Войти
Закрыть

Узагальнення. Організм людини як цілісна саморегульована біологічна система. Взаємодія регуляторних систем організму людини

8 Клас

Протягом цього навчального року ви вивчали будову та особливості функціонування організму людини. Ви переконалися, як складно він організований: мільярди клітин різних типів, об’єднані в тканини, що формують різноманітні органи. Органи, що виконують спільні функції, входять до складу певної фізіологічної системи. Так, шкіра утворює покриви нашого організму. Її основна функція - захист внутрішнього середовища нашого тіла від зовнішніх несприятливих впливів. Опорно-рухова система людини складається з внутрішнього скелета і скелетних м’язів, які діють як єдине ціле. Скелет виконує опорну, захисну та кровотворну функції. Скорочення скелетних м’язів зумовлюють рухи всього тіла та його частин. Обмін речовин в організмі людини починається з травної системи, яка забезпечує нормальне функціонування нашого організму. Завдяки травній системі наш організм отримує поживні речовини, які використовуються як будівельний матеріал і слугують джерелом енергії, потрібної для забезпечення нормального функціонування всіх систем органів. Органи дихальної системи забезпечують процеси газообміну. Надходження в наш організм кисню зумовлює окиснення різних груп органічних сполук (вуглеводів, білків, жирів) та звільнення енергії, яка запасається в цих сполуках. Завдяки цьому задовольняються енергетичні потреби нашого організму. Крім того, з видихуваним повітрям виводяться деякі непотрібні нашому організму сполуки (наприклад, вуглекислий газ). Органи дихальної системи разом зі шкірою та іншими органами беруть участь у процесах терморегуляції, завдяки якій підтримується стала температура нашого тіла....

Постембріональний розвиток людини

8 Клас

Упродовж життя в організмі людини безперервно відбуваються процеси росту й розвитку. У різні періоди життя інтенсивність цих процесів неоднакова, що зумовлює специфічні анатомічні, фізіологічні та психічні особливості, які називають віковими. Хронологічний вік - це період (у роках, місяцях, днях), прожитий від дня народження до певного відлічуваного моменту. Біологічний вік - це сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму, що відповідають віковим нормам для певної спільноти людей. Він залежить від індивідуального темпу росту, розвитку і старіння організму. Різниця між хронологічним і біологічним віком на етапі дозрівання може сягати п’яти років, а на етапі старіння - до 20 років. Відповідно до вікових особливостей розвитку організму весь життєвий цикл людини поділяють на періоди. Період новонародженості - перші десять днів. Грудний період - 10 днів - 1 рік - супроводжується активним ростом і збільшенням маси тіла. За цей період ріст дитини збільшується приблизно в півтора-два рази. У віці шести місяців у дитини починають прорізуватися молочні зуби. Значні зміни відбуваються в скелеті дитини. У новонароджених ще немає типових для дорослої людини вигинів хребта. Вони починають розвиватися з розвитком м’язової системи....

Запліднення. Ембріональний період розвитку людини. Плацента, її функції

8 Клас

Онтогенез (від грец. онтос - існуюче та генезис - походження) - це індивідуальний розвиток організму з моменту його зародження до природної смерті. Виділяють два періоди онтогенезу: ембріональний (зародковий) і постембріональний (післязародковий). Ембріональний період охоплює перетворення зиготи на зародок і розвиток зародка та плоду до моменту народження дитини. Постембріональний починається після її народження. Як відбувається процес запліднення? Ви вже знаєте, що початковим етапом індивідуального розвитку організму (онтогенезу) є запліднення - процес злиття ядер чоловічої та жіночої статевих клітин. Сперматозоїди, потрапивши до піхви жінки, просуваються до шийки матки. Приблизно через 30 хв вони досягають порожнини матки, а через 1,5 год потрапляють до маткових труб, де зустрічаються з яйцеклітиною. Сперматозоїд руйнує мембрану яйцеклітини за допомогою спеціальної речовини, яку виробляє акросома. Коли головка сперматозоїда потрапляє всередину яйцеклітини, її мембрана стає непроникною для інших сперматозоїдів. Ядра обох статевих клітин (сперматозоїда і яйцеклітини) зливаються в одне й утворюють запліднену яйцеклітину, або зиготу. Так настає вагітність, що триває в межах дев’яти місяців....

