Войти
Закрыть

М’язи

8 Клас

М’язи в організмі людини можуть входити не тільки до опорно-рухової системи (посмуговані м’язи), але й до складу внутрішніх органів, наприклад шлунка, кишечника, матки (непосмуговані м’язи). М’язи опорно-рухової системи можна розділити на кілька груп, які відрізняються за особливостями будови й функціями (мал. 27.1). Більшість із них є скелетними: вони своїми кінцями прикріплюються до кісток і забезпечують їхній рух. Із різновидами м’язів ознайомтеся, опрацювавши таблицю і мал. 27.2. Жувальні м’язи голови приєднуються до нижньої щелепи й забезпечують її рухи відносно верхньої щелепи. Переміщення нижньої щелепи назад-уперед і в обидва боки дозволяє людині пережовувати їжу, яка при цьому перетирається зубами. Мімічні м’язи зазвичай прикріплюються одним кінцем до кісток черепа, а іншим — до певної ділянки шкіри. Це дозволяє людині рухати ділянки шкіри відносно одна одної. Винятком є коловий м’яз рота і м’яз сміху, які до кісток не прикріплюються. Мімічні м’язи забезпечують вираження емоцій людиною. Різновиди м'язів М’язи поділяють на різні групи за формою, розміром або функціями, які вони виконують (мал. 27.3). Окрім того, вони можуть прикріплюватися до кісток або інших органів у кількох місцях (мати кілька головок). У більшості м’язів виділяють одне черевце і дві головки....
0 Переглянути

Кістки і хрящі

8 Клас

До складу кісток входять органічні та неорганічні речовини. За особливостями будови кістки поділяють на кілька груп: трубчасті, короткі, плоскі та змішані. Середня частина трубчастих (або довгих) кісток (мал. 26.1) називається діафізом і містить порожнину, у якій розташований жовтий кістковий мозок, представлений в основному жировою тканиною. Стінки цієї частини кістки утворені дуже щільною компактною речовиною. Кінці трубчастих кісток — епіфізи — не містять порожнин і утворені губчастою речовиною. Ця речовина має нещільну будову з великою кількістю дрібних порожнин, у яких розташовані клітини червоного кісткового мозку, що містить стовбурові клітини — попередники формених елементів крові. Трубчастими кістками є плечова, променева, стегнова, гомілкова. Короткі кістки складаються переважно з губчастої речовини й містять червоний кістковий мозок. До них належать кістки зап’ястка, плесна, стопи. Плоскі кістки, як і короткі, утворені губчастою речовиною та, відповідно, теж містять червоний кістковий мозок, але вони більші за розміром і мають плоску форму. Це кістки черепа, лопатки, грудина. Певні кістки, наприклад хребці й деякі кістки черепа, складаються з кількох частин, різних за будовою, тому їх називають змішаними. Такими кістками є нижня щелепа, скроневі кістки тощо. Ріст кісток у товщину забезпечується окістям, яке покриває кістку зверху. У довжину кістки ростуть завдяки хрящовим прошаркам, які є в них усередині. З'єднання кісток З’єднання кісток можуть мати різний ступінь рухливості. Рухомі з’єднання кісток називають суглобами, а нерухомі — швами. Які ж особливості різних типів з’єднань кісток, дивіться в таблиці....
0 Переглянути

