§ 60. ІМУНІТЕТ

Основні поняття й ключові терміни: ІМУНІТЕТ. Неспецифічний імунітет. Специфічний імунітет. ІМУННА ВІДПОВІДЬ.

Пригадайте!

Що таке імунна система?

Знайомтеся!

Український науковець Ілля Мечников (1845-1916) та німецький учений Пауль Ерліх (1854-1915) стали в 1908 році лауреатами Нобелівської премії з фізіології й медицини за дослідження, пов’язані з імунітетом. І. Мечником вважав, що захисну функцію організму здійснюють лейкоцити, а П. Ерліх доводив, що захист забезпечують хімічні речовини. Ці погляди зробили науковців непримиренними противниками. Але, як з’ясувалося, в організмі людини захисну функцію виконують і клітини, і речовини.

ЗМІСТ

Які є форми імунітету?

ІМУНІТЕТ (лат. immunitas - звільнення від будь-чого) - здатність організму розпізнавати чужорідний матеріал та мобілізувати клітини й речовини на швидке його видалення. В організмі людини розрізняють дві форми імунітету: неспецифічний та специфічний імунітет.

Неспецифічний імунітет - це імунітет, який здійснюється речовинами та клітинами на всі чужі білки та мікроорганізми, незалежно від їхньої природи. Ця форма імунітету має видовий спадковий характер і забезпечує захист організму на ранніх етапах життя людини. Проявами неспецифічного гуморального імунітету є захисні впливи хлоридної кислоти, жовчі, молочної кислоти, лізоциму слини й сліз, а також інтерферонів. До неспецифічного клітинного імунітету належать захисні функції лейкоцитів, відкриті І. І. Мечниковим. Процес поглинання та перетравлення лейкоцитами мікроорганізмів називають фагоцитозом, а клітини - фагоцитами. Найбільшу фагоцитозну активність виявляють такі різновиди лейкоцитів, як моноцити та нейтрофіли. Нещодавно було відкрито ще один вид клітин - NK-лімфоцити (natural killers), здатних знищувати пухлинні та заражені вірусами клітини.

Іл. 122. Фагоцит пожирає бактерію

Специфічний імунітет - це імунітет, який здійснюється імунокомпетентними речовинами та клітинами, що діють і знищують тільки певний вид чужих білків чи мікроорганізмів. Цей вид імунітету формується лише після взаємодії з чужорідним антигеном. Специфічний імунітет має індивідуальний набутий характер. Його забезпечують Т-лімфоцити (клітинний імунітет) та антитіла В-лімфоцитів (гуморальний імунітет).

Т-лімфоцити утворюються в тимусі, тому їх назвали Т-лімфоцитами. Зустрівшись з антигенами, вони «запам’ятовують» їхню будову й починають ділитися. Антигени — це чужорідні білкові речовини, що, потрапляючи в організм, викликають утворення специфічних антитіл. Більша частина новоутворених Т-лімфоцитів вступає в реакцію з антигеном і за допомогою білка перфорину знищує його. Інша ж частина продовжує циркулювати з кров’ю. У разі повторного контакту з таким самим антигеном вони дають велику кількість Т-лімфоцитів, які й знищують антиген.

В-лімфоцити, що утворюються в кістковому мозку, виробляють антитіла. Антитіла - це білкові речовини, синтезовані організмом у відповідь на чужорідні білки. Усі антитіла людини - це імуноглобуліни, які забезпечують захист, зв’язуючи антигени. При першому контакті В-лімфоцита з антигеном здійснюються «запам’ятовування» антигену й поділ клітин. Більша частина утворених В-лімфоцитів осідає в лімфоїдній системі організму й перетворюється на плазмоцити, які продукують антитіла. Решта В-лімфоцитів виходять у кров і стає В-лімфоцитами імунологічної пам’яті.

Отже, у здійсненні неспецифічного й специфічного імунітету беруть участь речовини, забезпечуючи гуморальний імунітет, та клітини, які здійснюють клітинний імунітет.

Як відбувається імунна відповідь?

ІМУННА ВІДПОВІДЬ - сукупність реакцій, що виникають в організмі у відповідь на чужорідний матеріал. Імунна відповідь розвивається внаслідок здійснення цілого комплексу імунних реакцій, які відбуваються в тісному взаємозв’язку. Найбільш вивченими є реакції поглинання й перетравлення (реакції фагоцитозу), реакції склеювання за участю антитіл (реакції аглютинації) та реакції розщеплення клітин (реакції лізису). Ці реакції є основою різних форм імунної відповіді.

