Травні процеси в ротовій порожнині

У ротовій порожнині (мал. 8.1) розпочинається процес травлення: їжа подрібнюється й обробляється слиною. Щоб слина добре обробила їжу, слід те, що ми їмо, ретельно пережовувати. Слина зволожує їжу, а її фермент амілаза розщеплює вуглеводи на складові. Також до складу слини входять лізоцим, який знезаражує їжу, та муцин, що забезпечує формування харчової грудки.

Мал. 8.1. Ротова порожнина та стравохід

Як ви вже знаєте, у ротовій порожнині їжа перетирається й подрібнюється зубами. Після жування й перемішування за допомогою язика вона перетворюється на харчову грудку, яка далі просувається травною системою завдяки скороченням непосмугованих м’язів у стінках травного тракту.

Після подрібнення їжі та обробки її слиною відбувається ковтання. Ковтання — це сукупність рухів м’язів ротової порожнини, глотки і стравоходу, які забезпечують переміщення їжі з ротової порожнини через глотку і стравохід до шлунка.

Травні процеси у шлунку

У шлунку (мал. 8.2) їжа обробляється шлунковим соком — рідиною, яку виділяють залози шлунка (власні, кардіальні та пілоричні). До його складу входить хлоридна кислота, тому він має кислу реакцію. Окрім кислоти, шлункові залози виділяють ферменти, які беруть участь у розщепленні білків, — ренін і пепсин, — та ліпазу, яка розщеплює жири в дітей.

Мал. 8.2. Шлунок

Поки шлунковий сік просочує їжу, усередині харчової грудки середовище залишається лужним, тому там ще якийсь час триває процес розщеплення вуглеводів за допомогою амілази слини.

М’язи у стінках шлунка повільно скорочуються і перемішують його вміст. Відтак частково перетравлена їжа порціями переміщується в кишечник.

Травні процеси в тонкій кишці

Тонка кишка має всередині лужне середовище, у якому (мал. 8.6, с. 34) завершується процес розщеплення речовин і відбувається всмоктування продуктів розщеплення. У цей відділ надходять сік із підшлункової залози (мал. 8.3), що містить багато травних ферментів, і жовч із печінки (мал. 8.4). Також багато речовин (ферментів, слизу тощо) виділяють залози в стінках самого кишечника.

Мал. 8.3. Підшлункова залоза

Мал. 8.4. Печінка

Ферменти амілаза, мальтаза, лактаза, сахараза розщеплюють вуглеводи, а трипсин і хімотрипсин — білки. Жовч, яка виробляється печінкою й містить солі жовчних кислот, потрібна для емульгації жирів — процесу подрібнення їх на дуже маленькі крапельки. Емульговані жири розщеплює фермент ліпаза, продукти процесу травлення всмоктуються ворсинками кишечника в лімфатичний капіляр.

Багато молекул ферментів закріплені на поверхні клітин тонкого кишечника, що не дає їм змоги рухатися разом із їжею і швидко виводитися з організму. Щоб у роботі кишечника було задіяно якомога більше ферментів, площа поверхні його стінок збільшується за рахунок великої кількості ворсинок (мал. 8.5). Окрім того, наявність ворсинок значно прискорює всмоктування продуктів травлення стінками кишечника.

Мал. 8.5. Будова стінки тонкого кишечника, яка вкрита ворсинками

Усмоктування є складним процесом. Усередині ворсинок кишечника розташовані кровоносні та лімфатичні капіляри, які відділені від порожнини кишечника лише двома шарами клітин. Ці клітини активно працюють та пропускають продукти травлення лише в один бік — до капіляра. Продукти розщеплення білків (амінокислоти) і вуглеводів (глюкоза) усмоктуються ворсинками кишечника.

Таким чином, біля стінки кишечника відбувається травлення дрібних частинок їжі, які потрапляють у простір між ворсинками, більші ж частинки перетравлюються в порожнині кишечника.

Рух умісту тонкої кишки забезпечують його м’язи. У цьому відділі є два шари м’язів — повздовжній і циркулярний. Їхнє скорочення переміщує грудку їжі від початку до кінця тонкої кишки. Крім того, рухи цих м’язів забезпечують перемішування вмісту кишечника, що сприяє процесу травлення і всмоктуванню продуктів травлення.

Травні процеси в товстій кишці

У товстій кишці (мал. 8.6) накопичуються речовини, які не були засвоєні в тонкому кишечнику. У цьому відділі травної системи завершується їхня обробка, відтак усмоктуються ті речовини, які організм іще може використати. Передусім це вода, яка міститься в їжі, і та, що утворюється внаслідок реакцій травлення.

Мал. 8.6. Кишечник

Значну роль у роботі товстої кишки відіграють симбіотичні мікроорганізми, такі як кишкова паличка. Вони формують кишечну мікробіоту і розщеплюють низку речовин, що не піддаються дії ферментів травної системи. Крім того, мікробіота кишечника виробляє цілу низку необхідних нам сполук. Так, саме мікроорганізми є головними постачальниками вітамінів В12 та К. До того ж вони перешкоджають розвитку хвороботворних бактерій та інших шкідливих організмів.

• Найдовшою частиною травної системи є тонка кишка. У дорослої людини її довжина може сягати 4,5-5 м. Товста кишка має довжину лише 1,5-2 м.

• На межі тонкої й товстої кишки розташований невеликий сліпий відросток — апендикс. У наших предків він брав активну участь у процесах травлення. А в сучасної людини його функція змінилася: зараз він бере участь у роботі імунної системи. Запалення цього відростка відоме під назвою «апендицит».

• Маса мікроорганізмів кишечника людини може становити від 1 до 3 кг.

Травна система має кілька ділянок. На кожній із них відбуваються різноманітні процеси, які дозволяють організму ефективно здійснювати травлення й забезпечувати його необхідними речовинами. Основою всіх процесів травлення є реакції за участю ферментів. Значну роль у роботі травної системи відіграють симбіотичні мікроорганізми, які живуть у кишечнику людини.