Статеві клітини. Менструальний цикл. Запліднення. Вагітність

8 Клас

Яйцеклітини та сперматозоїди розвиваються з первинних статевих клітин. Чоловічі первинні статеві клітини починають утворюватися з настанням статевої зрілості. Процес дозрівання сперматозоїдів триває понад два місяці. Щодня у чоловіків дозріває кілька мільйонів сперматозоїдів. На відміну від чоловіків, у жінок первинні статеві клітини утворюються вже в ембріональному періоді й перебувають у «законсервованій» стадії аж до настання статевої зрілості. Яка будова чоловічих статевих клітин? Чоловічі статеві клітини - сперматозоїди - це дуже дрібні, рухливі гамети, що складаються з головки, шийки і хвоста (мал. 198, 1). Головка має ядро, оточене тонким шаром цитоплазми, та акросому - органелу, яка виробляє ферменти, що сприяють проникненню сперматозоїда в яйцеклітину. У шийці міститься велика кількість мітохондрій, енергія яких забезпечує рух хвоста, а отже, і рух самого сперматозоїда до яйцеклітини. Яка будова жіночих статевих клітин? Жіночі статеві клітини - яйцеклітини, на відміну від сперматозоїдів, нерухомі, значно більші за розміром (близько 0,1 мм), кулястої форми (мал. 198, 2). Цитоплазма яйцеклітини містить великий запас поживних речовин у вигляді жовткових включень, рівномірно розподілених у клітині. Ззовні яйцеклітина оточена оболонками. Вони виконують функції живлення та захисту. Статеве дозрівання у дівчат відбувається від 9 до 16 років. Приблизно у віці 10-12 років у дівчат починається перша менструація - ознака дозрівання яйцеклітини у фолікулах яєчників. Що таке менструальний цикл? Менструальний цикл - фізіологічний процес в організмі жінки, під час якого відбуваються закономірні циклічні зміни функцій статевої системи, що контролюються статевими гормонами. Тривалість менструального циклу в нормі становить 21-36 днів (найпоширеніший цикл - 28 днів). Його можна розділити на три фази: менструальну, післяменструальну і передменструальну (мал. 199, 1)....

Будова та функції репродуктивної системи людини

8 Клас

Однією з умов існування і процвітання будь-якого біологічного виду є здатність відтворювати собі подібних. Людина також біологічний вид, тому продовження роду є її природною потребою. Однак людина не тільки біологічна, а й соціальна істота. Це зумовлено тим, що її еволюція відбувалася в соціальному середовищі. Тому повноцінними умовами для продовження людського роду є створення сім’ї. Людина розмножується статевим способом. Функцію розмноження забезпечує репродуктивна система. Її утворюють статеві органи. Вони складаються зі статевих залоз, де формуються статеві клітини; статевих шляхів, по яких ці клітини досягають місця запліднення, і зовнішніх статевих органів. Розрізняють чоловічу і жіночу статеві системи. Яка будова чоловічої статевої системи? До внутрішніх чоловічих статевих органів належать сім’яники, або яєчка, придатки яєчок, передміхурова залоза (простата) (мал. 196)....

Взаємодія регуляторних систем організму

8 Клас

Які механізми регуляції життєвих функцій організму людини? Важливою умовою нормального функціонування організму людини є дотримання гомеостазу - відносної сталості внутрішнього середовища, як-от: хімічного складу крові, певної температури тіла, величини артеріального тиску тощо. Гомеостаз організму людини підтримується взаємодією трьох регуляторних систем: нервової, ендокринної та імунної. Вони забезпечують функціонування складного багатоклітинного організму як єдиної цілісної біологічної системи й зумовлюють його реакції на зміни умов зовнішнього та внутрішнього середовища. Зокрема, за потреби посилюється або послаблюється діяльність органів та їхніх систем, узгоджується їхня дія, здійснюється їхнє тимчасове об’єднання для виконання певної функції. Які загальні принципи нервової регуляції? Нервова регуляція має рефлекторний характер. Вона забезпечує швидкі реакції на дію різноманітних подразників зовнішнього та внутрішнього середовища. Механізм нервової регуляції полягає в тому, що спеціальні рецептори сприймають різні впливи (подразнення) зовнішнього і внутрішнього середовища. Нервові імпульси, які мають електричну природу, передаються від рецепторів до певних центрів центральної нервової системи. Від них нервові імпульси надходять до робочих органів, унаслідок чого діяльність відповідних тканин та органів посилюється або гальмується. Таким чином, завдяки нервовій системі організм людини здатний швидко сприймати подразники довкілля, а також зміни у власному внутрішньому середовищі і так само швидко на них реагувати....

Залози змішаної секреції. Регуляція діяльності ендокринної системи

8 Клас

Залози змішаної секреції функціонують і як залози внутрішньої, і як залози зовнішньої секреції, які мають протоки, що відкриваються на поверхню тіла (потові) або в порожнини внутрішніх органів (слинні). Які є залози змішаної секреції? До залоз змішаної секреції належать підшлункова залоза і статеві залози. Підшлункова залоза виробляє як травний сік (зовнішня секреція), так і гормони (внутрішня секреція) (мал. 192). Гормони - інсулін і глюкагон - виробляють особливі клітини, розміщені в підшлунковій залозі у вигляді острівців. Інсулін регулює білковий, жировий і, найголовніше, вуглеводний обмін в організмі, стимулюючи споживання клітинами глюкози з крові та синтез глікогену в печінці і м’язах. Нестача інсуліну призводить до цукрового діабету, який характеризується підвищенням рівня глюкози в крові й тканинах організму. Настає тяжке схуднення, отруєння організму продуктами неповного розпаду вуглеводів....

