Войти
Закрыть

Робота серця

8 Клас

Серцевий цикл. Кров рухається судинами завдяки скороченням серця, які чергуються з його розслабленнями. Скорочення серцевого м’яза називають систолою, а розслаблення — діастолою. Систола й діастола разом складають серцевий цикл. У серцевому циклі три фази: систола передсердя (0,1 с), систола шлуночків (0,3 с) і спільна пауза — діастола (0,4 с). Один цикл триває 0,8 с (за частоти серцевих скорочень 75 уд./хв). Серцевий цикл (мал. 18.1) починається систолою передсердь. Скорочення обох передсердь відбуваються одночасно: стулкові клапани відкриваються, і кров перетікає до шлуночків. Слідом іде систола обох шлуночків. Тиск крові в шлуночках збільшується, стулкові клапани закриваються. Кров відкриває півмісяцеві клапани і прямує в артерії. Тиск у шлуночках знижується, а в артеріях підвищується. Півмісяцеві клапани закриваються, перешкоджаючи зворотному руху крові. Після систоли настає діастола. Розслаблюючись, серцевий м’яз відновлює працездатність. Під час діастоли двостулковий і тристулковий клапани відкриті, і кров вільно тече з вен у передсердя й частково в шлуночки. За діастолою знову йде систола передсердя, і серцевий цикл повторюється. Основні показники роботи серця. Частота серцевих скорочень (ЧСС) у дорослої людини в стані спокою становить близько 70 уд./хв. Об’єм крові, який викидається з кожного шлуночка під час систоли, називають ударним, або систолічним, об’ємом крові (СОК). У дорослих він зазвичай дорівнює 60-80 мл. За ЧСС і СОК можна визначити хвилинний об’єм крові (ХОК). У дорослої людини в стані спокою ХОК коливається в межах 4,9-5,6 л. Легко підрахувати, що за добу серце перекачує близько 10 тис. л крові. Під час фізичних навантажень унаслідок збільшення частоти серцевих скорочень ХОК збільшується в 4-5 разів. У людей, що займаються спортом, він досягає 30-40 л/хв. ХОК є одним із найважливіших показників стану серця. Систематичні тренування підвищують працездатність серця. Це відбувається завдяки розвитку серцевого м’яза....

Система кровообігу. Серце: будова та функції

8 Клас

Ця артерія багаторазово розгалужується, і густа мережа капілярів обплітає альвеоли. Рухаючись ними, кров звільнюється від вуглекислого газу й насичується киснем. Збагачену киснем кров називають артеріальною. Капіляри легенів, по яких далі рухається артеріальна кров, збираються в більші судини, які зливаються у вени. По чотирьох легеневих венах артеріальна кров надходить до серця — до лівого передсердя. Систему судин, по яких кров рухається від правого шлуночка серця до його лівого передсердя, проходячи легеневими артеріями, капілярами й венами, називають малим колом кровообігу. У серці артеріальна кров з лівого передсердя надходить до лівого шлуночка, а з нього — до великої артерії, яку називають аорта. Аорта розгалужується, й артеріальна кров по менших артеріях прямує до всіх частин тіла: голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок. Рухаючись по капілярах, розташованих у тканинах усіх органів, артеріальна кров віддає кисень тканинам і збагачується вуглекислим газом, тобто стає венозною. З капілярів венозна кров надходить до вен. По венах, що містяться в тулубі, нижніх кінцівках, органах черевної порожнини, вона рухається до нижньої порожнистої вени. Венозна кров з вен голови, шиї, верхніх кінцівок потрапляє до верхньої порожнистої вени. Ці дві вени впадають у праве передсердя, з нього кров потрапляє у правий шлуночок. Так завершується рух крові по великому колу кровообігу. Циркулюючи організмом, кров по черзі переходить із великого до малого кола кровообігу. У великому колі по артеріях тече артеріальна кров, збагачена киснем, а по венах — венозна, насичена вуглекислим газом. До артерій малого кола надходить венозна кров, а по його венах рухається артеріальна. На відміну від яскраво-червоної артеріальної крові, венозна кров темно-червона. Час, за який кров проходить малим колом кровообігу, становить 4-4,5 с, а великим колом — 20-23 с....