Клітинний імунітет - імунна відповідь, зумовлена зростанням кількості клітин, здатних до реагування на даний антиген. Після розпізнавання чужого антигена Т-лімфоцити диференціюються, розмножуються й забезпечують клітинні імунні реакції: знищення чужих клітин впорскуванням білка (Т-кілери), регуляцію імунної відповіді (Т-індуктори, Т-супресори), взаємодію з В-лімфоцитами й синтез цитокінів (Т-хелпери), поглинання речовин і клітин та їхнє перетравлення (фагоцити) та ін.

Гуморальний імунітет - імунна відповідь, зумовлена утворенням речовин в організмі. При контакті з антигеном утворюються В-лімфоцити, які синтезують специфічні антитіла і виділяють їх в кров або тканинну рідину. У рідинах антитіла зв’язуються з антигенами для захоплення цих комплексів фагоцитами або приєднуються до токсинів для нейтралізації їхньої шкідливої дії. Клітини здорового організму утворюють інтерферони - захисні сполуки, завдяки яким виникає несприйнятливість до вірусів.

Імунологічна пам’ять - імунна відповідь у вигляді утворення довгоживучих Т- і В-клітин пам’яті, які при повторній зустрічі з антигеном здатні до швидкої й сильної відповіді. Наприклад, завдяки цим клітинам організм людини зберігає імунну пам’ять на антигени правця до 10 років.

Імунологічна толерантність — вибіркова відсутність відповіді на даний антиген при повторній зустрічі. Так, при вагітності розвивається імунологічна толерантність матері у ставленні до ембріона й плаценти. Порушення цієї властивості до власних антигенів призводить до розвитку автоімунних захворювань.

Отже, основними формами імунної відповіді організму людини є клітинний та гуморальний імунітети, імунологічна пам'ять та імунологічна толерантність.

Які особливості видів імунітету?

Розрізняють природний і штучний імунітети. За природного вродженого імунітету антитіла в організмі присутні з дня народження, тобто успадковані від батьків. Природний набутий імунітет виробляється в процесі життя після перенесення інфекційних захворювань. Перехворівши на коклюш, кір, вітряну віспу, людина зазвичай не хворіє на ці хвороби повторно. Для запобігання захворюванню на інфекційні хвороби та їхнього лікування виробляють штучний імунітет. Активний штучний імунітет виникає внаслідок профілактичного щеплення (вакцинації) - введення в організм вакцини (ослабленої або вбитої культури мікроорганізмів), на дію якої виробляються антитіла, як і при перенесенні хвороби. Наприклад, після щеплення організм людини успішно протистоїть таким хворобам, як дифтерія, туберкульоз, поліомієліт та інші. Активний імунітет триває багато років. Пасивний штучний імунітет виникає після лікувального щеплення - введення в організм сироватки, яка містить готові антитіла. Її вводять тоді, коли потрібна негайна допомога. При введенні лікувальних сироваток антитіла в організмі не утворюються. Такий імунітет діє недовго - кілька місяців. Лікувальну сироватку одержують з плазми крові тварини або людини, які перехворіли на відповідну інфекційну хворобу.На жаль, імунітет утворюється не до всіх хвороб. На такі хвороби, як ангіна, бронхіт люди можуть хворіти багато разів.

Отже, розрізняють природний вроджений, природний набутий, штучний активний та штучний пасивний види імунітету.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Самостійна робота з таблицею

Порівняйте за допомогою таблиці неспецифічний та специфічний імунітет і знайдіть подібності та відмінності.

Завдання на застосування знань

Зіставте види імунітету з їхньою характеристикою.

Біологія + Хімія

Лізоцим відкрив та описав англійський мікробіолог Александр Флемінг (1881-1955) у 1922 році. Він виявляв лізоцим усюди й практично в усіх живих організмах: у порожнині рота людини й тварини в складі слини, в ікрі щуки, у жіночому молоці, у стеблах і листках тюльпанів, жовтецю, кропиви, півонії та ін. Але найбагатшим джерелом лізоциму виявився яєчний білок. Він виявив лізоцим і всередині лейкоцитів. Який механізм дії лізоцима проти бактерій?

Біологія + Психологія

Щоб досягти успіху в житті, не затрачати сил на конфлікти, кожному доцільно сформувати в собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно: а) бути готовими до того, що всі люди різні - не кращі й гірші, а просто різні; б) навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається; в) цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання; г) зберігати «власне обличчя», знайти себе й за будь-яких обставин залишатися собою.

Міжнародний день толерантності відзначаємо 16 листопада. Що ж таке толерантність у психології?

РЕЗУЛЬТАТ

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 8 клас Соболь (нова програма)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)