Ендокринна система людини. Залози внутрішньої секреції

8 Клас

Що входить до складу ендокринної системи людини? Ви пам’ятаєте, що гуморальна (ендокринна) регуляція фізіологічних процесів в організмі людини відбувається за участі біологічно активних речовин, які транспортуються кров’ю, лімфою та тканинною рідиною. Провідна роль у процесах гуморальної регуляції належить ендокринній системі (мал. 186). До її складу входять залози внутрішньої та змішаної секреції. Ендокринні залози виробляють речовини - гормони, які у невеликих концентраціях змінюють стан організму, функції різноманітних органів, обмін речовин. Залози внутрішньої секреції не мають власних вивідних проток, тому їхні секрети виділяються у кров або лімфу. До них належать епіфіз, щитоподібна та прищитоподібні залози, вилочкова (тимус) та надниркові залози. Що таке епіфіз? У головному мозку є крихітна ендокринна залоза - епіфіз (шишкоподібне тіло) (мал. 187). Вона синтезує гормон мелатонін. Цей гормон регулює кров’яний тиск, періодичність стану сну і неспання, посилює ефективність імунної системи. Учені припускають, що епіфіз виконує роль внутрішнього годинника, що узгоджує зміни стану організму із циклічними змінами світлої і темної частини доби. Які функції щитоподібної та прищитоподібних залоз? Щитоподібна залоза - найбільша ендокринна залоза нашого організму (мал. 188). Вона складається з лівої та правої потовщених часток, які сполучаються вузьким перешийком. Своєю увігнутою частиною вона прилягає до трахеї і гортані (до щитоподібного хряща, звідки й походить її назва)....

Біоритми людини. Сон і неспання

8 Клас

Що таке біологічні ритми? Біологічні ритми, або біоритми, - це регулярні періодичні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя - молекулярному, клітинному, органному, організмовому, популяційно-видовому, екосистемному і біосферному. Біологічні ритми поділяють на зовнішні та внутрішні (мал. 184). Прикладами зовнішніх біологічних ритмів є сезонні, припливно-відпливні та добові. Зміна сезонів пов’язана з рухом планет (насамперед, з обертанням Землі навколо Сонця), що зумовлює зміни світлового режиму, температури, вологості повітря. Добові ритми організмів спричинені обертанням Землі навколо власної осі. Внутрішні біологічні ритми пов’язані зі змінами інтенсивності власних процесів життєдіяльності. Механізми цього явища ще остаточно не з’ясовані, але вважають, що воно ґрунтується на чіткій періодичності фізико-хімічних процесів, які відбуваються в клітині. Своєрідним «диригентом» біологічних ритмів в організмі людини є підкірковий центр, розташований у гіпоталамусі. Добові біоритми контролюються біологічним годинником. Це пристосувальний механізм, що забезпечує здатність організмів орієнтуватися в часі....

Біологічні основи психофізіологічної індивідуальності людини

8 Клас

Які існують типи вищої нервової діяльності? Під типом вищої нервової діяльності розуміють сукупність вроджених і набутих властивостей нервової системи, що визначають характер взаємодії організму з навколишнім середовищем, які впливають на його функції. І.П. Павлов експериментально довів, що тип вищої нервової діяльності визначається співвідношенням трьох властивостей нервової системи - сили, врівноваженості й рухливості нервових процесів: збудження та гальмування. Сила нервової системи - це її здатність реагувати на сильні й дуже сильні подразники без пригнічення (заціпеніння) (мал. 179). Врівноваженість визначається рівновагою між процесами збудження і гальмування. Рухливість нервових процесів визначається швидкістю переходу від збудження до гальмування і навпаки. Учений виділив сильний тип вищої нервової діяльності та слабкий. Сильний тип він поділив на врівноважений та неврівноважений. Людям з врівноваженим типом вищої нервової діяльності притаманна рівновага між процесами збудження і гальмування. Люди з більшою рухливістю нервових процесів збудження належать до жвавого типу (сангвініки). Це енергійні наполегливі люди, які вміють швидко перебудовуватися під час зміни виду діяльності. Якщо ж у людей з врівноваженим типом вищої нервової діяльності низька рухливість нервових процесів, ми маємо справу із спокійним типом. Люди спокійного типу (флегматики) більш інертні. Такі люди мають високу енергію і працездатність, але віддають перевагу більш спокійній роботі, повільно приймають рішення. У людей з неврівноваженим типом вищої нервової діяльності процеси збудження чітко переважають над процесами гальмування. Це люди нестримного типу (холерики): вони сильні, але неврівноважені. Такі люди швидко захоплюються чимось, але дратівливі й вибухові у своїх емоційних проявах, що свідчить про переважання процесів збудження над гальмуванням. Нарешті, у людей із слабким типом вищої нервової діяльності процеси збудження та гальмування розвинені слабко. Такі люди (меланхоліки) вирізняються загальною слабкістю і втомлюваністю нервової системи. Вони нерішучі, підкоряються чужій волі, бояться відповідальності і часто самоізолюються....

Навігація