Войти
Закрыть

Тканини органiзму людини

8 Клас

Поняття про тканини. У багатоклітинному організмі людини є клітини, які відрізняються за своєю будовою та функціями, що зумовлено їхньою диференціацією (з латин. різний, відмінний) і спеціалізацією на виконанні певних функцій. Диференціація та спеціалізація клітин генетично запрограмовані. Змінити це неможливо. Так, нервова клітина ніколи не виконуватиме функцію еритроцита, а клітини, що виробляють травні соки, не стануть кістковими чи м’язовими. Окремі групи клітин утворюють певну тканину. Тканиною називають систему клітин і міжклітинної речовини, що мають єдину або подібну будову, виконують в організмі одну й ту саму функцію. У людини розрізняють чотири типи тканин: епітеліальну, сполучну, м’язову й нервову (рис. 8). Епітеліальна тканина (з грецьк. над і сосок) утворює зовнішні покриви тіла — елементи шкіри; слизові оболонки дихальних і травних шляхів, а також внутрішні оболонки серця й судин; із неї побудовані легеневі міхурці (альвеоли), залози внутрішньої секреції, а також шкірні (потові, сальні), молочні, слізні, статеві залози. Епітеліальна тканина захищає інші тканини, що містяться під нею. Зовнішні клітини епітелію шкіри роговіють і відмирають....

Різноманітність клітин організму людини. Їх структура і життєдіяльність

8 Клас

Клітина — структурна й функціональна одиниця організму людини, що становить складну цілісну фізіологічну систему, у якій вiдбуваються всі процеси життєдіяльності: обмін речовин і енергії, реакція на дію подразника, ріст, самовідтворення. Тіло людини складається з величезної кількості клітин (приблизно 10 трильйонів). Усі вони мають подібний загальний план будови та, залежно від функцій, набувають специфічних морфологічних особливостей (рис. 3). Розміри клітин мікроскопічно малі — 1050 мкм, але іноді вони бувають досить великими. Так, відростки деяких нервових клітин людини мають довжину майже метр. Елементний склад клітин (рис. 4). У земній корі та в атмосфері Землі відкрито майже 100 хімічних елементів, серед яких приблизно 90 входять до складу організму людини. Найпоширеніші в живих організмах чотири елементи: Гідроген, Карбон, Оксиген і Нітроген. На ці елементи припадає понад 99 % як маси, так і кількості атомів, що входять до складу організму людини. Натрій, Хлор, Кальцій, Фосфор, Калій, Сульфур і Ферум знаходяться в організмі в концентрації приблизно 0,001 %. Проте, залежно від функції клітин, цей показник може досягати 3-4 %. Наприклад, 99 % усього Кальцію в організмі міститься в кісткових клітинах, 70 % Феруму — у червоних клітинах крові — еритроцитах....

Людина як біологічний вид і об’єкт наукового дослідження

8 Клас

У попередніх класах ви ознайомилися з походженням і розвитком представників рослинного й тваринного світу. Сучасна біологічна наука переконливо підтверджує, що всі організми мають спільних предків на певній стадії розвитку життя. Органічний світ, незважаючи на свою величезну різноманітність, є результатом єдиного еволюційного процесу на Землі. Людина — високоорганізована істота, яка піднялася на найвищу сходинку еволюції тваринного світу. За сучасною, прийнятою більшістю вчених класифікацією у біологічному розумінні вона належить до: виду Людини розумної (Homo sapiens); родини Гомінідів; підряду Мавп; ряду Приматів; класу Ссавців; підтипу Хребетних; типу Хордових. Однак людина — водночас і суспільна істота — здатна створювати та виготовляти знаряддя праці, застосовувати їх, активно впливаючи на довкілля. Найголовніші біологічні ознаки Homo sapiens — вертикальне положення тіла та ходіння на нижніх кінцівках (ногах), великий палець кисті більший від усіх інших пальців, редукований волосяний покрив, рівний ряд зубів, добре розвинений головний мозок (об’єм — понад 900 см3), здатність до виразної мови. Найголовніші суспільні ознаки Homo sapiens — потреба в спільній корисній діяльності, спілкуванні, уміння підпорядковувати власні бажання потребам інших людей, суспільства, усвідомлення себе невід’ємною частиною людства та біосфери. Найперша потреба людини — збереження життя та здоров’я. Відсутність хвороб, фізичних вад — неодмінна умова людського щастя, усебічного розвитку особистості, відчуття повноти життя. Здоров’я дає людині змогу навчатися, працювати, служити в армії, займатися спортом. Водночас здоров’я населення — це народне надбання, важлива умова розвитку суспільства....

Короткий словник біологічних термінів

8 Клас

Акомодація — здатність ока пристосовуватися до чіткого бачення предметів, що перебувають на різній відстані. Активно набутий імунітет — імунна відповідь організму на введення антигену внаслідок його прямого контакту з організмом. Алергія — надчутливість імунної системи організму, яка виявляється за повторної дії алергену на організм. Анатоксин — медичний препарат, який виготовляють зі знешкодженого бактеріального токсину, що зберігає свої антигенні властивості. Антитіла — особливі білки, які виробляються лімфоцитами крові у відповідь на вторгнення в організм антигенів. Артеріальна гіпертензія, або гіпертонія — стан підвищеного кров’яного тиску Артеріальний пульс — періодичні пульсуючі коливання стінок артерій, зумовлені скороченнями серця. Аутоімунні реакції — втрата імунологічної толерантності до антигенів власних тканин. Безумовні рефлекси — вроджені, відносно постійні реакції організму на дію зовнішнього або внутрішнього середовища. Біологічна система — структурне й функціональне об’єднання всіх компонентів об’єкта живої природи, між якими існують взаємозв’язки та взаємодія. Біологічний вік — стан, який відображає взаємозв’язок усіх вікових особливостей організму і характеризує ступінь його старіння....

Цілісність організму людини. Взаємодія регуляторних систем організму

8 Клас

Функції, що підтримують цілісність організму. Організм людини — це одна з найскладніших біологічних систем, що існує на основі взаємодії із зовнішнім середовищем, обмінюючись із ним речовиною, енергією та інформацією. Ця система складається із систем різних рівнів структурної організації: клітин, тканин, органів, систем органів. Кожен з рівнів має свою структуру і виконує певну функцію. Усі компоненти взаємозв’язані та взаємодіють між собою, утворюючи цілісний організм. Організм людини є відкритою системою. У процесі живлення людина отримує з навколишнього середовища органічні й неорганічні речовини та використовує їх для своєї життєдіяльності. Неперетравлені рештки та кінцеві продукти обміну речовин виділяються в навколишнє середовище. Обмін речовин і енергії з навколишнім середовищем є необхідною умовою існування організму людини. Світ, у якому живе людина, постійно впливає на її організм. Пристосування організму до умов довкілля є можливим завдяки постійному надходженню в мозок людини інформації про зміни зовнішнього та внутрішнього середовищ. Ця інформація сприймається, передається до кори головного мозку, аналізується сенсорними системами. Обмін речовин, енергії та інформації проявляється в процесах живлення, дихання, виділення та реакціях-відповідях на вплив чинників зовнішнього середовища. Схарактеризуйте взаємозв’язок цих процесів. Крім обміну речовин, енергії та інформації, людині притаманні загальні властивості живих систем. Назвіть ці властивості. Чому їх називають загальними?...

Репродуктивне здоров’я. Захворювання, що передаються статевим шляхом

8 Клас

Репродуктивне здоров’я — одна з важливих складових загального здоров’я людини. За означенням ВООЗ, репродуктивне здоров’я — це стан повного фізичного, розумового та соціального добробуту, що означає можливість задовільного та безпечного сексуального життя, здатність до зачаття і народження дітей та право на планування сім’ї. Захворювання, що передаються статевим шляхом. Репродуктивне здоров’я людини значною мірою залежить від стану функціонування статевих органів. Захворювання статевих органів виникають з різних причин. Однією з них є недотримання правил особистої гігієни. У результаті цього мікроорганізми (стафілококи, стрептококи, гонококи тощо) потрапляють до статевих органів і викликають запальні процеси. У жінок можуть виникати запалення яєчників, маткових труб, піхви, ерозії шийки матки, у чоловіків — запалення передміхурової залози (простатит), яєчок. Хронічні запалення можуть призвести до безпліддя, негативно впливати на перебіг вагітності та пологів. Іншою і головною причиною виникнення захворювань статевих органів є випадкові статеві зв’язки, які часто призводять до виникнення хвороб, що передаються статевим шляхом (ХПСШ) і становлять небезпеку для репродуктивного здоров’я. Їх називають ще венеричними* хворобами. Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), — це інфекції (бактеріальні, вірусні, паразитичні), які поширюються від людини до людини, головним чином, у результаті сексуальних контактів. Існує понад 30 різних бактерій, вірусів і паразитів, які передаються статевим шляхом. Поширеними вірусними інфекціями є СНІД, генітальний герпес; бактеріальними інфекціями — сифіліс, гонорея, хламідіоз; інфекціями, спричиненими одноклітинними тваринами — трихомоноз тощо. Деякі інфекції, зокрема ВІЛ і сифіліс, можуть передаватися від матері дитині під час вагітності й пологів, а також через кров й пересаджені тканини....