Опорно-рухова система

8 Клас

Опорно-рухова система людини складається зі скелета і м’язів. Основу скелета людини становлять хрящова та кісткова тканини, а м’язи утворені м’язовою тканиною. Хрящова тканина побудована з клітин хондробластів, що занурені в пружну міжклітинну речовину — хондрин. Ця речовина містить волокна, що складаються з білка колагену. Кісткова тканина утворена з клітин остеобластів, які занурені у звапнілу міжклітинну речовину, 30 % якої складають органічні сполуки, в основному колагенові волокна, а 70 % — неорганічні речовини. М’язова тканина складається з м’язових клітин, які в посмугованій м’язовій тканині утворюють симпласт (м’язові волокна). Навіщо потрібна опорно-рухова система Основними функціями опорно-рухової системи є захисна, опорна й рухова. Функцію захисту виконують окремі частини скелета: наприклад, череп захищає від механічних пошкоджень мозок, ребра — серце й легені тощо. М’язи також захищають внутрішні органи, особливо в тих місцях, де немає кісток скелета. Скелет є жорсткою опорою, яка слугує каркасом тіла, допомагає йому зберігати певну форму та полегшує пересування. До скелета також прикріплюються внутрішні органи і, звичайно, м’язи. Рухова функція опорно-рухової системи виконується в результаті взаємодії елементів скелета і м’язів. Під час скорочення м’язів частини скелета працюють, як важелі, що дозволяє людині робити різноманітні рухи....
0 Переглянути

Покриви тіла и терморегуляція

8 Клас

Шкіра людини є найбільшим органом її тіла. Загальна площа поверхні шкіри становить близько 2 м2. Вона складається з трьох основних шарів: епідермісу, дерми (власне шкіри) та підшкірної клітковини (мал. 24.1). Епідерміс утворений багатошаровим плоским епітелієм. Він складається з двох шарів: рогового, який представлений мертвими ороговілими клітинами, і росткового — живі клітини, що постійно діляться. Дерма являє собою шар сполучної тканини, що містить багато еластичних волокон. Ці волокна забезпечують пружність і розтяжність шкіри. Дерма є основною частиною шкіри. У ній розташовані рецептори, шкірні залози, корені волосся, кровоносні й лімфатичні судини. Серед шкірних залоз людини розрізняють: потові (виділяють піт); сальні (виділяють речовини (секрети), які змащують волосся і шкіру); молочні (видозмінені потові залози). Підшкірна клітковина — це найглибший шар шкіри. У її клітинах можуть накопичуватися часточки жиру, який є запасом поживних речовин і захищає організм від переохолодження та механічних пошкоджень (скажімо, ударів). Шкірні покриви людини утворюють низку похідних. Основні з них — це волосся та нігті, які захищають тіло від несприятливих зовнішніх впливів. Так, нігті прикривають тендітні й чутливі кінчики пальців, оберігаючи їх від механічних пошкоджень. Волосся людини сконцентроване переважно на голові, де воно відіграє важливу роль термоізолятора — запобігає надмірному перегріванню голови від сонячного проміння....
0 Переглянути

Захворювання органів видільної системи

8 Клас

До порушень у роботі органів виділення можуть призводити як інфекційні захворювання, так і дія неінфекційних чинників. Так, запальні процеси в сечовидільній системі можуть виникати як результат алергічної реакції або порушення процесів обміну речовин. Збудники захворювань потрапляють до органів сечовидільної системи або по каналах самої системи, або через кров. Так, у разі ангіни або захворювань зубів бактерії з хворого органа можуть із плином крові потрапити в клубочки нефронів і спричинити їх запалення. Відтак інфекція почне поширюватися вниз по інших відділах сечовидільної системи — сечоводах, сечовому міхуру, сечівнику. Така інфекція називається низхідною. Якщо ж інфекція спочатку потрапляє в сечівник, спричиняє його запалення і поширюється вгору — у сечовий міхур, сечоводи й нирки, — то її називають висхідною. Для запобігання розвитку захворювань органів видільної системи слід дотримуватися певних заходів профілактики. • Раціональне харчування дозволяє попередити порушення обміну речовин. Окрім того, воно передбачає обмеження споживання алкоголю, який порушує процеси виведення з організму продуктів обміну, підвищує ризик утворення каменів у нирках (мал. 23.1) і розвитку злоякісних пухлин....
0 Переглянути

