Існує зв’язок між особливостями нервових процесів в організмі певної людини і типом вищої нервової діяльності, або темпераментом.

Які існують типи вищої нервової діяльності? Під типом вищої нервової діяльності розуміють сукупність вроджених і набутих властивостей нервової системи, що визначають характер взаємодії організму з навколишнім середовищем, які впливають на його функції. І.П. Павлов експериментально довів, що тип вищої нервової діяльності визначається співвідношенням трьох властивостей нервової системи - сили, врівноваженості й рухливості нервових процесів: збудження та гальмування. Сила нервової системи - це її здатність реагувати на сильні й дуже сильні подразники без пригнічення (заціпеніння) (мал. 179). Врівноваженість визначається рівновагою між процесами збудження і гальмування. Рухливість нервових процесів визначається швидкістю переходу від збудження до гальмування і навпаки.

Мал. 179. Схема, що ілюструє властивості нервової системи, комбінація яких визначає типи вищої нервової діяльності людини

Учений виділив сильний тип вищої нервової діяльності та слабкий. Сильний тип він поділив на врівноважений та неврівноважений. Людям з врівноваженим типом вищої нервової діяльності притаманна рівновага між процесами збудження і гальмування. Люди з більшою рухливістю нервових процесів збудження належать до жвавого типу (сангвініки). Це енергійні наполегливі люди, які вміють швидко перебудовуватися під час зміни виду діяльності. Якщо ж у людей з врівноваженим типом вищої нервової діяльності низька рухливість нервових процесів, ми маємо справу із спокійним типом. Люди спокійного типу (флегматики) більш інертні. Такі люди мають високу енергію і працездатність, але віддають перевагу більш спокійній роботі, повільно приймають рішення.

У людей з неврівноваженим типом вищої нервової діяльності процеси збудження чітко переважають над процесами гальмування. Це люди нестримного типу (холерики): вони сильні, але неврівноважені. Такі люди швидко захоплюються чимось, але дратівливі й вибухові у своїх емоційних проявах, що свідчить про переважання процесів збудження над гальмуванням. Нарешті, у людей із слабким типом вищої нервової діяльності процеси збудження та гальмування розвинені слабко. Такі люди (меланхоліки) вирізняються загальною слабкістю і втомлюваністю нервової системи. Вони нерішучі, підкоряються чужій волі, бояться відповідальності і часто самоізолюються.

Описані чотири типи вищої нервової діяльності є основними, але рідко трапляються в чистому вигляді. Найчастіше спостерігають проміжні форми, з переважанням того чи іншого типу. Знання про типи вищої нервової діяльності слід враховувати в навчанні, вихованні, трудовій діяльності, спорті та ін.

Що таке темперамент і характер людини? Люди розрізняються за темпераментом - сукупністю індивідуальних особливостей, фізіологічною основою якої є певний тип вищої нервової діяльності (див. мал. 179). Основні компоненти темпераменту: загальна активність індивіда, його рухливість (рухова активність) та емоційність.

Мал. 180. Реакції людей з різним темпераментом на одну й ту саму ситуацію. Завдання. Визначте за малюнком тип темпераменту людини в кожній ситуації

Ми вже згадували, що розрізняють чотири основні типи темпераменту: сангвінічний (жвавий); флегматичний (спокійний); холеричний (нестримний); меланхолічний (слабкий). Темперамент — це індивідуальна характеристика людини, що базується на особливостях її психічної діяльності: темпу, ритму, інтенсивності психічних процесів і визначає прояви її поведінки (мал. 180).

Тип вищої нервової діяльності вроджений, але у процесі життя під впливом умов довкілля, а особливо соціальних факторів, прояви темпераменту змінюються. Так формується характер — сукупність відносно сталих психічних особливостей, які проявляються в діяльності та духовному житті людини.

Вирішальна роль у формуванні характеру належить навчанню, вихованню та самовихованню. Для досягнення поставленої мети важливо мати вольові якості, що розвивають такі риси характеру, як наполегливість, цілеспрямованість, рішучість, витриманість, дисциплінованість тощо.

Оцінити людину можна за ставленням до роботи. У процесі виконання роботи виявляються різноманітні риси характеру: ініціативність, наполегливість, працелюбність (або лінощі), прагнення до подолання труднощів (або страх перед труднощами), сумлінність, акуратність тощо.

Ставлення до інших людей виявляється в міжособистісних стосунках і залежить від обставин та оцінювання вчинків. За характером взаємостосунків люди бувають щирими (або нещирими), відкритими (або замкнутими), відвертими (або потайливими), чуйними (або нечуйними), доброзичливими (недоброзичливими), довірливими (недовірливими), похмурими, ввічливими.

Ставлення людини до самої себе залежить від рівня розвитку самосвідомості, здатності оцінювати себе.