Постембріональний розвиток людини

8 Клас

Вікові періоди. Від народження до смерті в організмі людини відбуваються процеси росту, розвитку, оновлення клітин, інтенсивність яких у різні періоди життя людини неоднакова. Кожний період життя характеризується віковими особливостями організму, які є сукупністю анатомічних, фізіологічних, психічних та інших параметрів. Розрізняють календарний і біологічний вік людини. ВІК — часові характеристики розвитку індивіда від народження до смерті, а також в окремі періоди його життя. Тривалість життя індивіда від дня народження до якогось певного моменту, називають календарним (паспортним) віком. Біологічний вік — це стан, який відображає взаємозв’язок усіх вікових особливостей організму і характеризує ступінь його старіння. Різниця між біологічним і календарним віком незначна у молодому віці й може бути досить суттєва на етапі старіння (до 20 років). Однак трапляються випадки, коли навіть серед молодих людей їх біологічний вік значно більший за календарний. Поміркуйте, чим це зумовлено. Відповідно до вікових особливостей, життя людини умовно поділяють на вікові періоди (табл. 10). Чітких меж між періодами немає....

Ембріональний період розвитку людини. Плацента, її функції

8 Клас

Індивідуальний розвиток людини. З розмноженням тісно поєднаний процес індивідуального розвитку людини, який передбачає взаємопов’язані кількісні та якісні перетворення організму. В індивідуальному розвитку (онтогенезі) розрізняють ембріональний і постембріональний періоди. Ембріональний розвиток триває від утворення зиготи до народження дитини, постембріональний розвиток розпочинається після народження людини та завершується її смертю. Для кожного періоду характерна низка послідовних анатомічних, фізіологічних і біохімічних змін. Ембріональний період розвитку людини відбувається в організмі жінки. Вам уже відомо, що стан жінки в цей період називають вагітністю. У нормі ембріональний розвиток людини триває в середньому 280 днів. У перші вісім тижнів ембріонального розвитку ненароджену дитину називають зародком, з 9 тижня — плодом. Розвиток зародка. Запліднена яйцеклітина (зигота), просуваючись по матковій трубі, ділиться, перетворюючись на багатоклітинний зародок. На четверту добу, коли зародок потрапляє в порожнину матки, поділ клітин стає інтенсивнішим. Зародок набуває форми міхурця з порожниною всередині. У міхурці виділяють зовнішній і внутрішній шари (іл. 158)....

Менструальний цикл. Вагітність

8 Клас

Овуляція. Щомісяця у статевозрілої жінки зазвичай дозріває один фолікул. Збільшуючись, він випинається над поверхнею яєчника. Оболонка фолікула стає тонкою, міхурець розривається, і яйцеклітина потрапляє в черевну порожнину. Цей процес руйнування фолікула і виходу з нього яйцеклітини називають овуляцією. У нормі в середньому овуляція відбувається один раз на 28 ± 7 днів. Залишки дозрілого фолікула формують жовте тіло, яке продукує гормон прогестерон. Прогестерон затримує дозрівання наступного фолікула і спричиняє зміни в матці. Її слизова оболонка набухає, наповнюючись кров’ю. Створюються умови для розвитку зародка і виношування плоду. Якщо яйцеклітина не запліднилась, то через кілька днів вона гине, а жовте тіло зникає. Слизова оболонка матки, що набухла й розрослася, починає розшаровуватися і відділяється від її стінок. Матка скорочується. Кровоносні судини тріскають, і кров разом з частинками слизової оболонки виділяється назовні. Цей фізіологічний процес називають менструацією. У дівчаток перші менструації з’являються у віці 12-14 років і свідчать про початок статевого дозрівання. Припинення менструацій відбувається в жінок у віці 47-50 років. Пригадайте, з ним це пов’язано. МЕНСТРУАЦІЯ — щомісячний процес відторгнення внутрішньої слизової оболонки матки, який супроводжується кров’янистими виділеннями протягом 3-5 днів....

Навігація