Як регулюється дихання

Дихальний центр, який контролює роботу дихальної системи людини, розміщений у довгастому мозку. Від нього надходять сигнали до м’язів, які забезпечують дихальні рухи (мал. 13.1). На роботу самого дихального центру можуть впливати як нервові сигнали, так і деякі речовини.

Мал. 13.1. Схема регуляції дихання

Чутливі клітини (рецептори) дихального центру реагують на вміст вуглекислого газу в крові. Якщо його забагато, то центр подає сигнал для збільшення частоти дихання. Під час раптового потрапляння в холодну воду або вдихання людиною дуже пахучих речовин сигнали від інших ділянок мозку змушують дихальний центр віддати наказ для здійснення затримки дихання. Це рефлекторна дія, яка відбувається без участі свідомості. Вона потрібна для того, щоб перешкодити воді або агресивним речовинам у повітрі проникнути в легені.

Рефлекторними діями є також такі рефлекси дихальної системи, як чхання та кашель. Чхання виникає в разі слабкого подразнення слизової оболонки носоглотки, а кашель — у разі подразнення гортані, трахеї або бронхів. Обидва ці рефлекси пов’язані з різким скороченням м’язів і швидким видихом. Вони є захисними і спрямовані на видалення сторонніх речовин або предметів із дихальних шляхів. Регуляція дихання також може здійснюватися свідомо або під упливом гормонів.

Основні функціональні показники дихальної системи

У різних людей властивості дихальних систем різняться. Причиною цього є спадковість і розбіжності у способі життя. Постійні навантаження і вправи сприяють розвитку органів дихання і підвищують ефективність їхньої роботи. Для оцінки стану дихальної системи людини використовують спеціальні функціональні показники. Ці показники дозволяють оцінити як стан здоров’я людини в цілому, так і стан її дихальної системи зокрема.

Що це за показники, дізнайтеся з таблиці.

Функціональні показники дихальної системи

Регуляцію роботи дихальної системи забезпечує дихальний центр, який розташований у довгастому мозку. Вона здійснюється за допомогою як нервових імпульсів, так і речовин, які переносяться кров’ю. Для оцінки стану органів дихальної системи застосовують функціональні показники, такі як, наприклад, життєва ємність легень.