У чому полягає функціональна спеціалізація кори великих півкуль? Фундаментальною основою психофізіологічної індивідуальності людини є функціональна спеціалізація півкуль кінцевого мозку. У будь-якому психічному процесі беруть участь обидві півкулі. Розгляньте малюнок 181. На ньому показано, що в лівій півкулі є три центри мови:

• руховий центр мови, який забезпечує можливість писати;
• слуховий центр, який забезпечує можливість чути й розуміти мову іншої людини;
• зоровий центр мови, або центр читання і розуміння письмової мови; лічби (математичні здібності, логіка, наука).

Ліва півкуля більше пристосована до аналітичної діяльності й відповідає за логічне мислення людини, тобто за формулювання понять, побудову узагальнень, висновків, складання прогнозів тощо.

У правій півкулі містяться центри керування: орієнтацією в просторі (здатність до танців, гімнастики), центри, що визначають музикальність (сприйняття музики), просторове уявлення (скульптура, сприйняття художніх творів, живопису, фантазія). Отже, права півкуля спеціалізується на забезпеченні образного сприйняття навколишнього середовища на основі минулого досвіду, на формуванні особистісного емоційного ставлення до себе, інших людей і до предметів; є базою конкретного образного мислення, емоційного сприйняття оточення.

Мал. 181. Загальна і функціональна спеціалізація кори великих півкуль. Завдання. За малюнком схарактеризуйте півкулі головного мозку

Мал. 182. 1. Т.Г. Шевченко. 2. Леонардо да Вінчі. Завдання. Підготуйте розповідь про цих людей

До особливостей півкуль належить розміщення центрів проекції руху правої і лівої руки. У лівій півкулі розташовані проекції руху правої руки, а у правій півкулі, навпаки, - центри проекції руху лівої руки. Ця функціональна особливість і поділяє людей на тих, що є правшами й шульгами.

Серед істотних властивостей людини є її здібності. Вони визначаються спадково, але реалізація їх залежить від умов життя, здоров’я, навчання та виховання. Розрізняють загальні та спеціальні здібності. Завдяки загальним здібностям люди успішно оволодівають різними видами діяльності. Серед видатних людей чимало особистостей з різнобічним розвитком загальних здібностей: український поет і художник Т.Г. Шевченко; італійський живописець, скульптор, архітектор, учений-природодослідник, інженер Леонардо да Вінчі (мал. 182) (наведіть власні приклади).

Люди із загальними здібностями легко переходять від однієї діяльності до іншої. Люди зі спеціальними здібностями віддають перевагу лише певному виду діяльності, а саме: захоплюються лише музикою, живописом, літературою (наприклад, австрійський композитор В.А. Моцарт, українська художниця Катерина Білокур (мал. 183); наведіть власні приклади).

Мал. 183. Катерина Білокур (1900-1961) та її картина «Півонії» (1946). Завдання. Підготуйте презентацію про цю видатну художницю

У професійній спрямованості, професійному відборі та професійній освіті значне місце, крім здібності й схильності, належить обдарованості - вияву можливостей організму людини (розумових, художніх, фізичних), які значно перевищують середній рівень. Біологічні (вроджені) фактори (особливості будови і функціональні властивості головного мозку та аналізаторів) відіграють головну роль у прояві обдарованості. Найбільше успадковується здатність до абстрактного мислення, просторових уявлень - конструкторські, художні здібності тощо. Але слід знати, що біологічні фактори визначають тільки задатки обдарованості. Для прояву обдарованості потрібно, щоб здібності та схильності були вчасно помічені й розвинуті у процесі навчання та виховання.

Ключові терміни і поняття: темперамент, характер, здібності, обдарованість, звички, навички.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Дайте відповідь на запитання

1. Які властивості нервових процесів визначають тип нервової системи? 2. Що таке характер людини? 3. Що таке здібності та навички? 4. Чим визначається обдарованість людини? 5. Що таке функціональна спеціалізація півкуль кінцевого мозку? Як вона впливає вона має на формування здібностей людини?

Виберіть одну правильну відповідь

1. Позначте півкулю головного мозку людини, у якій розташований центр керування письмом: а) ліва; б) права; в) обидві півкулі.

2. Позначте півкулю головного мозку людини, в якій розташований центр проекції правої руки: а) ліва; б) права; в) обидві півкулі.

Обговоріть у групах. Як люди з різним типом темпераменту проявляють себе в трудовій діяльності?

Виконайте дослідницький практикум Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту.

Матеріали: аркуш паперу, поділений на 6 рівних квадратів, графіки працездатності, тести для визначення темпераменту.

1. Визначте силу нервової системи. Протягом 30 с поставте у кожному квадраті максимальну кількість крапок, переходячи з одного до іншого квадрата за точно зафіксований час - 5 с. Побудуйте графік працездатності. Зробіть висновок.

2. За допомогою тестування (наприклад, тесту Айзенка) визначте свій тип темпераменту.