Зсідання крові. Групи крові та переливання крові

8 Клас

Ви помічали: якщо поріжеш палець, зазвичай кров перестає текти через 3-5 хв, а на місці ранки утворюється кров’яний згусток. Він запобігає втраті крові й перешкоджає проникненню в організм шкідливих мікроорганізмів. Яким є механізм припинення кровотечі? Система зсідання крові (гемостазу). Причиною зупинки кровотечі під час ушкодження кровоносної судини є зсідання крові (коагуляція). Це комплекс реакцій, у яких беруть участь тромбоцити, стінки судин і фактори зсідання — певні білки, що містяться в плазмі крові. У відповідь на біль, який виникає через поріз пальця, у кров надходять речовини, що спричиняють різке звуження пошкодженої судини. Крововтрата швидко зменшується. Тромбоцити прилипають до країв рани і «склеюються», утворюючи згусток — тромбоцитарний тромб (мал. 16.1). Він закупорює капіляр, і кровотеча припиняється. Проте під час травми артерії або вени такий тромб не зупинить кровотечу: він вимивається сильним потоком крові. На допомогу тромбоцитам приходять фактори зсідання крові. Ці білки синтезуються в печінці й завжди наявні в крові, перебуваючи в неактивному стані. Що відбувається під час ушкодження великих судин? Клітини травмованих тканин викидають у кров білок тромбопластин, який впливає на тромбоцити й фактори зсідання. Тромбоцити руйнуються й виділяють речовини, що сигналізують: слід негайно розпочинати процес зсідання крові (мал. 16.2). У плазмі запускається ланцюг хімічних реакцій, у які включаються фактори зсідання. На останньому етапі білок фібриноген, розчинений у плазмі, перетворюється на нерозчинний білок фібрин. Нитки фібрину склеюються, утворюючи сітку: у ній застрягають формені елементи крові (мал. 16.3). Так формується фібриновий тромб, який щільно закупорює рану і стінку пошкодженої судини. На поверхні рани утворюється кірка з крові, що зсілася. Підсихаючи, вона перетворюється на струп....

Кров, її склад та функції. Лімфа. Внутрішнє середовище організму

8 Клас

Функції крові. Кров — рідка сполучна тканина організму, що виконує транспортну й захисну функції. Що транспортує кров? Кровоносні судини пронизують усі тканини організму. Кров постачає їхнім клітинам воду, продукти розщеплення поживних речовин, що всмокталися в травному тракті. Вона доставляє до органів виділення кінцеві продукти обміну, які надходять із клітин. З кров'ю переміщуються гормони й біологічно активні молекули, забезпечуючи гуморальну регуляцію організму. Кров має високу теплоємність. Вона переносить тепло від органів, температура яких вища, до тих, де вона нижча, зберігаючи сталою температуру всередині організму. Якою є участь крові в захисті організму? У ній містяться речовини і клітини, які дають організму змогу протистояти шкідливим діям мікроорганізмів і вірусів. Здатність крові зсідатися вберігає організм від її втрат у разі ушкодження судин. Склад крові (мал. 15.1). В організмі людини циркулює 4-6 л крові (6-8 % маси тіла). Міжклітинну речовину крові називають плазмою. Додамо у пробірку з кров’ю речовину, яка запобігає її зсіданню (наприклад, гірудин). За 30-40 хв уміст пробірки розшарується на плазму крові (зверху) і її клітини, які опиняться знизу. Клітини крові називають форменими елементами крові. Плазма крові складається з води (понад 90 % маси), у якій розчинені глюкоза, амінокислоти, мінеральні солі. Нерозчинні у воді речовини (жири, деякі вітаміни, гормони) транспортуються за допомогою білків-переносників — альбуміну і глобулінів. Деякі з глобулінів виконують захисну функцію. У плазмі міститься білок фібриноген, який бере участь у зсіданні крові. Плазму, позбавлену фібриногену, називають сироваткою крові. Формені елементи крові — це клітини трьох типів: еритроцити, лейкоцити і тромбоцити. Вони становлять 40-50 % об’єму крові....

Дихальні рухи. Нервова й гуморальна регуляція дихальних рухів

8 Клас

Дихальні рухи (мал. 14.1). Кожен знає: повітря надходить до легенів під час вдиху й виходить із легенів під час видиху. Процес проходження вдихуваного повітря в легені називають легеневою вентиляцією. Яким є механізм легеневої вентиляції? У стані спокою ви робите 12-16 дихальних рухів за хвилину. За такого темпу вдих відбувається внаслідок скорочення дихальних м’язів — міжреберних і діафрагми. Діафрагма — тонкий куполоподібний м’яз, що прикріплений до нижніх ребер і хребта й відділяє грудну порожнину від черевної. Під час скорочення діафрагма відтісняє органи черевної порожнини донизу, а зовнішні міжреберні м’язи підіймають ребра. Об’єм грудної порожнини збільшується, послаблюється тиск на легені. Легені розширюються — розтягуються еластичні стінки альвеол і бронхів, збільшується їхній об’єм. Тиск у них падає і стає нижчим за атмосферний: повітря засмоктується в легені через повітроносні шляхи. Під час видиху розслаблюються і діафрагма, і міжреберні м’язи. Ребра під дією сили тяжіння опускаються, а діафрагма повертається у вихідне положення. Грудна порожнина зменшується до початкових розмірів. Тиск на легені збільшується. Стає меншим об’єм альвеол та бронхів, і повітря виштовхується назовні. Під час активного видиху до роботи додатково залучаються інші м’язи. Внутрішні міжреберні м’язи опускають ребра, м’язи черевної стінки піднімають вміст черевної порожнини, а через це й діафрагму. Відбувається примусове додаткове зменшення об’єму грудної порожнини, а отже, й об’єму легенів. З легенів виштовхується більше повітря, ніж виходить під час спокійного видиху. Життєва й загальна ємність легенів (мал. 14.2). Глибина дихання визначається об’ємом вдихуваного й видихуваного повітря. Під час спокійного вдиху до організму за один раз надходить близько 500 мл повітря — стільки ж повітря й видихується. Цей об’єм називають дихальним об’ємом легенів (ДО)....

