§ 1. Людина як біологічний вид і об’єкт наукового дослідження

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: Людина розумна, біологічні та суспільні ознаки людини, теоретичні й прикладні науки.

У попередніх класах ви ознайомилися з походженням і розвитком представників рослинного й тваринного світу. Сучасна біологічна наука переконливо підтверджує, що всі організми мають спільних предків на певній стадії розвитку життя. Органічний світ, незважаючи на свою величезну різноманітність, є результатом єдиного еволюційного процесу на Землі.

Людина — високоорганізована істота, яка піднялася на найвищу сходинку еволюції тваринного світу. За сучасною, прийнятою більшістю вчених класифікацією у біологічному розумінні вона належить до:

• виду Людини розумної (Homo sapiens);
• родини Гомінідів;
• підряду Мавп;
• ряду Приматів;
• класу Ссавців;
• підтипу Хребетних;
• типу Хордових.

Однак людина — водночас і суспільна істота — здатна створювати та виготовляти знаряддя праці, застосовувати їх, активно впливаючи на довкілля.

Найголовніші біологічні ознаки Homo sapiens — вертикальне положення тіла та ходіння на нижніх кінцівках (ногах), великий палець кисті більший від усіх інших пальців, редукований волосяний покрив, рівний ряд зубів, добре розвинений головний мозок (об’єм — понад 900 см3), здатність до виразної мови.

Найголовніші суспільні ознаки Homo sapiens — потреба в спільній корисній діяльності, спілкуванні, уміння підпорядковувати власні бажання потребам інших людей, суспільства, усвідомлення себе невід’ємною частиною людства та біосфери.

Найперша потреба людини — збереження життя та здоров’я. Відсутність хвороб, фізичних вад — неодмінна умова людського щастя, усебічного розвитку особистості, відчуття повноти життя. Здоров’я дає людині змогу навчатися, працювати, служити в армії, займатися спортом. Водночас здоров’я населення — це народне надбання, важлива умова розвитку суспільства.

Людина, ознайомлена з будовою та функціями свого організму, може свідомо дотримуватися науково обґрунтованих правил здорового способу життя. Їх практичне застосування допоможе кожному зміцнити свій організм, загартувати його, зберегти від захворювань, стати фізично розвиненою, здоровою людиною, здатною до будь-якої праці.

Більшість людей не знає, які великі резерви фізичного й психічного здоров’я має їхній організм, як можна їх зберегти, розвинути й використати. Для цього треба знати свій організм і процеси, що відбуваються в ньому, умови, які запобігають його захворюванню. Отримати ці знання вам допоможуть науки про людину.

Науки, які вивчають біологію людини, можна розподілити на дві групи — теоретичного та прикладного (практичного) спрямування.

Теоретичні науки. Основою будови, розвитку й життєдіяльності всіх багатоклітинних організмів і людини зокрема є їх структурна та функціональна одиниця — клітина. Її будову та функції вивчає наука цитологія.

Клітини та міжклітинні структури утворюють тканини, які вивчає гістологія.

Форму, будову тіла, його органів і систем вивчає одна з найдавніших біологічних наук — анатомія.

Фізіологія — наука, що вивчає життєдіяльність цілісного організму та його частин — систем органів, окремих органів, тканин, клітин, виявляє причини, механізми й закономірності його життєдіяльності та взаємодію з довкіллям.

Генетика вивчає процеси спадковості та мінливості організмів, зокрема механізми передавання спадкової інформації, вади розвитку людини, спричинені її порушеннями.

Ембріологія вивчає розвиток зародка людини.

Біохімія — наука, що вивчає хімічний склад живих істот і різні хімічні процеси, пов’язані з їхньою життєдіяльністю.

Біофізика вивчає фізичні явища в клітинах, тканинах, органах, а також фізико-хімічні основи їх життєдіяльності.

Походження людини досліджує антропологія за знайденими під час розкопок кістками (зуби, щелепи, череп, інші кістки скелета) давніх мавп, людиноподібних мавп і давніх людей. Антропологи реконструюють будову тіла первісних людей (рис. 1); вивчають давні знаряддя праці та полювання, малюнки на скелях і стінах печер.

Рембрандт. Урок анатомії. 1632 р.

На ілюстрації зображено анатомічний театр — спеціально обладнане приміщення в Європі в XVI-XVII ст. для публічної демонстрації розтину тіл.

Рис. 1. Реконструкція вигляду первісних людей за рештками кісток черепа: а) австралопітек; б) пітекантроп; в) синантроп; г) неандерталець; д) кроманьйонець

Ці науки, і насамперед фізіологія, є теоретичною базою прикладних наук.

Прикладні науки. Медицина — наука, спрямована на зміцнення та охорону здоров’я людини, подовження її життя, запобігання захворюванням і лікування хворих. «Батьком» медицини вважають давньогрецького лікаря Гіппократа.

Гігієна — галузь медицини, що розробляє й впроваджує методи запобігання хворобам, вивчає вплив різних чинників довкілля та виробництва на здоров’я людини.

Екологія — наука про взаємозв’язки організмів між собою та з довкіллям.

Психологія досліджує психіку людини.

Валеологія — наука, що вивчає біологічні та соціальні основи формування, збереження, зміцнення, відтворення й передавання здоров’я нащадкам.

Основи сучасних біологічних наук про людину заклали в XIX-XX ст. видатні як зарубіжні, так і українські вчені: Ж. Б. Ламарк, Ч. Дарвін, К. Лінней, Й. Блюменбах, Р. Вирхов, І. Сєченов, І. Мечников, М. Пирогов, І. Павлов, С. Боткін, М. Введенський, О. Заварзін, Л. Орбелі, В. Палладін, П. Анохін, О. Богомолець, Г. Костюк, В. Філатов, О. Чижевський, М. Стражеско, М. Амосов, П. Костюк та ін.

Загальний огляд організму людини. При зовнішньому порівнянні організму людини й хребетних тварин (особливо ссавців) можна побачити значну подібність. У людини, як і у тварин, тіло диференційовано (розділено) на голову, тулуб і чотири кінцівки. Є редуковане волосся, нігті, вушні раковини, очі, ніс і рот. Ще більша подібність спостерігається при порівнянні будови внутрішніх органів (рис. 2). При вивченні мікроскопічної будови людського організму стає очевидним, що він, як і у тварин, побудований із клітин різної будови, об’єднаних у тканини.

Рис. 2. Внутрішні органи людини (а), тварини (б): 1 — трахея, 2 — серце, 3 — легені, 4 — шлунок, 5 — печінка, 6 — нирки (контур) , 7 — кишечник, 8 — сечовий міхур

Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. До якого виду в біологічному розумінні, згідно з класифікацією, прийнятою більшістю вчених, належить людина? 2. Доведіть, що людина є біосоціальною істотою. 3. Знайдіть у тексті підручника назви теоретичних і прикладних наук, які вивчають біологію людини. 4. Поясніть роль знань про біологію людини для збереження її здоров’я.

Домашнє завдання. 1. Розгляньте рис. 2 й випишіть у зошит назви органів, що належать до систем дихання та травлення. 2. Антропос з грецької означає «людина». Користуючись матеріалом підручника та додатковою літературою, знайдіть терміни, до складу яких входить це слово. Що вони означають? 3. Підготуйте реферат про одного з видатних українських учених, який займався дослідженнями в галузі біології людини.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно