Войти
Закрыть

Узагальнення теми 10. Регуляція функцій організму

8 Клас

РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ - сукупність процесів організму людини, що забезпечують сталість внутрішнього середовища, узгодженість процесів життєдіяльності та пристосованість до умов середовища. Нервова регуляція - це регуляція діяльності організму за допомогою нервових імпульсів, що здійснюють швидкий, конкретний і короткочасний вплив на органи. Ендокринна регуляція - це регуляція функцій організму, яка здійснюється через рідинні середовища за допомогою гормонів, що забезпечують загальний і тривалий вплив на клітини та органи. Імунна регуляція - це регуляція за допомогою хімічних сполук і клітин, що поширюються в організмі рідинами внутрішнього середовища для забезпечення захисного впливу на клітини, тканини й органи....
0 Переглянути

Імунні порушення

8 Клас

Найзнаменитішим алергіком був французький імператор Наполеон І Бонапарт (1769-1821). За свідченням істориків, напад «весняної нежиті» трапився з ним під час знаменитої й вирішальної для періоду наполеонівських війн битви при Ватерлоо. І хто знає, чим би все закінчилося, якби алергія «не втрутилася» в хід історії Європи. Цікаво, а яким чином це могло би відбутися? ЗМІСТ Чому алергія є імунним порушенням? АЛЕРГІЯ (від грец. алос - змінений стан та ергон - реакція) - імунне порушення, спричинене невиправданим підвищенням імунної відповіді на дію певних чинників (гіперімунна відповідь). Термін «алергія» вперше ввів у науку австрійський педіатр К. фон Перке в 1906 році. Наука про алергічні захворювання називається алергологією. Найвідоміші алергічні захворювання: бронхіальна астма, алергічний риніт (нежить), алергічний дерматит. А ще харчова алергія, алергія на ліки, весняна алергія (поліноз) на пилок, від яких потерпають сьогодні мільйони людей. Речовини, що викликають алергію, здебільшого мають білкову природу і називаються алергенами. Зовнішніми алергенами є деякі харчові продукти (шоколад, цитрусові), запахи (квітів, парфумів), лікарські препарати; внутрішніми - власні тканини організму з видозміненими властивостями (наприклад, при опіках омертвілі тканини стають чужорідними для організму). Алергени можуть потрапляти в організм крізь шкіру й слизові оболонки або надходити в кров із вогнищ запалення. Прояви алергії виникають лише тоді, коли між першим й повторним надходженням алергену існує певний проміжок часу (не менш ніж 5-7 днів). Причиною алергії є гістамін, що виділяється лейкоцитами, коли алерген потрапляє в наш організм. Молекули цієї речовини у великій кількості викидаються в кров, і як результат - алергічні реакції. Проявляється алергія розширенням судин, почервонінням шкіри, висипами на шкірі (кропивниця), звуженням дихальних шляхів унаслідок розбухання їх слизових оболонок, набряками, нежиттю, чханням, запаленням слизової оболонки ока тощо....
0 Переглянути

Імунітет

8 Клас

Український науковець Ілля Мечников (1845-1916) та німецький учений Пауль Ерліх (1854-1915) стали в 1908 році лауреатами Нобелівської премії з фізіології й медицини за дослідження, пов’язані з імунітетом. І. Мечником вважав, що захисну функцію організму здійснюють лейкоцити, а П. Ерліх доводив, що захист забезпечують хімічні речовини. Ці погляди зробили науковців непримиренними противниками. Але, як з’ясувалося, в організмі людини захисну функцію виконують і клітини, і речовини. ЗМІСТ Які є форми імунітету? ІМУНІТЕТ (лат. immunitas - звільнення від будь-чого) - здатність організму розпізнавати чужорідний матеріал та мобілізувати клітини й речовини на швидке його видалення. В організмі людини розрізняють дві форми імунітету: неспецифічний та специфічний імунітет. Неспецифічний імунітет - це імунітет, який здійснюється речовинами та клітинами на всі чужі білки та мікроорганізми, незалежно від їхньої природи. Ця форма імунітету має видовий спадковий характер і забезпечує захист організму на ранніх етапах життя людини. Проявами неспецифічного гуморального імунітету є захисні впливи хлоридної кислоти, жовчі, молочної кислоти, лізоциму слини й сліз, а також інтерферонів. До неспецифічного клітинного імунітету належать захисні функції лейкоцитів, відкриті І. І. Мечниковим. Процес поглинання та перетравлення лейкоцитами мікроорганізмів називають фагоцитозом, а клітини - фагоцитами. Найбільшу фагоцитозну активність виявляють такі різновиди лейкоцитів, як моноцити та нейтрофіли. Нещодавно було відкрито ще один вид клітин - NK-лімфоцити (natural killers), здатних знищувати пухлинні та заражені вірусами клітини....
0 Переглянути

Імунна регуляція

8 Клас

Відомий український науковець І. І. Мечников (1845-1916) у своїй автобіографії писав: «Одного разу...коли я залишився сам над своїм мікроскопом, спостерігаючи за життям рухливих клітин у прозорої личинки морської зірки, мені відразу сяйнув новий здогад. Мені спало на думку, що ці клітини в організмі мають протидіяти шкідливим упливам... Я сказав собі, що коли моє припущення справедливе, то скалка, вставлена в тіло морської зірки, яка не має ні судинної, ні нервової системи, повинна за короткий час бути оточена рухливими клітинами, що скупчуються навколо неї...». Яку функцію виконують ці клітини в організмі? В організмі людини, як і інших живих істот, діють захисні механізми, які захищають від вірусів, хвороботворних бактерій, паразитичних грибів і тварин, шкідливих речовин токсинів і канцерогенів, звільняють від перероджених власних клітин. Проявляється імунна відповідь у людини й при пересаджуванні чужорідних клітин, тканин, органів. Імунна регуляція забезпечується багатьма системами організму. Це, наприклад, шкіра, дихальна система, травна система, ендокринна система,система крові. Проте головну роль виконує імунна система. Наука про імунітет називається імунологією. Засновниками імунології були Едвард Дженнер (1749-1823), Луї Пастер (1822-1895), Ілля Ілліч Мечников (1845-1916), Пауль Ерліх (1854-1915). Інтенсивний розвиток імунології розпочався із середини XX ст. завдяки відкриттям й дослідженням Д. Заболотного (1866-1929), М. Гамалії (1859-1949). Імунологія - це та галузь біології, яка має найбільшу кількість лауреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини, серед яких всесвітньо відомі І. І. Мечников, К. Ландштейнер (1868-1943), Ф. Бернет (1899-1985), П. Медавар (1915-1987) та ін....
0 Переглянути

Стрес. Ендокринні порушення

8 Клас

Як стверджував Ганс Сельє, «...лише декілька ознак справді характеризують будь-яку конкретну хворобу, більшість же симптомів є спільними для багатьох різних хвороб». Згодом за допомогою експериментів на пацюках було доведено, що в них спостерігається однакова реакція на отруєння, спеку, холод. Так було започатковано вчення про стрес, що є неспецифічною основою багатьох захворювань. А що таке стрес і чи завжди він є шкідливим явищем? ЗМІСТ Яка роль ендокринної системи в розвитку стресорних реакцій? СТРЕС (від англ. stress - напруження) - неспецифічна нейрогуморальна відповідь, що виникає під дією будь-яких сильних подразників (стресорів) і спрямована на адаптацію організму. Термін «стрес» у науку вперше ввів у 1932 році У. Б. Кеннон у своїх класичних роботах з універсальної реакції «боротися чи втікати». Стрес, як особливий стан, забезпечує захист організму від загрозливих упливів. При цьому в організмі здійснюються певні процеси регуляторних систем, що є неспецифічними, тобто спадковими стандартними реакціями у відповідь на дію будь-якого небезпечного чинника. Таким чином, стрес - це природна захисна відповідь здорового організму. Чинники стресу людини можна поділити на 2 групи: фізичні (спека, холод, травма) та психічні (страх, небезпека, конфлікт). Основними процесами стресу є так звана класична тріада Сельє: 1) розростання кори надниркових залоз; 2) зменшення тимусу; 3) поява крововиливів у слизовій оболонці травного каналу. Чому ж з’являються ці ознаки стресу? Дія стресорів починається зі збудження кори великого мозку. Звідти нервові імпульси надходять до гіпоталамуса, де утворюються нейрогормони. Вони активізують функцію гіпофіза, що виробляє адренокортикотропний гормон. Під його дією відбуваються розростання кори надниркових залоз і посилена секреція глюкокортикоїдів, які запускають механізм посиленого енергетичного забезпечення. Але запаси глікогену й глюкози в організмі обмежені, тому ці гормони стають причиною розпаду тканин, зменшення тимусу і зниження імунітету. Зростає також кількість адреналіну, під дією якого кровоносні судини шлунково-кишкового тракту звужуються, погіршується кровопостачання оболонок і з’являються точкові крововиливи в слизовому шарі....
0 Переглянути