Газообмін у легенях і тканинах

8 Клас

Про характер газообміну в легенях можна судити, якщо порівняти склад повітря, яке ми вдихаємо й видихаємо. Ми вдихаємо атмосферне повітря, яке містить близько 21 % кисню, 0,04 % вуглекислого газу, решта — азот і невелика кількість інертних газів та водяної пари. У складі видихуваного повітря кисню близько 16 %, вуглекислого газу — близько 4 %. Отже, у легенях багате на кисень атмосферне повітря, що надійшло під час вдиху, замінюється на повітря, у якому вміст кисню в 1,3 разу менший, а вміст вуглекислого газу більший аж у 133 рази. Організм людини в стані спокою щохвилини одержує 250-300 мл кисню й виділяє 250-300 мл вуглекислого газу. Яким є механізм газообміну? Газообмін у легенях (мал. 13.1). Кисень і вуглекислий газ вільно дифундують через мембрани клітин стінок альвеол і капілярів. Суть цього фізичного процесу полягає в тому, що молекули будь-якої речовини, а отже, й газу, переміщуються з ділянки, де їх концентрація більша, до ділянки, де їх концентрація менша. Це переміщення триває, доки концентрація речовини в обох ділянках не стане однаковою. У капіляри легенів надходить венозна кров, збагачена вуглекислим газом, що потрапив до неї з міжклітинної рідини, й бідна на кисень. Концентрація кисню в альвеолярному повітрі вища, ніж у венозній крові, тому він переміщується крізь стінки альвеол і капілярів у кров. У крові молекули кисню з’єднуються з гемоглобіном еритроцитів, утворюючи оксигемоглобін — тимчасовий комплекс, що швидко руйнується. У його складі кисень транспортується до клітин. Усі інші гази повітря, які ми вдихнули, розчиняються в плазмі крові та наявні у внутрішньому середовищі організму....

Значення дихання. Система органів дихання

8 Клас

Функція дихання. Без їжі людина може прожити достатньо довго, а без повітря — усього кілька хвилин. Чому нам так необхідне повітря? Скорочення м'язів, рух крові по судинах, діяльність мозку й безліч інших процесів потребують витрат енергії, яку організм одержує внаслідок реакцій енергетичного обміну, що відбуваються в клітинах. Більшість із них відбувається за участю кисню з утворенням вуглекислого газу й води. Кисень потрапляє до організму, а вуглекислий газ виходить з нього під час газообміну з навколишнім середовищем. І використання кисню в клітинах, і газообмін є складовими дихальної функції. Отже, диханням називають процеси, що забезпечують надходження до організму кисню, його використання в реакціях енергетичного обміну, а також видалення з організму вуглекислого газу. Як улаштована дихальна система (мал. 12.1 а)? Вона складається з легенів, де відбувається газообмін, і повітроносних (дихальних) шляхів, по яких кисень надходить у легені, а вуглекислий газ видаляється. Простежимо, який шлях проходить в організмі повітря, щоб дістатися поверхні, де відбувається газообмін. Повітроносні шляхи починаються з носової порожнини. Її стінки вистелені слизовою оболонкою з війчастого епітелію. Деякі його клітини виділяють слиз, інші — укриті війками. Слиз затримує пил, віруси, бактерії і частково знешкоджує їх. Унаслідок коливання війок слиз виводиться назовні. Завдяки великій кількості капілярів у слизовій оболонці вдихуване повітря зігрівається до температури тіла. Подразнення рецепторів в оболонці носа спричиняє захисні рефлекси, такі як чхання і виділення водянистої рідини....