Як працює сечовидільна система

8 Клас

У судинний клубочок капсули нефрону кров надходить по тоненькій кровоносній судині — приносній артеріолі, а виходить по іншій — виносній. Діаметр виносної судини менший, ніж приносної, тому в капілярах клубочка кров перебуває під збільшеним тиском. Це забезпечує фільтрацію плазми крові, насиченої різними речовинами, у порожнину капсули. Рідину, яка утворилася в результаті цього процесу, називають первинною сечею. Первинна сеча за своїм складом схожа на плазму крові, але в ній у нормі відсутні білки. Протягом доби в організмі людини утворюється приблизно 150-180 л первинної сечі. Процес утворення вторинної сечі Окрім шкідливих речовин і продуктів обміну, первинна сеча містить і корисні речовини, які організм ще може використовувати. До того ж у ній надто багато води, яка потрібна організму. Тому у звивистому канальці склад сечі значно змінюється, і вона перетворюється на вторинну сечу, де концентрація речовин, які виводяться з організму, значно вища. У нормі за добу утворюється приблизно 1,5 л вторинної сечі. Утворення вторинної сечі відбувається завдяки двом процесам — реабсорбції (зворотного поглинання) та секреції (виділення). Обидва ці процеси здійснюють клітини епітелію звивистого канальця. Речовини, що вони їх поглинули, потрапляють у капіляри, які щільно оточують звивистий каналець. Із первинної сечі поглинаються вода, глюкоза та інші речовини, а секретуються ті сполуки, які необхідно вивести з організму, наприклад амоніак, антибіотики тощо. Сечовина є одним з основних продуктів обміну, який виводиться з організму через нирки. Вона є продуктом обміну білків та інших органічних речовин, які містять Нітроген (мал. 22.1)....
0 Переглянути

Видільна система

8 Клас

Видільна система є вкрай важливою для організму людини. Продукти обміну речовин необхідно швидко виводити, інакше вони можуть призвести до отруєння організму. Основним органом виділення людини є нирки. Основним, але не єдиним. Також видільну функцію здійснюють легені, шкіра й печінка (виводить продукти обміну через травну систему) (мал. 21.1). Нирки ж є частиною сечовидільної системи, до складу якої ще входять сечоводи, сечовий міхур і сечівник (мал. 21.2). Головне завдання сечовидільної системи — виведення з організму водорозчинних продуктів обміну речовин. Нирки — це парні органи бобоподібної форми (мал. 21.3). Маса нирки в дорослої людини в середньому становить 120 г. Ці органи складаються з двох шарів — зовнішнього кіркового і внутрішнього мозкового. Артерії, вени, лімфатичні судини, нерви й сечівник заходять у нирку з її внутрішнього боку, а місце їхнього входу називають воротами нирки. Порожнина всередині нирки називається нирковою мискою....
0 Переглянути

Захворювання органів серцево-судинної системи

8 Клас

Порушення в роботі серцево-судинної системи є одними з найпоширеніших захворювань у сучасному світі. Вони можуть призводити до тяжких наслідків. І тут важливе значення має час, який минає від початку виникнення критичної ситуації (наприклад, інфаркту або інсульту) до надання лікарської допомоги. Чим раніше буде надано допомогу, тим більші шанси на позитивний результат роботи лікарів. Чинниками ризику виникнення серцево-судинних захворювань можуть бути: недотримання правил здорового способу життя (куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність), надмірна маса тіла, підвищений артеріальний тиск, постійні стреси тощо. За характером виникнення інсульти поділяють на ішемічні та геморагічні. Ішемічний інсульт виникає в разі порушення кровообігу в ділянці мозку. Унаслідок закупорювання судин клітини мозку не отримують необхідної кількості кисню й гинуть. Через схожість подій під час ішемічного інсульту з подіями в разі виникнення інфаркту міокарда цей різновид інсульту інколи називають «інфарктом мозку». У випадку геморагічного інсульту ситуація інша. Має місце не нестача, а надлишок крові. Цей вид інсульту розпочинається з розриву судин головного мозку. Але, як і в першому випадку, порушення кровообігу призводить до загибелі клітин мозку. Через те що причини цих двох типів інсультів різні, їх лікування має відмінності. Однак лікування будь-якої форми інсульту є тривалим і потребує багато зусиль....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 18 ... 107
Назад

Навігація