Залози внутрішньої та змішаної секреції

8 Клас

Вивченням гербів займається особлива наука - геральдика. Історія її починається з часів раннього Середньовіччя, коли з’явилися перші фамільні, міські та державні герби. Тоді ж було розроблено й перші правила геральдики, згідно з якими належало розміщувати на гербах символи, фігури, написи й кольори, що давало змогу розпізнавати їх власників. Цікаво, а які гербові емблеми ви запропонуєте для кожної із ендокринних залоз? ЗМІСТ Яке значення мають залози внутрішньої секреції? ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ - це залози, що не мають вивідних проток, утворюють гормони та виділяють їх у кров. До цієї групи належать гіпофіз, епіфіз, щитоподібна залоза, прищитоподібні залози, тимус та надниркові залози. Гіпофіз (нижній мозковий придаток) - ендокринна залоза, розташована при основі головного мозку. Це невелика залоза, маса якої досягає 0,5 г. У гіпофізі розрізняють три частки: передню, проміжну та задню. Кожна з них продукує гормони з різними функціями. Передня частка гіпофіза виробляє гормони, які регулюють ріст людини (гормон росту) та впливають на діяльність інших ендокринних залоз (тропні гормони). Середня частка виробляє меланотропін, який сприяє синтезу меланіну й зумовлює колір шкіри. Задня частка гіпофіза виконує функцію «депо» гормонів, які синтезуються в гіпоталамусі, - вазопресину й окситоцину. Вазопресин зменшує виведення сечі, підвищує кров’яний тиск, а окситоцин стимулює діяльність молочних залоз у період вигодовування немовлят. У разі порушення функції гіпофіза можуть розвиватися гігантизм та карликовість....
0 Переглянути

Ендокринна регуляція

8 Клас

Загальна маса всіх залоз внутрішньої секреції - близько 100 г, але, незважаючи на маленьку масу, вони мають величезне значення. Людина може жити з однією ниркою, але вона помре, якщо видалити одні лише надниркові залози. Учені-історики стверджують, що органи ендокринної системи на Сході знали ще давно й шанобливо величали їх «залозами долі». Яке ж значення для організму людини мають залози? ЗМІСТ Які особливості ендокринної регуляції функцій? Хімічні сполуки, які здійснюють гуморальну регуляцію, можуть бути продуктами обміну речовин (метаболітами) або вироблятися залозами секреції. Є три типи цих залоз: - залози зовнішньої секреції (екзокринні залози) - це залози, які виділяють через протоки свої секрети на поверхню тіла або в порожнини тіла та органів (наприклад, слинні, потові, сальні, шлункові, молочні, слізні, кишкові); - залози внутрішньої секреції (ендокринні залози) - це залози, які виділяють гормони (інкрети) у внутрішнє середовище й не мають вивідних шляхів. До цієї групи належать гіпофіз (1), епіфіз (2), щитоподібна (3), прищитоподібні (4), вилочкова (5), надниркові залози (6); - залози змішаної секреції (мезокринні залози) - залози, які виділяють як секрети, так і гормони. Це підшлункова (7) й статеві залози: яєчники (8) та яєчка (9) (іл. 112)....
0 Переглянути