Регуляція травлення

8 Клас

Травлення — складний процес, який здійснюється завдяки злагодженій роботі органів травної системи. Кожний з етапів травлення автоматично йде слідом за попереднім, і в кожному з них одночасно бере участь багато органів. Які системи регулюють роботу органів травлення, керують послідовністю їх включення в процеси обробки й перетравлення їжі? Регуляція слиновиділення. Слина в невеликій кількості надходить у ротову порожнину безперервно. Проте, як тільки шматочок їжі опиняється в роті, слини стає більше. Слиновиділення посилюється мимовільно: його спричиняє саме надходження їжі. У тканинах ротової порожнини містяться «датчики» — закінчення нейронів, здатні розпізнавати дотик, температуру, хімічний склад їжі. Нервові імпульси, що в них виникають, прямують по нейронах у головний мозок до центру слиновиділення, а звідти по ефекторних нейронах передаються в слинні залози, що у відповідь секретують більше слини. Таке збільшення слиновиділення є безумовним рефлексом. Проте «текти слинка» може і від запаху смачної їжі, яку готують. Це прояв умовного рефлексу на подразник — запах, що зазвичай передував або збігався в часі з прийомом їжі. Крім запаху, до умовних подразників, які «вмикають» центр слиновиділення, належать і вигляд їжі, і навіть дзвін посуду. Регуляція ковтання. Як тільки харчова грудка досягає кореня язика, починають діяти ковтальні м’язи язика, глотки, верхньої частини стравоходу. Наслідком їхніх дій є ковтання й згинання надгортанного хряща, що запобігає потраплянню їжі в дихальне горло....

Травлення в товстому кишечнику. Печінка й підшлункова залоза

8 Клас

Травлення в товстому кишечнику. Перетравлення їжі та її всмоктування в основному завершуються в тонкому кишечнику. Виняток становлять лише такі речовини, як, наприклад, целюлоза. Вона частково перетравлюється в товстому кишечнику численними молочнокислими бактеріями. Ці бактерії-мутуалісти синтезують корисні для людини речовини: деякі амінокислоти, вітамін К, вітаміни групи В, що надходять у кров і транспортуються до кожної клітини організму людини. Травний сік, який продукують залози стінок товстої кишки, майже не містить ферментів. Основний його компонент — слиз, який діє на неперетравлені рештки, і вони стають подібними до мастила. Чому рештки їжі в товстому кишечнику ущільнюються? Саме в ньому відбувається інтенсивне всмоктування води в кровоносні судини. Неперетравлені складові їжі, позбавляючись води, перетворюються на щільні калові маси. Калові маси можуть залишатися в товстому кишечнику до 36 годин, а потім переміщуються до прямої кишки. З прямої кишки вони виводяться назовні через анальний отвір, оточений сфінктером. Цей сфінктер, на відміну від тих, що розміщуються в стравоході та шлунку, скорочується довільно. Це означає, що виділення калових мас людина контролює....

Травлення в ротовій порожнині, шлунку, тонкому кишечнику

8 Клас

Ротова порожнина (мал. 9.1). У ній механічні дії щодо їжі виконують здебільшого зуби і язик. У дорослої людини 28-32 постійні зуби. Спереду на обох щелепах розташовуються по чотири різці й по два ікла. Вони необхідні для розрізання й відкушування їжі. За іклами з кожного боку розташовані два малі та три великі кутні зуби. Завдяки їхній горбистій поверхні їжа розчавлюється і перетирається. Зуби розміщені в комірках щелеп. У їхньому складі (мал. 9.2) розрізняють коронку, шийку й корінь, що міститься глибоко в щелепі. Коронка вкрита емаллю — найтвердішою речовиною в організмі. Вона оберігає зуб від стирання та проникнення бактерій. Під емаллю міститься твердий і стійкий дентин, з якого складається основна частина зуба. Усі ці складові зуба утворені з різновидів сполучної тканини. Усередині зуба розташований канал, заповнений пульпою. Це пухка сполучна тканина, де містяться кровоносні й лімфатичні судини, нервові закінчення, а також клітини, що синтезують речовини, з яких складається дентин. Язик — м’язовий орган, що бере участь у перемішуванні їжі, визначенні її смаку. Слину, з якою змішується їжа, секретують слинні залози, розташовані в слизовій оболонці, й парні під’язикові, підщелепні та привушні слинні залози. За день слинні залози виробляють близько 1,5 л слини. Вона містить воду та різні неорганічні речовини, ферменти. Під дією ферменту амілази починається розщеплення крохмалю на прості вуглеводи, а в останній його фазі бере участь фермент мальтаза. Потримайте в роті шматочок хліба, і ви відчуєте ефект впливу мальтази: хліб стає солодким. Фермент лізоцим знищує хвороботворні бактерії, які потрапляють із їжею до ротової порожнини....

Навігація