - на моносахариди. Ці речовини всмоктуються в кров чи лімфу й переносяться до клітин.
Усередині клітин відбувається другий етап обміну речовин та енергії - внутрішньоклітинний, або проміжний. Основою цього етапу є дві групи процесів:
• процеси синтезу - утворення складних органічних сполук із простих, на які затрачається енергія (асиміляція);
• процеси розпаду - перетворення складних органічних сполук на прості, під час яких енергія виділяється (дисиміляція).
Асиміляція і дисиміляція відбуваються водночас і взаємопов’язані між собою. У результаті розщеплення речовин звільняється енергія, яка затрачається на синтез сполук.
Процеси синтезу не завжди врівноважені з процесами розпаду. Так, в організмі, що росте, переважають процеси синтезу, завдяки чому забезпечується ріст організму. Під час інтенсивної фізичної роботи та в старості переважають процеси розпаду.
Продукти обміну речовин виділяються в тканинну рідину і потім у кров та лімфу, які й транспортують їх до певних органів (печінки, легенів, нирок, шкіри, травного каналу) для видалення з організму.
Отже, в організмі людини відбуваються три основні етапи обміну речовин та перетворення енергії: 1) надходження речовин та енергії в організм; 2) внутрішньоклітинний обмін; 3) виділення речовин і енергії з організму.
Від чого залежить інтенсивність обміну речовин та перетворення енергії?
Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини відбуваються не завжди однаково. У здорової людини це пов’язано з віком, фізичним станом організму, статтю, масою тіла тощо. Так, із віком інтенсивність обміну знижується на 7-10 % кожні десять років, досягаючи в старості свого мінімуму, а простуда чи травми активізують обмінні процеси. Інтенсивність обміну речовин в організмі людини визначається харчовими й енергетичними потребами, що залежать від низки таких чинників.
1. Добові та сезонні зміни в природі, що зумовлюють ритмічність процесів обміну. Так вранці інтенсивність обміну речовин зростає, а вночі знижується, навесні та раннім літом обмін речовин підвищується.
2. Фізичне та розумове навантаження. Інтенсивність обміну речовин і перетворення енергії зростають за умов навантаження тому, що змінюються активність і кількість клітин, які реагують на ці зміни. Найбільший рівень обміну спостерігається в головному мозку, печінці та скелетних м’язах.
3. Споживання їжі. Під час прийому їжі інтенсивність обміну речовин зростає, що пов’язано з травною активністю клітин та органів. Цей ефект у фізіології називають специфічним динамічним упливом їжі.
4. Температура навколишнього середовища. Інтенсивність обміну речовин і перетворення енергії зростає у разі відхилень від температурної норми. Помітним є зростання інтенсивності зі зниженням температури.
Отже, обмін речовин та перетворення енергії в різних клітинах, тканинах, органах та організмах може відбуватися з різною інтенсивністю, що визначається потребами організму та умовами середовища.
ДІЯЛЬНІСТЬ
Навчаємося пізнавати
Дослідницький практикум
САМОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СПІВВІДНОШЕННЯМ МАСИ Й ЗРОСТУ ТІЛА
Мета: дослідити відповідність між масою тіла й зростом людини та вміти оцінювати ступінь цієї відповідності з використанням методу показників.
Обладнання: ваги, ростомір.
Хід роботи
I. Визначення росту й маси свого тіла. Поміряйте зріст, виміряйте масу та порівняйте свої показники зі стандартними показниками таблиць для хлопців та дівчат.
II. Визначення індексу маси тіла (ІМТ) (індекс Кетеле).
Визначаємо індекс: ІМТ = М (кг) / P2 (м) (дорівнює масі тіла в кілограмах, поділеній на зріст у квадраті в метрах). Ідеальна маса тіла дорослої людини коливається в межах ІМТ від 20 до 25 кг/м2. Якщо показники менші, то можна говорити про недостатню масу, якщо більші - про надлишкову масу.
Примітка. ІМТ для дорослих і для дітей обчислюють по-різному. Додатковими параметрами при визначенні індексу стають вік і стать дитини. Нормальний ІМТ у дітей менший, ніж у дорослих - від 15 до 18,5 років залежно від віку. Це пов’язано з різними пропорціями тіла в дітей і дорослих.
Біологія + Хімія
Закон збереження маси речовини Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765) пов’язував із законом збереження енергії і розглядав їх як загальний закон природи - закон збереження маси та енергії. По суті, це - універсальний закон, але, як правило, його поділяють на дві частини. Хімія має справу із законом збереження маси, а фізика - із законом збереження енергії. Як формулюються ці закони? Наведіть докази, що ці закони діють і в організмі людини.
РЕЗУЛЬТАТ
Коментарі (0)