Гомеостаз і регуляція функцій організму людини

8 Клас

Вислів «на трьох китах» є одним із відомих фразеологізмів української мови. У давнину вважали, що саме на трьох китах тримається земля. Ще в середньовічних трактатах із географії землю зображували як плоску таріль, що лежить на спинах трьох велетенських китів, які плавають у безмежному океані. Вислів «три кити» вживають тоді, коли йдеться про основні засади чого-небудь. На яких трьох китах тримається регуляція функцій організму людини? ЗМІСТ Як відбувається регуляція функцій організму людини? Уся життєдіяльність організму людини пов’язана з трьома загальними властивостями - саморегуляцією, самооноволенням та самовідтворенням. У процесі взаємодії із середовищем організм людини пристосовує свою життєдіяльність до мінливих умов зовнішнього середовища, зберігаючи сталість внутрішнього середовища завдяки саморегуляції. Саморегуляція - це здатність організму автоматично підтримувати та відновлювати відносну сталість свого складу та функцій після їхньої зміни. Відбуваються процеси саморегуляції на всіх рівнях організації людського організму. На рівні клітин саморегуляція здійснюється за допомогою зміни активності ферментів у реакціях синтезу та розпаду. Власні механізми саморегуляції мають окремі органи. Так, серце має провідну систему, що забезпечує послідовні скорочення міокарда передсердь та шлуночків (автоматія серця), шлунково-кишковий тракт має власну гормональну (ентеринову) систему, що впливає на рухову та секреторну активність органів травлення. На рівні систем органів саморегуляція забезпечується діяльністю органів різних фізіологічних систем. Так, під час бігу узгоджено функціонують органи дихальної, кровоносної, опорно-рухової, нервової систем. Регуляція функцій організму людини є складовою частиною загальної сукупності процесів саморегуляції....
0 Переглянути

Узагальнення знань теми 9. Вища нервова діяльність

8 Клас

ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ - сукупність нервових процесів, що відбуваються у вищих відділах ЦНС, мають індивідульний характер та забезпечують перебіг поведінкових реакцій людини. ОСОБИСТІСТЬ - це цілісна людська індивідуальність у єднанні її природних і соціальних якостей Загальна характеристика особистості: - народившись як індивід, людина завдяки спілкуванню поступово засвоює соціальний досвід людства, приєднується до суспільства та розвивається як особистість; - відмінності психофізіологічних процесів визначаються особливостями будови та функцій великого мозку, розмірами нервових центрів кори, кількістю нейронів, особливостями будови та функцій аналізаторів тощо; - у формуванні особистості важливе значення має самовиховання як свідома діяльність людини, пов'язана із здатністю до самоаналізу й самооцінки, з умінням контролювати свою поведінку й діяльність. Структура особистості: 1) підструктура спрямованості (ставлення до людей, до самого себе, до праці та моральні якості людини); 2) підструктура соціального досвіду (знання, уміння, навички, набуті через навчання та виховання); 3) підструктура відображення (індивідуальні особливості відчуттів, сприйняття, уявлення та мислення); 4) біологічно зумовлена підструктура (індивідуальні особливості, що визначаються типом ВНД, домінантністю півкуль і типом темпераменту, а також статеві та вікові особливості). Біологічною основою розвитку особистості є спадковість, становлення якої залежить від умов середовища. Соціальною основою розвитку особистості є праця, суспільний спосіб життя, мова та мислення. Особистість формується тільки з виникненням свідомості....
1 Переглянути

Сон. Біологічні ритми

8 Клас

Під час сну Д. І. Менделєєв винайшов принцип побудови Періодичної системи хімічних елементів, Ф. А. Кекуле вві сні відкрив формулу бензену, О. С. Пушкін складав деякі вірші під час сну, Рафаель Санті в сновидінні побачив образ своєї всесвітньо відомої Мадонни. Як пояснити такі факти? ЗМІСТ Яке біологічне значення та періоди сну? СОН — природний періодичний функціональний стан організму людини, що характеризується вимкненням свідомості та зниженням здатності нервової системи відповідати на подразники. Цикл «сон - неспання» є добовим ритмом організму. Під час сну спостерігається зниження частоти дихання, скорочень серця, артеріального тиску, температури тіла, чутливості органів чуття та збудливості нервової системи. Сон - це діяльний стан кори великого мозку, що забезпечується діяльністю ретикулярної формації, таламуса й гіпоталамуса. Завдяки взаємодії цих відділів відбувається перерозподіл нейронної активності ділянок мозку: ті, що були активні вдень, - зменшують свою активність, а ті, що були пасивні впродовж дня, - її збільшують. Окрім того, виявлено речовини-нейромедіатори (норадреналін, серотонін), що беруть участь у регуляції циклу «сон - неспання». Отже, під час сну відбувається передусім переорганізація функцій мозку, а не загальне зниження нейронної активності. Найхарактернішими ознаками стану сну є типова електрична активність мозку та м’язів, рухи очей. Під час сну не вся кора загальмована, деякі ділянки продовжують залишатися збудженими та створюють певні відчуття у вигляді сновидінь....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 28 29 30 31 32 33 34 35 36 ... 107
Назад

Навігація